Сергій Шахов: Після втечі Януковича люди на Сході відчули себе сиротами

Луганський бізнесмен Сергій Шахов шлях у велику київську політику розпочав з гучних справ. Їх навколо нього – безліч. Починаючи від перманентних сутичок у Луганську та невеличких містечках регіону, де пан Шахов, судячи з його сторінки в Фейсбуці, регулярно воює з сепаратистами. І закінчуючи публікацією Тетяни Чорновіл, котра стверджує, що він був причетний до брудних схем оточення Януковича.

Спочатку ми планували записати інтерв’ю з паном Шаховим як з людиною, котра добре розуміється на луганській політиці, знає місцеві розклади і може володіти рецептом, як приборкати тамтешніх сепаратистів. Порада Шахова проста – «треба вести діалог». Хоча, здається, він і сам в цей шлях мало вірить.

Звичайно ж, прибувши на зустріч з Шаховим в знамениту тепер будівлю на Гончара, 35, «Главком» попросив про екскурсію. Офіс Шахова розлягається на цілий поверх, великі просторі кабінети, виконані у сучасному стилі. Кілька охоронців у приймальні, вони ж помічники.

Самого Сергія Шахова ми застали в кабінеті за калькулятором. Говорить, що якраз підраховував, скільки потрібно дати грошей для виплати винагороди луганським «розвідникам» за інформацію. Показує охоронцю отримані цифри на калькуляторі, той виходить.

«У мене лише одне прохання. Чи можна українською (записати інтерв’ю – «Главком»), а то в Луганську тренуватися майже нема з ким?», - розпочав бесіду політик.

Пане Сергію, домовляючись про інтерв’ю, ви сказали, що перебуваєте в Луганську. Що там зараз відбувається? Чи озброєні люди є українцями?

Останній місяць я фактично живу в Луганську. Вириваюся на день-другий в Київ у справах, і знову туди. Їжджу містечками, всіма силами намагаюся владнати ситуацію. От, скажімо, історія з захопленням СБУ. Це зробила купка маргіналів. Усередині перебували 100, максимум 200 людей. Вони - українські громадяни. Я для себе не розумію, чому влада нічого не робить.

Щодо «зелених» чоловічків, які начебто є громадянами Росії, то я їх не бачив. Більше того: оголосив винагороду тому, хто такого чоловічка упіймає. Бо тут, в Києві, існує маса міфів про події на Сході. Один з них – про масову присутність російських військових. Я особисто таких не бачив. Козаки з Дону є, я неодноразово про них говорив. Вони стоять з прапорами Росії. Самих же «русаків» чи «зелених чоловічків» ніхто не бачив.

Урядова уповноважена з питань боротьби з корупцією Тетяна Чорновіл у своєму блозі звинуватила вас у причетності до сепаратистів. Зокрема, вона стверджує, що ваша людина – Артур Герасимов, а його помічник керує загонами сепаратистів.

По-перше, жодних офіційних звинувачень з боку Тетяни Чорновіл до мене не надходило. По-друге, я читав її статтю на «Українській правді», і мені дуже неприємно, що редакція не відреагувала на моє прохання розмістити відповідь. По-третє, щодо фактів. Почнімо з Артура Герасимова. Він керівник успішної маркетингової компанії, котра має купу європейських партнерів. Я з ним познайомився лише кілька років тому, і стверджувати, що він моя людина - як мінімум, неетично. Більше того: коли він ухвалив рішення балотуватися в депутати саме у Луганській області, я був дуже здивований. Щоб людина з Києва приїхала на Схід країни, де на той час все належало «донецьким», - це непереможний романтизм. І саме на цьому ми зійшлися, бо обоє вірили, що клан можна перемогти. Не вийшло. Більше того: ми вв’язалися у справжню війну з тодішньою владою. І це добре відомо всім тим луганчанам, котрі всі ці роки були проти мафії. І сьогодні ці люди ці мною. І для мене зараз набагато важливіше врятувати південь і схід від сепаратизму, ніж рефлексувати на статті, до того ж, в яких насправді не має фактів.

Ми ще повернемося до звинувачень на вашу адресу. Давайте спробуємо розібратися з сепаратизмом. Ви сказали, що росіян у Луганську немає. Але це суперечить інформації з інших джерел. Більше того: існують підстави вважати, що Росія хоче анексувати Схід України за прикладом Криму.

