Санкції проти Януковича. Резолюція Конгресу США (Документ)

Візит Президента України на 67 сесію Генасамблеї ООН до Нью-Йорку значною мірою вже зіпсований. Напередодні поїздки Віктора Януковича Сполучені Штати зробили серйозний крок до запровадження санкцій щодо вищих українських чиновників.

В Конгресі США протягом останніх років реєстрували цілу низку резолюцій щодо України, в яких закликали застосувати санкції до чиновників через політичні переслідування опозиції. Проте всі ці документи так і лишалися тільки деклараціями про наміри. Вчора ж на засіданні Сенатського комітету з міжнародних відносин проект Резолюції Джеймса Інхофа був схвалений одноголосно.

Затверджений в комітеті документ став набагато м’якшим, ніж первісний проект, з нього прибрали вимогу відкликати посла США з України та припинити роботу посольства. Сенатори також викреслили конкретні імена Віктора Януковича та Віктора Пшонки з переліку тих, кому варто заборонити в’їзд до США, проте головна вимога застосувати санкції щодо українських чиновників лишилися. Список яких, надісланий нашою опозицією американцям, вже був опублікований «Главкомом».

Український МЗС вже встиг піддати сумніву легітимність ухвалення Резолюції на засіданні комітету, мовляв, її голосували в одному пакеті з багатьма іншими документами. Проте одностайність рішення комітету, в якому республіканців та демократів майже порівну, не залишає сумнівів в намірах американської влади.

В США будуть пильно стежити за перебігом парламентських виборів і до їх завершення навряд чи будуть ухвалювати цю Резолюцію. Але українській владі дали чіткий сигнал. Побачимо, чи зрозуміє його Віктор Янукович під час свого візиту на чергову сесію ООН у Нью-Йорку.

Пропонуємо вам ознайомитись з перекладом остаточної редакції Резолюції Конгресу США щодо України, а також з оцінками документу провідними українським експертами в міжнародних питаннях.

{6-}

Анатолій Зленко,

екс-міністр закордонних справ:

Не може бути санкцій щодо України – це неприпустимо. Їх не повинно бути і не буде, бо це буде короткозорість. А які санкції тоді приймати відносно американців, які творять на Близькому Сході такі речі? Вони залишаються безкарними, але це поки що.

{7-}

Тарас Чорновіл,

депутат, перший заступник голови парламентського комітету у закордонних справах:

Коли кілька місяців назад з’явився перший проект одного з американських сенаторів, він носив досить жорсткий характер – там дійсно вимагалася заборона в’їзду і введення економічних санкцій. Тоді я сказав, що це – пробна куля. Правила американського законодавства взагалі вивірені десятиліттями: спочатку запускається пробна куля жорсткішого характеру, причому зазвичай це не організовується спеціально, а просто дається «зелене світло» людям, які готові це робити самостійно.

Після запуску цієї кулі дивляться на реакцію: чи йдуть якісь виправлення, оцінюються можливі результати та наслідки таких санкцій. Але якщо жодної реакції нема або ситуація погіршується, і, коли міжнародне сприйняття подібних санкцій стає нормальним, з’являється узгоджений проект.

Причому намагаються, щоб під ним були підписи обох головних політичних сил. Цей новий документ носить м’якший характер у порівнянні з попереднім і містить не прямі установки, а рекомендації. Проте рекомендації Конгресу виконуються дуже і дуже швидко.

В даному випадку це не є пробна куля, бо вона вже була раніше. Це вже реальний документ, за яким треба очікувати, що США почне формувати і врешті-решт введе певні заборони на в’їзд. Виникнуть проблеми і по ряду рахунків. Хоча в самому документі прямолінійно не записано про заморожування рахунків, треба цього очікувати, бо це традиційна практика для Америки. І, думаю, Штати включать механізми, щоб підштовхнути Євросоюз до введення подібних санкцій. Це вже серйозна атака.

Візит Януковича в США ніхто там серйозно не розглядає. Я не впевнений, що люди, які голосували за резолюцію, взагалі обізнані, що до них їде Віктор Янукович. Цей візит настільки малозначимий, що навряд чи про нього доповідали, скажімо, держсекретарю Хіларі Клінтон.

{5-}

Валерій Чалий,

заступник генерального директору центру імені Разумкова:

За останні кілька років подібних проектів резолюцій стосовно України не було. Були прецеденти під час Помаранчевої революції, коли приймався відповідний Білль, у якому розглядалась можливість введення санкцій в разі протизаконних дій під час президентських виборів.

Після цього, як правило, було дуже обережне ставлення до цього питання. Тому ухвалення цієї резолюції – це дійсно серйозний сигнал стосовно можливого тиску на Україну та певних її персоналій. За моєю інформацією, текст, який був представлений у комітеті з закордонних справ Сенату, дещо змінився. Зараз там немає пунктів про заклик до ОБСЄ відмовити Україні у головуванні в цій організації у 2013 році, немає заклику до Державного департаменту США відкликати посла у Києві. Немає там і заклику відмовити у візі персонально Віктору Януковичу і Віктору Пшонці.

Проте і ухвалений текст резолюції є, на мій погляд, достатньо жорстким. Він містить заклик застосувати в ОБСЄ спільний багатосторонній міжнародний тиск на Президента Януковича щодо звільнення Тимошенко – це дуже жорстка позиція і потужний сигнал. Заклик заборонити видачу американських віз посадовцям, відповідальним за ув’язнення Юлії Тимошенко, – це також позиція, яка говорить про перехід до принципово нового етапу, а саме до готовності застосувати санкції проти представників українського керівництва.

Ще одна позиція, яка кидається в очі у цьому документі, – це посилання на резолюції європейських структур. Тобто відчувається, що у Сполучених Штатів Америки, Парламентської асамблеї Ради Європи і Європейського парламенту є спільне ставлення до того явища, яке називається кримінальним переслідуванням за політичні питання.

Але текст цієї резолюції ще не є остаточною позицією Сполучений Штатів. Ця резолюція розглядатиметься далі у відповідних палатах Конгресу і до її тексту можуть бути внесені зміни – як у бік пом’якшення, так і пожорсткішання формулювань.

Прикметно, що це зроблено у досить непростий час для оцінки Сполученими Штатами подій, що відбуваються за межами США. У Штатах зараз йдуть вибори і, як правило, у цей час всі там концентруються саме на перебігу виборчого процесу. Тому ми можемо констатувати, що у США зберігається інтерес до України – хоч і радше в негативному ключі, ніж позитивному. Хоча, в принципі, до прийняття остаточних рішень, до проходження цією резолюцією усіх необхідних процедур, на мій погляд, у офіційних чільників України залишається вікно можливостей, для того, щоб відповідним чином зреагувати на цей документ.

Якою може бути ця реакція? Зрозуміло, що звільнення Тимошенко – це ключове питання, яке сьогодні вже стало іміджевим. Це – реалії, з якими треба рахуватись. Справи тут зайшли вже настільки далеко, що будь-які спроби застосувати контрпропагандистські заходи з боку керівництва України уже не спрацюють. Тому єдиний вихід з цієї ситуації, на мій погляд, – це знайти рішення у справі Тимошенко. Вважайте це моїм оціночним судженням, але ця ситуація була спровокована політичними рішеннями, і я думаю, з неї немає іншого виходу, аніж політичного.