«Посміхніться, вас знімають!». ТЦК озброїлися бодікамерами і пішли в народ

В Україні продовжуються заходи загальної мобілізації. Одним із ноу-хау, яке торік Верховна Рада дозволила використовувати співробітникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), стали бодікамери і відеореєстратори. Згідно із частиною 6 статті 22 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснюють фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів чоловіків призовного віку із застосуванням технічних приладів. Ця норма почала діяти з 17 липня 2024 року.

Разом із тим, «Главком» звернув увагу на заяву народної депутатки і членкині комітету Ради з нацбезпеки та оборони Ірини Фріз. Днями вона зазначила, що їй невідомо про факти відеозаписів з нагрудних камер співробітників ТЦК, які здійснюють оповіщення громадян, перевірку військовооблікових документів.

Редакція з’ясувала, який арсенал нагрудних пристроїв станом на тепер мають співробітники ТЦК і як часто вони використовують їх при контактах з потенційними мобілізованими.

Бодікамери – за сімома печатками

У відповіді на запит «Главкома» Командування Сухопутних військ ЗСУ підтвердило: ТЦК мають бодікамери та відеореєстратори. Ці пристрої вони купили через державні закупівлі або отримали у вигляді благодійної допомоги. А от про їхню кількість начальник управління комунікацій Командування Сухопутних військ полковник Віталій Саранцев промовчав, посилаючись на обмежений доступ до такої інформації.

Натомість офіцер уточнив, що записи з бодікамер використовуються під час внутрішніх службових перевірок і дисциплінарних розслідувань; розгляду звернень журналістів, громадських об’єднань, правозахисників; як докази для спростування неправдивої інформації про ТЦК.

«У березні 2025 року Волинський обласний ТЦК та СП оприлюднив відеозапис інциденту, в якому громадянин не лише відмовився виконати законні вимоги, а й погрожував військовослужбовцям вогнепальною зброєю. Запис був знятий нагрудною камерою військовослужбовця», – зазначено у відповіді на запит.

Саранцев додав: подібні відео з бодікамер ТЦК нечасто оприлюднюються у мережі. Це пов’язано з недопущенням витоку персональних даних, а також дотриманням внутрішніх протоколів безпеки.

Командування Сухопутних військ ЗСУ повідомило: записи з бодікамер співробітників ТЦК використовуються під час внутрішніх службових перевірок і дисциплінарних розслідувань

Та все ж за допомогою системи ProZorro та відповідей від окремих начальників обласних ТЦК «Главком» зібрав певну інформацію про кількість технічних пристроїв, якими озброїлися територіальні центри комплектування. У числі рекордсменів Одеський та Дніпропетровський обласні ТЦК. Зокрема, у 2024 році одесити придбали 160 нагрудних відеореєстраторів Е-EYE X за 1,11 млн грн. Того ж року дніпряни витратили 2,12 млн грн на закупівлю 152 нагрудних відеореєстраторів F-EYE.

Ще трохи відкритої інформації:

• Житомирський обласний ТЦК купив шість нагрудних відеореєстраторів Protect R-02A за 60,3 тис. грн (поставка – 2024 рік);
• Київський міський ТЦК – 110 нагрудних відеореєстраторів вартістю 999,9 тис. грн (2024 рік);
• Київський обласний ТЦК – шість персональних відеореєстраторів Е-EYE X за 53,6 тис. грн (2024 рік);
• Сумський обласний ТЦК – 120 бодікамер Boblov KJ21 за 581,4 тис. грн (2025 рік);
• Рівненський обласний ТЦК – два нагрудних відеореєстратори X6B за 19,1 тис. грн (2024 рік);
• Донецький обласний ТЦК – 15 бодікамер Protect R-01S за 143,4 тис. грн (2024 рік) і чотири бодікамери PATRUL C-01 за 41,8 тис. грн (2025 рік).

До речі, у відповіді на запит «Главкома» начальник Донецького обласного ТЦК полковник Євген Мамайчук навів ту ж саму статистику щодо придбаних технічних засобів, що й показує ProZorro.

«Співробітники ТЦК та СП постійно здійснюють оповіщення громадян, перевірку військово-облікових документів у період проведення мобілізації та/або дії правового режиму воєнного стану з використанням бодікамер. Випадки, коли відеозйомки на портативні бодікамери ТЦК та СП використовувалися як докази вини тієї чи іншої сторони конфлікту відсутні», – поінформував керівник ТЦК.