Ще раз кажу: я росіян серед сепаратистів не бачив. Я навіть оголосив матеріальну винагороду, якщо хтось знайде і видасть російського військового.

Щодо анексії Сходу, то, на мій погляд, Росії ми не потрібні. 11 млн людей ще потрібно прогодувати. Росія нехай сама себе прогодує, вона зараз не в тому економічному стані, аби здобувати нові території. І Путін це розуміє добре.

Не думаю, що Путін це розуміє. У нього чудова ресурсна економіка. І прогодувати пару областей, щоб отримати половину України і впливати на дестабілізацію всередині нашої країни - чому б ні?

Ми ж розуміємо, якщо Путін піде на Схід України, то на Росію будуть накладені санкції третього рівня. Про них вже йде мова. Тоді Путін втратить не лише перспективи Росії, а й особисті статки. Це буде кінець і для Росії в її нинішніх межах, і особисто для Путіна.

Більше того: Володимир Володимирович знає, що Будапештський меморандум передбачає гарантії невтручання на територію України. І Росія є однією з країн-гарантів.

Але Меморандум не спрацював у випадку з Кримом. І говорити, що він ще діє, - обманювати себе.

Схід України і Крим – різні речі. Крим – автономія. Те, що депутати (Верховної Ради АРК – «Главком») ухвалили рішення про проведення референдуму, - злочин. Це - зрада нашої держави. І рано чи пізно ті депутати понесуть відповідальність не тільки перед Богом, а і перед людьми, які живуть у нашій державі.

Результати останніх соцопитувань, які оприлюднила газета «Дзеркало тижня», говорять про те, що лише для, грубо кажучи, третини мешканців Півдня і Сходу України нинішня влада є легітимною. Це надзвичайно мало для того, щоб говорити про те, що Київ може вирішити проблему Сходу, чи не так?

Давайте підійдемо до цього питання з іншого боку. В Україні існує Верховна рада. 450 депутатів Верховної Ради як були, так і є, за виключенням кількох. Це – легітимна влада, чи ні? Звичайно. Парламент надав повноваження Уряду. Це легітимно. 25 травня будуть вибори легітимного президента України. Дай Боже, щоб усі питання в нашій країні новообраний президент вирішив, хто б це не був. Тому я не погоджуюсь з сумнівною легітимністю влади. Вона є, а за місяць укріпиться.

Питання в тому, що на виборах 25 травня, якщо вірити соціологам, кандидат від Півдня чи Сходу не вийде в другий тур. Змагатимуться два так званих «помаранчевих» кандидати, що ставить під сумнів сприйняття такого президента. У 2010 році Юлія Тимошенко відверто заявила, що "Янукович – не мій президент". Подібне може відбутися на Сході України зараз, і Росія підтримає таких людей. Що робити з такими виборцями, як змусити їх визнавати президента?

Питання легітимності наступного президента лежить у двох площинах. Перша – як пройдуть вибори? Якщо вони пройдуть чесно, і це підтримають спостерігачі, то ні у кого не буде підстав для сумнівів у результаті. Друга площина – це не заяви, а дії новообраного президента. Якщо він швидко зможе сформувати вертикаль на місцях, ефективну вертикаль, якщо він запропонує економічне вирішення питань Сходу країни, то сепаратизм скінчиться. Якщо ж цей президент не висовуватиме носа з Києва і звідти роздаватиме доручення, то буде проблема. А може, й біда. Хоча я переконаний, що все закінчиться добре.

Ви – людина, яка дуже добре знає ситуацію на Сході. Дайте кілька порад київським політикам, що їм робити зі Сходом?

Приєднуватися до моїх дій (сміється). Якщо серйозно – то зі Сходом країни потрібно говорити. Люди стали сиротами. Сьогодні вони не знають, куди їм бігти. До прикладу візьмемо Краматорськ. Міліції немає, МРЕВ немає, прокуратури немає, СБУ немає. Мало того, що люди лишилися батька, бо вони ж голосували за Януковича, він був для них батьком, а тоді зрадив, утік, кинувши напризволяще. Краматорськ – це Донецька область, яка віддавала за нього більшість голосів. Мало того, що сам президент втік, так ще і розпалися усі структурні підрозділи правоохоронних органів. Люди не знають, що їм робити, вони бояться вийти на вулиці. Бо ходять люди з автоматами, з кулеметами, з гранатами. І ніхто не захищає. Люди зараз шукають того, хто захистить.

