Завдання кожного у 2015 році – визначитися, чи він українець

Основним підсумком 2014 року є те, що в українську мову почали ототожнюватися, точніше зростатися, два поняття – держава і країна.

Минулого року ми перекинули мости між владою і громадянським суспільством. Тобто примусили владу навчитися чути і показали, що буде, якщо влада не буде чути громадянського суспільства. Безумовно, основним досягненням цього року є сама постановка цього питання: і влада, і громадянське суспільство зрозуміли, що діалог доведеться шукати.

Напевно повинна бути задача національно-культурного і соціального самовизначення. Кожен українець повинен поставити перед собою питання: «Хто я?». Тобто якщо я кримський татарин, то значить я повинен поводитись і жити як кримський татарин. Якщо українець – як українець. Якщо гагауз – відповідно, і так далі. А бути українцем чи гагаузом – це питання співучасті в культурних процесах, питання виховання дітей, освіти і соціальна визначеність – хто я по відношенню до держави. Або я «терпило» і тоді мені по-барабану, аби живіт був повний, і тоді я сиджу склавши руки на пузі або поклавши їх в кишені. Або я громадянин, який несе відповідальність за своє майбутнє, своїх дітей і майбутнє своєї держави. Або я закочую рукави і обираю собі поле громадської діяльності, поза роботою. Там дуже багато – починаючи від прямого волонтерства і закінчуючи розбудовою громадянського суспільства внутрішньо, свободою слова і так далі. Там купа всякої роботи.

А от визначитися, хто ти, і далі відповідно до цього визначення будувати своє життя, напевно це буде задача наступного року.

Автор - Брати Капранови, письменники, громадські діячі