Затримання француза-терориста. І жодного слова вдячності українській стороні?

Я думаю, що це – одна з найважливіших і найвдаліших операцій Служби безпеки за останнє десятиріччя.

Служба безпеки України зробила колосальну послугу Європі – попередила  можливий теракт з  жахливими  наслідками і допомогла  викрити ще одну терористичну організацію. Тому трохи дивно  виглядає, що досі жодного слова вдячності не пролунало на адресу української сторони. Сьогодні тероризм – це виклик номер один для  всього цивілізованого світу. Уся Європа стоїть на вухах... Уявімо, які жахливі наслідки могли б бути, якби працівники української спецслужби не попередили цю акцію. Україна зриває такий диявольський план – і жодної реакції. Тільки  заява про те, що французька влада підтвердила  арешт «волонтера».

Я думаю, що це – одна з найважливіших і найвдаліших операцій Служби безпеки за останнє десятиріччя. Хіба що окрім тих, що проводяться в зоні бойових дій та інформація про них поки що не розголошується.

Можу уявити, скільки  було складних організаційних, оперативних,  технічних, правових та інших нюансів при проведенні цієї операції. Цей француз-«волонтер» - не мусульманин, не африканського походження…   Він або колишній військовий, або добре проінструктований цивільний.

В зоні бойових  дій придбати зброю і вибухівку простіше, ніж в інших  місцях. І легенда прикриття вибрана грамотно: волонтер, який  хоче  допомагати… Він і поводився, як волонтер. Привозив якісь дрібнички, входив в довіру. Одним словом, не аматор. Саме тому важливо, що він попав в поле зору СБУ. Це означає, що оперативний працівник професійно грамотно організував  оперативно-пошукову  роботу в зоні своєї відповідальності, де діяв цей «волонтер». Це досить рутинний вид  діяльності, але саме з нього починаються великі операції. Чи  поцікавляться коли-небудь французи, хто ж  той  опер, який отримав  найперший сигнал про підозрілу поведінку їх співвітчизника-«волонтера».

Я думаю, згодом ми дізнаємося подробиці цієї операції.  Скоріше  за все, цей  французький  «волонтер» був не один. Його мав хтось  прикривати, допомагати. Однозначно, що (глава СБУ) Грицак багато чого не міг сказати. Йому дуже хотілося, але добре, що він утримався.  Оскільки СБУ сама виявила цього «волонтера», це означає, що  французькі спецслужби нічого  не  знали ні про нього, ні про його  спільників. Як французькі спецслужби опрацювали свою частину цієї  спецоперації - ми не знаємо. Те, що це була нелегальна група чи організація терористичного характеру, у  мене немає жодних сумнівів.  І  француз-«волонтер» це - тільки один з її учасників, і, думаю, він там не  найстарший.

Наскільки я знаю, затримання цього чоловіка відбулося не вчора чи позавчора, а днів 10 назад. Я звернув увагу, що не СБУ стала ініціатором проведення прес-конференції та розкриття цієї інформації, а спочатку відбувся витік із французької сторони. Швидше за все, це справа рук політиків, як це часто буває. Україна не поспішала розкривати цю інформацію, хоча Службі безпеки було б вигідно похизуватися вдалою операцією на другий день після затримання терориста. Однак існують певні умови співпраці служб безпеки двох країн. Зазвичай домовляються, коли і як оприлюднювати таку інформацію. У цьому випадку виглядає так ніби щось не спрацювало. Побачимо.

Є ще одна дуже цікава деталь. Голова СБУ звернув увагу на те, що уже на  завершальному етапі  французький «волонтер» попросив за великі гроші, щоб український громадянин допомагав  йому перебратися через кордон і супроводжував його далі. Важливо те,  що він  зробив це саме на завершальному етапі. Тобто найнебезпечнішу частину операції він переніс на самий  кінець. У  зв’язку з  цим напрошується одна версія. Голова СБУ натякнув про можливість  російського сліду. Він  не  пояснив,  що  він  мав  на  увазі. Я можу у зв’язку з цим припустити наступне.

У  розвідках  деяких  країн, в тому числі СРСР, при проведенні  надзвичайно гострих акцій інколи використовувався такий прийом,  який називався «під  чужим прапором». Дуже спрощене пояснення: розвідка через 1-2, а інколи і більше зарубіжних посередників, які  можуть раніше і не знати один одного, за великі кошти під відповідною  легендою замовляють якусь досить гостру акцію. Виконавці  можуть  бути  різні, але обов’язково ті, у кого є реальні можливості для    реалізації акції - політики, терористи, релігійні фанатики, ревнивці…  Посередники, як  правило, не  знають, хто реальний замовник акції. В разі провалу добратися до реального замовника майже неможливо. Розпорядитися результатами такої акції розвідка може по-різному.

А  тепер  гіпотеза. Уявімо собі, що француз-«волонтер» не попав в поле  зору СБУ і йому все вдалося. І він вдало зі зброєю і вибухівкою  українського  походження при супроводженні українського  громадянина дістаються Франції.  Але французька  поліція отримує анонімну, а можливо, і офіційну конкретну інформацію  якоїсь  держави, але  не України,  про «волотера» і його українського супутника, про їх  вантаж, маршрут  руху і про підготовку терористичного акту в Парижі під  час чемпіонату Європи з футболу. Спецслужби Франції перехоплюють  «волонтера» і його  українського співучасника, кладуть їх фізіономіями  на  асфальт і демонструють всьому  світу через  телебачення  їх  український вантаж.  Висновок  на  поверхні: «Україна – постачальник тероризму до Європи», «Україна поставляє зброю  і вибухівку терористам».  Що відбувається далі - всім  зрозуміло. І кому вигідний такий цілком реалістичний сценарій також зрозуміло. Це, звичайно,  моє припущення. А що мав на увазі керівник СБУ, думаю, з часом стане  відомо. Взагалі, видно по всьому, що пан Грицак розкрив на прес-конференції дуже маленьку частину всієї операції. Тому і виникають  деякі питання у журналістів.

Наприклад, чому цього «волонтера» не затримали на кордоні під час перевірки паспорту перед виїздом із України, а дали можливість сісти в авто й почати рухатися.  Думаю, це був суто процесуальний момент. Необхідно було задокументувати  завершення  злочину на  території  України. В  суді це може мати важливе значення. Можливо були якісь  інші причини. Попереду дуже не прості процесуальні складові   завершення цієї операції для передачі матеріалів до суду. Переконаний,  що ця операція з  часом увійде до підручників по боротьбі з  міжнародним  тероризмом.

Взагалі  варто  привітати СБУ з  таким серйозним успіхом європейського  рівня. Французи мають подякувати українській спецслужбі. Не знаю, можливо вони це вже і зробили. На політичному рівні, думаю, також мала б бути відповідна реакція. Побачимо.

Євген Марчук, для «Главкому»