По-друге, потрібно сідати за стіл переговорів не тільки з Путіним, не тільки потрібно їздити в Женеву чи Брюссель, а вести перемовини з тими ватажками, які є на Сході країни, які сьогодні захопили Донецьку ОДА, які орудують в Слов’янську. В Луганську є вже якийсь губернатор народний, вже мери якісь народні є. Нехай їх підтримує 0,1% людей, але ж це є. Хтось наляканий ними, хтось не хоче, що б ці люди були в цих займаних приміщеннях, але з ними потрібно спілкуватися. Вони не можуть юридично викласти свою думку правильно. Можливо, їм потрібно допомогти в цьому? Бо кричать, що хочуть федерацію і ще щось. А насправді хочуть роботу, зарплату і миру.

От я почав такий діалог. В Луганську ми провели круглий стіл: прийшли студенти, прості люди, навіть кілька сепаратистів. Покричали трохи, потім намагались говорити. Такий діалог можливий! Нікого з влади не було там 2,5 місяці, потім приїхав Яценюк, почав говорити російською мовою про те, що, мовляв, давайте російську мову поки не будемо чіпати. Можливо, потрібно накласти якийсь мораторій на мову, на партійність, і почати займатися економічною діяльністю? Треба ж думати не тільки про те, як захопити владу, але й як керувати. Владу можна взяти, але ж її можна і втратити за 2 хвилини.

Чи потрібно застосовувати армію для вирішення кризи на Сході України?

Армія людей лякає. Вони думають, що будуть стріляти по них. Сьогодні уже організовуються загони міліції. До місцевих довіри значно більше. Коли приїжджає щойно створена Національна гвардія, люди налякані тим, що приїжджають бандери, приїжджають загарбники на їх рідну землю. Вважаю, що це правильно, коли організовуються загони народних міліціонерів, які будуть наводити порядок, які охоронятимуть приміщення, що належать громаді. Кілька днів тому був невеличкий автопробіг: люди згуртувалися на машинах з українськими прапорами. Так місцеві думали, що то бандери. А коли розібралися, то дехто навіть приєднався до автопробігу.

Ви сказали, що на Сході України Віктора Януковича вважають зрадником. Я б з вами не погодилася, тому що останні соцопитування показують, що його підтримує досить серйозна частина населення. Як ви вважаєте, якщо Янукович повернеться на Схід України, чи зможе він стати там знову лідером?

Ні. Йому не пробачать.

Особисто для вас Янукович – зрадник?

Зрадник. Я також голосував за нього у другому турі. І він не виконав обіцяне, втік і кинув людей.

Дуже символічне слово – кинув. Чи правильно я розумію, що особисто ви серйозно постраждали від втечі Януковича, зважаючи на інформацію, що озвучувала урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол. За її даними, ви були тісно пов’язані з найближчим оточенням Віктора Януковича, працювали з його синами, брали участь у діяльності якихось центрів з відмивання грошей.

По-перше, "кинув" – це не символічно. А лише неправильно вжите слово. Я понад рік займаюся з репетитором. Опановую українську, але помилок все ще багато.

По-друге. Особисто я постраждав від клану Януковича, котрий не пускав мене в парламент в 2012 році, фальшуючи вибори. Переслідував мій бізнес і відкривав проти мене безглузді кримінальні справи. І всій моїй команді дісталося.

Чи правильно я розумію ваші слова, що проти вас не існує кримінальних справ, які розслідують правоохоронні органи щодо вашої участі у відмиванні грошей?

Всі кримінальні справи, які були, – це були дурниці, безглузді кримінальні справи! Вони всі розсипалися вщент! Але на сьогоднішній день усі кримінальні справи закриті, переді мною вибачилися, вибачилися і перед моєю командою.

Сьогодні влада звертається до мене по допомогу.

Хто саме?

Усі! До мене сьогодні звертаються усі. І мери, і міліція, і СБУ. А вони ж на місцях як були, так і залишилися. І вони розуміють, що мене знають люди. Що вони мені вірять, що я можу з ними говорити. Тому я постійно чую прохання про допомогу, і завжди йду на зустріч. Я ж вам вже сказав, що практично живу зараз на Луганщині, бо весь час треба щось вирішувати, гасити пожежі.