Донецький обласний ТЦК витратив 185 тис. грн на придбання 19 бодікамер

Начальник Запорізького обласного ТЦК полковник Юрій Ральцев сповістив, що його підлеглі використовують 85 бодікамер. Усі засоби відеореєстрації надано як благодійна або шефська допомога.

Крім того, Ральцев запевнив «Главком»: керівники районних ТЦК регулярно контролюють реальну потребу у засобах відеофіксації. Якщо виникає необхідність у збільшенні кількості, направляють звернення до місцевих військових адміністрацій.

У Запорізькій області співробітники ТЦК використовують 85 бодікамер

У коментарі «Главкому» членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, обраниця від «Голосу» Соломія Бобровська зауважила: Генеральний штаб своїми внутрішньо-розпорядчими документами, зобов’язав співробітників ТЦК носити нагрудні камери. Це набуло масовості, за словами парламентарки, особливо цього року. «Як це впливає на загальний фон мобілізації? Усе залежить від адекватності розмови між двома сторонами: і ТЦК, і військовозобов’язані подекуди гальмують свій запал, коли ввімкнена бодікамера», – вважає нардеп.

Ще один представник оборонного комітету, нардеп від «Слуги народу» Олександр Федієнко розповів «Главкому», що на блокпостах особисто бачив представників ТЦК із бодікамерами. На його переконання, відеозаписи ТЦК повинні працювати в частині протидії суспільної дезінформації, яке це було свого часу щодо представників поліції.

«Ми ж знаємо, що коли хейтили поліцію, ті почали викладати відео, відзняте службовими бодікамерами, і всі побачили, як було насправді. Сподіваюся, колись до цього і дійде ТЦК», – сказав обранець.

Федієнко додав, що кілька місяців тому у Верховній Раді створено тимчасово слідчу комісію, яка досліджує ймовірні факти порушень з боку співробітників ТЦК під час оповіщення громадян призовного віку. Наступного тижня нардепи хочуть заслухати начальника Чернівецького обласного ТЦК.

Оцінка юристів

Опитані «Главкомом» правозахисники мають інакші думки щодо дієвості інструменту бодікамер, аніж депутатка Бобровська чи Командування Сухопутних військ. Військовий адвокат Дар’я Соларьова наголосила: здійснювати фото- і відеофіксацію можуть тільки уповноважені представники ТЦК, які призначені наказом керівника ТЦК. Сама ж відеофіксація здійснюється на портативні відеореєстратори і відбувається з моменту початку заходів оповіщення та до їх завершення безперервно, за умови певних обставин (наприклад, якщо на кадр потрапляє військовий об'єкт). Про таку фіксацію особа має бути попереджена. Юрист зауважила: фіксація на особисті телефони, планшети працівників ТЦК не передбачена, а тому їх використання є порушенням.

ТЦК зобовʼязані знімати всіх осіб, коли вручають повістку, перевіряють документи. Це імперативна вимога закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто обов’язкова, наголосила адвокат.

«На мою думку, використання бодікамер насамперед «на руку» військовозобовʼязаним, аби потім довести протиправну поведінку, якщо така мала місце. Наразі судовий реєстр містить вже достатньо рішень, якими було скасовано постанови про накладення штрафів за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Основна причина – ТЦК не надали доказів дотримання ними вимог закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема, не надали суду відповідні докази фото- і відеофіксації процесу перевірки документів особи», – сказала Соларьова.

Адвокат із Адвокатського об'єднання Leshchenko & Partners Данило Трясов у коментарі «Главкому» зазначив: якщо співробітники ТЦК вручають повістку або перевіряють військово-облікові документи і при цьому не здійснюють фото та/або відеофіксацію це вже є порушенням з боку ТЦК. Він нагадав, що використання бодікамер співробітниками ТЦК регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (постанова Кабміну від 16 травня 2024 року №560) і наказом Міноборони від 6 серпня 2024 року №532.

«У разі оскарження у суді протиправних дій ТЦК та постанови про притягнення вас до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1 Кодексу про адмінправопорушення) відсутність таких доказів як фото та відеофіксації вручення повістки, перевірки військово-облікових документів та інших дій ТЦК, є порушенням законодавства. Тоді суд може встановити, що ТЦК не довів вину особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що у свою чергу є підставою для закриття провадження у зв’язку з відсутністю події і складу адмінправопорушення та скасування постанови про накладення штрафу», – резюмував Трясов.

Віталій Тараненко, «Главком»