Про італійський референдум і російські макарони

Дуже коротко.

1) референдум стосувався внутрішніх питань Італії, а не ЄС.

2) Єдина цікавина того референдуму це та, що пан Ренці заявив, що піде, якщо програє

3) Те, що він його програє було відомо фром дей ван, оскільки він особисто не популярний вже половину власного терміну, частково через те, що є тефлоном-муфлоном на зразок Керрі чи Ромні

4) Нащо він це тоді втнув? Мабуть втомився бути непопулярним і хотів отаким чином піти, щоби не розбиратись із власною партією

5) Відставка Ренці - не меншого друга Путіна, аніж деякі інші більш відомі (Італія кожного разу щось варнякала щодо санкцій, оскільки давно залізла до РФ із головою) - автоматично до нових виборів не призводить. Спочатку будуть нові коаліційні переговори в існуючому форматі.

6) Якщо коаліція не складеться, тоді будуть умовно дострокові вибори (умовно, оскільки добродій Ренці сидів з 2013 року).

7) На тих виборах центристам доведеться об'єднуватися проти радикалів і популістів, як це завжди робиться. Причому нові партії та коаліції виникають в Італії кожен новий цикл - так, демократи Ренці як з-явилися нещодавно, так і підуть у небуття, так само і інші партії

8) і лише якщо популісти і радикали таки переможуть, а ще й домовляться (що для них украй важко) про створення уряду (сіньор Грілло до речі цілком уник такої відповідальності у 2013 році, бо це ж не язиком ляпати і спагетті на вуха накручувати), тоді лише цей новий уряд:

9) оголосить референдум про вихід із ЗОНИ ЄВРО, а не ЄС!

10)... і всім відомо, що це - бздури для загрузлої у боргах Італії (виручити їх можуть лише США, якщо захочуть), Греція вже намагалася повернутись до драхми. В разі, якщо такий референдум буде виграно (тобто це не менше року все займе!) курс ліри до євро можна буде встановлювати одразу в тисячу чи сто тисяч, але жодних питань Італії це не вирішить :)))) А от українське питання тут узагалі ні до чого.