І все ж, я б просила вас прояснити обвинувачення у відмиванні грошей. Розказати про ваші стосунки з родиною Януковича та Артемом Пшонкою.

Ще раз повторю: жодних обвинувачень на мою адресу не існує. Ми зараз з вами розмовляємо в тому самому офісі, на який кілька тижнів тому був скоєний нічний наліт. Бо ніяким іншим словом нічний візит Тетяни Чорновол і людей у балаклавах я назвати не можу. Вони приїхали, заблокували охорону і почали обшук приміщень. Як мені розповідала охорона, до бізнес-центру на вул. Гончара, 35, в якому я орендую приміщення, зайшло 100 людей з автоматами. З ними була Тетяна Чорновол. Я не знаю, що вони хотіли побачити на моєму поверсі, у моєму кабінеті. Ще раз наголошую: жодних документів, які б дозволяли такий обшук, та ще й вночі, я не бачив. Це ненормально!

В офісі створили гармидер, пропали деякі речі. Наприклад, вкрали мого папугу. Тобто я можу сказати, що єдиний, хто в державі пройшов люстрацію від Тетяни Чорновол, - це мій папуга. Ще взяли сім картин сіоністського спрямування, які подарували мені мої друзі-одесити. У мене немає антагонізму до будь-якої людини, ким би вона не була - українцем, євреєм або французом. Окрім цих картин взяли портрет моєї мами. Він мені дуже дорогий. Мами уже немає 15 років з нами, тому хотілося би, щоб Тетяна Чорновол, яка заходила в приміщення, повернула цей портрет.

А ви зв’язувалися з нею, просили про це?

Я зв’язувався з сайтом, на якому були викладені фото цих речей. Але, по-перше, переді мною ніхто за це не вибачився, по-друге, не повернули папугу, діти плачуть. Жору любила вся сім’я, а сьогодні його з нами немає. Він був як член нашої родини.

А чи викликали ви міліцію, коли це сталося?

Так. Уже кримінальні справи порушені. Вже міліція цим займається. Однак, як доповідають зараз, нікого ще знайшли і не допитали. А хотілося б, щоб допитали усіх, бо ж кажу, що люстрація торкнулася тільки мого папуги. Десь рядами пройшлися: прокурорів звільнили, десь суддів люстрували, але середня ланка суддів, прокурорів і міліціонерів як брали гроші, так і беруть далі, сьогодні навіть утричі більше. Люди сьогодні скаржаться мені, тому що більше немає кому скаржитися в Луганській області.

Чи знайомі ви із синами Віктора Януковича?

Я є президентом федерації більярдного спорту. Ми постійно організовували змагання з більярду серед знаменитостей. У змаганнях брали участь артисти, депутати Верховної Ради і інших рівнів. Серед них був Віктор Янукович-молодший.

Старшого сина я не знаю, Віктора Федоровича тим паче не знаю. А з молодшим зустрічався на більярді. Ще приїжджали до Луганська люди з Федерації автоспорту, просили допомоги в організації змагань, гонок по бездоріжжю. Я не відмовляв. Всі знають, що до мене можна звернутися, я допомагаю будь-кому з організації і дорослих, і дитячих змагань. До мене зверталися хлопці у 2006 році з проханням провести у Слов’яносербську змагання з автогонок по бездоріжжю. Так от, я допомагав. А потім приїздив подивитися змагання разом з дітьми. Брав стахановських дітей, які хотіли подивитися на змагання, на екскурсію. Більше я ніде не перетинався з Віктором Януковичем - молодшим.

Артем Пшонка?

Ми орендуємо офіси в одному бізнес-центрі, на різних поверхах. Хіба це заборонено? Чи злочин? От, скажіть, якщо Кличко сидить в одному бізнес-центрі з Віктором Пінчуком, то що це означає?

Тобто ніяких інших стосунків з Артемом Пшонкою у вас не було? Чи ви перетиналися в ресторані в цьому бізнес-центрі?

Перетиналися. І що? Артем Пшонка – народний депутат, і я так розумію, що його робота в парламенті.

Чому ви посварилися з Олександром Єфремовим?

