Ракетний удар по союзнику Кремля: в Путіна є ще місяць

Зрозуміло, що всі розумні люди хотіли, щоб американці довбонули по російських військових базах, складах зі зброєю, асадівській армії. Але американці та коаліція в цілому такого завдання не ставили, вони не хотіли провокувати Росію на якісь радикальні дії. Більше того, заздалегідь повідомили про цілі удару і, мабуть, про його час. Усі встигли сховатися. Я думаю, що якісь цінні компоненти хімічної зброї теж встигли переховати.

Але навіть з урахуванням того, що це був удар тільки по хімічній зброї, по дослідницьких центрах, це, тим не менше, символічний удар. Путіну дозволили зберегти обличчя, і це був досить прозорий натяк на те, що якщо він буде слідувати розсудливості, припинить підтримувати цю тварину, Асада, почне скорочувати озброєння в Сирії, то йому дадуть можливість спокійно піти. В іншому випадку наступний удар буде по військовій інфраструктурі, як це зробили в Югославії, Лівії, Іраку...

В Путіна не так багато часу. Ну, місяць в нього є, щоби припинити провокаційні дії, підтримку Асада і, можливо, провести якісь переговори про механізми виходу Росії з цієї ситуації.

В мене відчуття, що Путін не скористається цим шансом. Він - маніяк, важкохвора людина. Він сприймає те, що трапилося, як особисту образу, за яку йому хочеться мститися - Заходу, сирійцям, власному народу. Пропозиція про санкції (у відповідь на удар по Сирії та нові санкції проти РФ, - «Апостроф») - це пропозиція про те, як насолити власному народу.

Я думаю, що військова складова цієї мстивої дії може проявитися в Грузії, в Україні. У Сирії, куди йде 2-га авіаносна група США, російські війська будуть сидіти тихіше води, нижче трави. Будь-яка активність, будь-яка хімічна атака або спроба захопити в курдів нафтоносні райони будуть жорстоко припинені, і Путін це добре розуміє. Що не зустріне опору в Україні, я думаю, він теж добре розуміє. Так що я побоююся якихось активних дій в Україні.