Застороги до сирої інформації від Оксани Сироїд

Нібито і добру справу робили, та й не вперше, але журналістами, політиками та громадськими діячами стільки галасу було піднято, стільки брудних слів вилито в запалі гніву. Чому замість єднання, висвітлення героїчних дій членів екіпажу літака ми намагаємося принизити гідність  побратимів, громадян своєї країни...

Саме таке déjà vu спіткало мене декілька днів тому під час перегляду ток-шоу «Люди. Hard talk. Live.» на 112 каналі, гостею якого була віце-спікер Верховної Ради України Оксана Сироїд.

Експерт у сфері реформи прокуратури, конституційної та судової реформ, прав людини та національних меншин,  представниця нової генерації молодих політиків і просто чарівна жінка, Оксана Іванівна, дискутувала чомусь на тему оборонного бюджету та обов'язків Армії перед Парламентом щодо звітування за його виконання.

Під час ефіру, окремі її висловлювання були настільки дивними, а фрази про Міноборони та Генеральний штаб використовувалися у такій ядерній суміші, що я побоюючись проковтнути сиру і тому не безпечну  інформацію,  вирішив зробити відповідну прививку (лікнеп).

Діючим законодавством передбачений чіткий розподіл функцій і завдань між Міністерством оборони та Генеральним штабом, який виключає дублювання між ними та забезпечує належний цивільний демократичний контроль над Збройними силами України.

Так, законом  «Про оборону України» на Міноборони покладено завдання щодо формування та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва.

Тобто, саме Міноборони, відповідно до визначених Генеральним штабом збройних сил України потреб, вимог та пріоритетів, виступає замовником на розроблення, виробництво та ремонт озброєння, військової техніки і військового майна, виконання робіт і надання послуг, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних сил України.

Саме звітування перед Кабінетом міністрів  про використання виділених коштів є однією з функцій Міноборони.

Зазначене дозволяє Генеральному штабу зосередитись на плануванні оборони держави та управлінні застосуванням Збройних сил України.

У бюджетному процесі Генштаб відповідає за визначення потреби Збройних сил України в особовому складі, озброєнні, військовій техніці, інформаційних ресурсах, продовольстві та майні.

Таким чином, звітування начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних сил України щодо витрачання бюджетних коштів перед народними депутатами виглядатиме дуже дивно, оскільки не належить до його компетенції.

Слід зазначити, що існуючий розподіл повноважень між Міністром оборони та начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних сил відповідає загальній практиці прийнятій в країнах Північноатлантичного альянсу та розробленому спільно з експертами НАТО Стратегічному оборонному бюлетеню України, який затверджено Указом президента України.

Зокрема пунктом 2.7 розділу другого цього документу передбачено, що Міністр оборони підпорядковуватиметься президенту – Верховному головнокомандувачу Збройних сил, буде підзвітним Верховній Раді та Кабінету міністрів. Він забезпечуватиме ефективний демократичний цивільний контроль над Збройними Силами та відповідатиме за формування політики держави у сфері оборони, оборонне планування, програмний та ресурсний менеджмент, у тому числі контроль за ефективним та належним використанням оборонних ресурсів, всебічним забезпеченням життєдіяльності, функціонуванням, розвитком та застосуванням Збройних Сил.

Пунктом 2.8 цього ж розділу визначено, що начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних сил України підпорядкований президенту України та міністру оборони. Через Генеральний штаб Збройних сил України його керівник здійснює управління Збройними силами та координацію і контроль за виконанням завдань у сфері оборони відповідними державними органами у межах, визначених законами України і нормативно-правовими актами президента, Верховної Ради та Кабінету міністрів України. Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних сил підзвітний президенту та міністру оборони за досягнення воєнно-стратегічних цілей у сфері оборони військовими силами і засобами, а також підтримання спроможностей цих сил і засобів до застосування.

Отже, у якості висновку, повторюсь: начальник Генерального штабу не повинен звітувати перед громадськістю про використання бюджетних коштів, оскільки це не передбачено його посадовими обов’язками.

Взагалі я порадив би пані Сироїд та нашим депутатам запросити (а краще відвідати) начальника Генерального штабу та запитати його не про кошти, а про ті питання, які належать до його компетенції – оперативні спроможності ЗСУ. І я переконаний, що у Генеральному штабі із задоволенням розкажуть про те, які були ЗСУ два роки тому і, особливо, які вони сьогодні.

Але чи вважаємо ми себе експертами у цій вузькопрофільній галузі і чи потрібна ця інформація у відкритому доступі під час гібридної війни?

P.S. До речі, за результатами численних розслідувань і перевірок, екіпаж літака ЗС України було представлено до нагород.