Я дуже доброзичлива людина, тому я ніколи й ні з ким не сварюся. Якщо вони мене вважали ворогом…

Хто – вони?

Олександр Єфремов та його оточення. Я був депутатом обласної ради чотири роки. Потім пішов у депутати Верховної Ради, і чомусь обласній владі не сподобалося те, що, мабуть, я не запитав у них дозволу, чи можна туди йти. Але антагонізму до Єфремова, до екс-губернатора, до будь-якої людини, не відчуваю.

Існує міф, що гроші, які заробляються на Сході України, страшні, брудні і криваві. Один з бізнесів, який поширений у тому регіоні – це так звані копанки. Ви можете підтвердити чи спростувати інформацію, що за цим бізнесом стоять регіонали?

Можу сказати, що за цим бізнесом стоять бандити. Землю вони не рекультивують, чорнозем вони зривають, розкопуючи всі орні землі, не запитуючи навіть дозволу у місцевої влади і жителів. Руйнують дороги. І оці ями на шляхах Луганщини – саме від тих автівок, які обслуговують ці копанки. Це бандитизм, мародерство. Чи мають стосунок до цього регіонали? До цих копанок причетні всі. 200 тисяч шахтарів сьогодні працюють на цих копанках. Вони працюють незаконно – жодної законної копанки в Луганській області нема. А їх більше півтори тисячі.

Скільки грошей «добувають» з цих копанок?

Я не проводив експертизу, але кошти – величезні. Мільярди гривень.

Ви, людина, яка все знає і до якої звертаються правоохоронці, не знаєте, хто стоїть за копанками? В це важко повірити.

Я ж кажу, що за цими копанками стоять усі – і правоохоронці, і СБУ, і облрада, і депутати, і кого там тільки нема.

А ви?

Я не шахтар, я – юрист, і до цього бізнесу взагалі не маю стосунку. Я борюся за те, щоб цих копанок не було. Під Стахановим є велика копальня, де два роки тому викопали все вугілля. Зробився там ставок, де люди вже купаються, не знаючи, чи радіоактивна там вода чи ні. Люди тонуть. А прокуратурі нема діла. Це буде пряме звинувачення, не можна так казати, але якщо б вони не наклали туди лапу, вони б, мабуть, відстоювали землі людей, правильно? Ми зверталися, збирали підписи, писали про все, що робиться в копанках, але ніхто не звертає на це уваги.

«Ми» - це хто?

«Народна довіра». Звичайні люди, мешканці міст Луганщини, громадські активісти. Але сьогодні ми не можемо сказати, що треба ці копанки закривати, бо 200 тисяч людей там отримали роботу. Тому ми звертаємося з тим, щоб узаконити ці копальні, щоб шахтарі заробляли не 100-200 грн за день, а нормальні гроші, бо вони ризикують своїм життям заради копійок, які їм перепадають з цих копанок.

За цим стоїть також санстанція, яка не слідкує, автодор, який повинен доглядати за дорогами і ремонтувати їх. За цим стоїть екс-губернатор. Всі правоохоронці, голови райадміністрацій, заступники – всі про це знають. А якщо вони мовчать, то ми можемо зробити висновки.

Після одного з засідань уряду Арсеній Яценюк заявив, що якщо сьогодні взяти всі гроші, що йдуть у вигляді дотацій на шахти Донеччини і Луганщини, і просто поділити їх між шахтарями (які при цьому можуть не ходити на роботу, не лізти в шахту, не ризикувати життям) – то кожен шахтар отримає понад 70 тис грн. на рік, що суттєво перевищує його доходи сьогодні. І будь-який президент, хто б ним не став, буде змушений вирішувати, що робити з дотаційними шахтами. Очевидно, що з точки зору економіки з ними потрібно робити те ж саме, що робила Маргарет Тетчер з шахтами Глазго, – закривати. В який термін це має відбутися, і чим можна буде зайняти місцеве населення?

Я згоден, що такі реформи потрібні у вугільній галузі. Але потрібно робити це поступово. Тому що спочатку треба щось інвестувати, створити підприємства, які будуть не дотаційними, а даватимуть державі прибуток, і дати шахтарям роботу. Інша проблема у тому, що закриті шахти затоплюються водою. Ця вода повинна постійно відкачуватися, але про це ніхто не згадує. Якщо ця вода піде на поверхню, то буде горе.

Увесь Донбаський вугільний басейн багатий не тільки вугіллям. Він багатий ще працьовитими людьми. Є нерозорані землі, є газ, є нафта. В часи СРСР це був стратегічний запас. Як на Кузбасі, є вугілля, яке на поверхні лежить. Сьогодні взяли маркшейдери ці карти і почали давати ці напрями бандитам, які сьогодні розривають нашу землю.

У нас є вітер – сьогодні стоять вітряні електростанції. Є вода, якої не вистачає в нашій державі. Ресурсу вистачає, щоб займатися будь-якою роботою. І не треба просити роботу в Росії, треба дати її на місцях – модернізувати підприємства, які сьогодні можуть робити і літаки, і потяги. Стаханівський вагонобудівний завод був одним з провідних у СРСР, а сьогодні він практично не працює. А чому не працює? Тому що Росія не купує, а щоб продавати до Європи – потрібно модернізувати підприємство. І сьогодні ми мусимо закуповувати «Хюндаї».

З цієї кризи можна вийти, але не за один день і не за один рік. Потрібно звертатися за допомогою до інвесторів.

Інвестори не можуть прийти на Схід України, тому що там стоять «зелені чоловічки» і блокують будівлі СБУ. Жоден інвестор не принесе гроші за таких умов.

Ще раз повторю: «зелених чоловічків» жодного разу не бачив. «Синіх чоловічків» - донських козаків - дійсно бачив. Але вони поки неозброєні стоять, лементують щось. Озброєні тільки прапорами Росії, як вороги України, прийшли, гімн російський співають. Ну, може, це їм сьогодні дозволено, влада нікуди не дивиться, правоохоронні органи всі, мабуть, заснули. А людям потрібно прокинутися і почати думати про своє майбутнє.

Чи поділяєте ви думку про те, що сепаратизм на Луганщині підтримується грошима Єфремова і родини Януковича?

На кожному розі про це говорять, але за руку досі їх ніхто не ловив. Але хтось все-таки фінансує ці дії. Або Росія, або ті люди, які не хочуть втрачати владу на місцях. Це депутати облради від ПР, а їх там практично сто чоловік. Вони також мають там бізнес, вони бояться за цей бізнес: Єфремов, екс-губернатор Пристюк, голова облради Голенко.

Саме вони це фінансують?

Є три можливі джерела фінансування: колишня влада, яка не хоче до кінця втрачати вплив, Росія або якісь інші зовнішні сили.

Хто з діючих політичних фігур може стати об’єднуючою силою для Сходу України?

Наша команда на виборах 2012 року набрала 14% від тих, хто проголосував. І ніхто не став депутатом? Але ніхто не став депутатом, тому що важливо, як рахують (сміється)

Скільки виборців на Луганщині?

1 млн 800 тис мінус 40% тих, хто не з’явився.

Розповідали, що свої голоси ви скуповували по 50 грн. Якщо помножити на кількість отриманих вами голосів – виходить кругла сума.

Це міф і безглуздя. Це поширюють ті люди, які намагаються дискредитувати моє ім’я і команду. Я ніколи не скуповував голоси!

Хто ці люди, які поширюють проти вас міфи?

Це, очевидно, Єфремов, Пристюк, Голенко. Це ті люди, які на виборах 2012 року не хотіли пропускати нас до Верховної Ради. Це і ті кандидати, які пройшли до парламенту. Сьогодні ще тягнуться якісь кримінальні справи, але вже не щодо мене. Є там у нас такий депутат Верховної Ради, який і закрив «Стахановвугілля», кинувши 100 тис людей напризволяще, - Йоффе Юлій Якович. Так ось він сьогодні досі судиться з приводу того, хто написав листівку, що начебто «Йоффе помер». Вони всіх собак чіпляли на Шахова. І сьогодні вони не хочуть, щоб Шахов з’явився в Луганській області. Це дуже їх лякає і виводить з рівноваги. Мені йдуть погрози, щоб я не з’являвся на Луганщині, щоб я нічого не говорив. Але я нічого не боюся, повірте. За мною стоять люди, вони все розуміють і готові сьогодні виходити і висловлювати власну думку.

Якби зараз до вас звернулася влада і сказала: «Ми шукаємо людину, яка гарантує безпеку на якійсь певній території» - особисто ви на якій території можете гарантувати безпеку?

Я не можу гарантувати владі, що зможу навести десь лад, не маючи повноважень.

В ЗМІ була інформація про те, що ви мали очолити штаб Порошенка в Луганській області. Офіційно цього не сталося. Чому?

До мене ніхто не звертався зі штабу Порошенка. Тому ці розмови – на рівні чуток. Хоча я симпатизую Петру Порошенку. І голосуватиму за нього.

Луганщина дала Україні багато цікавих політиків. Одна з них – Наталя Королевська, "у якої є мрія". Скажіть, будь ласка, вона має якийсь вплив на регіон?

Ні. До Наталії Юріївни Королевської більше негативу, ніж позитиву на Луганщині. Я пройшов десь 1300 зустрічей з людьми, я був на площах, я був біля будинків, спілкувався з людьми. І вони кажуть, і в пресі писали про те, що саме Королевська має стосунок до приватизації «Луганськхолоду». А «Луганськхолод» мав багато підприємств і люди сьогодні лишилися робочих місць. Те, що говорили люди, – сьогодні передаю вам. І вона на Сході країни не змогла би стати лідером.

Федералізація - це відповідь на виклики Сходу України?

Якщо б люди розуміли, що федералізація може бути в межах Росії або в межах України, то вони почали б про це думати. Скільки б я не опитував людей, з ким би не спілкувався на цю тему, люди не можуть відповісти правильно - що таке взагалі федералізація. Бо федералізація може бути різна і треба пояснювати це, говорити тим людям, які кричать, лементують в натовпі. Вони виходять і починають лементувати «Федералізація! Росія!». Ось що вони кричать. Стає страшно. Кучма на голові виростає одразу.

На Сході країни люди вважають, що федералізація – це відокремлення від влади київської, яку вони не вважають за владу зараз. Схід країни практично не згоден з київською владою. Вони вважають, що федералізація - це розширення повноважень області і самих міст, а це ж неправильно, взагалі неправильно. І люди вважають, що їх ніхто не буде чіпати з київської влади. Вони оберуть собі народних мерів, губернаторів, яких вони хочуть, а цього ж не буде. Якщо б вони думали і їм би розповідали, то вони б розуміли, що федеративний округ буде в Донецьку, а в Донецьку і так буде все гарно, тому що там Європа…

…На двох вулицях.

На двох вулицях, а не на узбіччях. А по узбіччях, коли їдеш по дорогах, ми бачимо сміття з усіх боків. Хто це накидав? Це місцеві люди, а не бандерівці.

Давайте повернемося до конституційної моделі. Якою вона має бути, щоб Схід залишився задоволеним?

Парламентсько-президентська республіка з децентралізацією влади. Можливо, навіть двопалатним парламентом.

В Києві існує такий стереотип, що на Сході України живуть якісь особливі люди, ми бачимо це навіть на картинках, які не можна підробити. Дуже часто ці обличчя, скажімо, не дуже інтелектуальні, мають сліди яскраво вираженого алкоголізму, наприклад, вибитих зубів, їх мова дуже відрізняється від мови середньостатистичного жителя Центральної чи Західної України. Скажіть, які насправді живуть люди на Сході України?

Для мене всі люди однакові в державі, і це мої брати та сестри, по-перше. По-друге, скажу так, що в Центральній України одна душа, на Заході країни друга душа, а на Сході країни взагалі інша душа. Ментальність дуже відрізняється. Це наша індустріальна ідентичність – Схід України.

Ви знаєте, я постійно дивуюся нашим ЗМІ. Коли захоплювали Стаханівський міліцейський відділок, я був там. Ми владнали цю ситуацію. І ось Перший канал Росії показав, що на Сході країни люди найбідніші, нема зарплатні, нема роботи. Все, що було поганого, вони показали.

«Бандерівці»! Це вони показали на тих людей, які скандували «Україна!». Їх там було чоловік 300, а самих тих, хто захопив відділок, було 38 людей, я рахував. І от ті, хто кричали, вони живуть же в Україні, вони - «бандери» для Росії. А у нас на Сході теж є люди, які хочуть жити в Україні - їх більше 76%. А ті, хто хоче до Росії, - це бабусі і дідусі, які мріють потрапити до СРСР. Але та сторінка перегорнута назавжди.