Україна має всі підстави змінити нормандський формат

Повторюю. Ситуація з цим Меморандумом не така проста, як здається на перший погляд. Я відчув це на собі, коли був міністром оборони, коли Росія в жовтні 2003 року затіяла вкрай небезпечну Тузлинську авантюру. Тоді ми були дуже близько до військового зіткнення. Чому і як тоді вдалося уникнути реального збройного конфлікту - це окрема тема. Я вже не один раз розповідав. Сьогодні ж мова про Меморандум. Мені, на жаль, не прийшлося брати участь в роботі по його підготовці і підписанні. Деяку слабкість тексту Меморандуму я фізично відчув саме тоді під час Тузли-2003. Тому що тоді ми прозондували позиції деяких підписантів. І тоді і зараз деякі впливові американські коментатори, зокрема деякі колишні посли США в Україні, тоді напівофіційно, а зараз як політологи звернули і звертають нашу увагу на наступне.

По-перше, в англомовному оригіналі тексту Меморандуму ні в його назві, ні в самому тексті жодного разу не вживається слово «гарантії - guarantees». Тим більше, немає словополучення «дають гарантії». І, на жаль, це правда. І в назві і в тексті в основному вживається формула «запевнення - assurances» - Memorandum on Security Assurances. Хоча, як на мене, коли глави трьох (на момент підписання) ядерних держав, постійних членів Ради безпеки ООН письмово дають запевнення безпеки, тобто безпечності України, то слово «запевнення» набуває значення «гарантії». Мабуть саме тому цей Меморандум в документах Верховної Ради і називається: «Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї «. Хоча слова «гарантії» в англомовному варіанті і немає. Наступне. В статті 2 Меморандуму говориться: «Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України…»

В цій статті єдиний раз в Меморандумі вживається словосполучення «підтверджують їх зобов'язання - reaffirm their obligation». Це дуже важливий момент, його не хочуть помічати скептики. По-перше, підписанти «підтверджують їх зобов'язання ...» далі по тексту. І що дуже важливо, що «ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України». НІЯКА, НІКОЛИ, НЕ БУДЕ ... Тобто не тільки ядерна, на що наголошував С. Лавров (мы же не угрожали Украине ядерным оружием), а ніяка і ніколи не буде... На мій погляд, це ключова стаття Меморандуму. Україна погано використовує її в дискусіях. Але є ще одне «АЛЕ»... Так, саме Росія брутально порушила цю і інші статті Меморандуму і весь світ про це знає. Тобто, інші підписанти Меморандуму США і Великобританія, Франція і Китай цю і інші статті не порушили і навіть не погрожували порушити їх. Це означає, що вони не є порушниками Меморандуму і в цьому сенсі до них претензій немає. Тепер далі. А що ж передбачували підписанти Меморандуму для випадку, коли Україні буде загрожувати небезпека, тим більше від одного із підписантів. Таке передбачення було. Читаємо, - остання стаття 6: «Україна, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань». Оце і все.

Консультації! Тобто переговори. Тому (якщо трохи спрощено) ці американські скептики кажуть: - Ми ж Меморандум не порушували? Ні. Нічим Україні не погрожували? Ні. Ми і тоді і зараз підтверджуємо наші запевнення вашої безпеки, територіальної цілісності і непорушності кордонів України. Запевнення!!! Assurances, як записано в Меморандумі. І ми, наші країни суворо дотримуємося цих запевнень. Ми засудили Росію, ми підтримали вас в ООН і на міжнародній арені взагалі, ми ввели санкції проти Росії, ми допомагаємо і будемо допомагати вам в військовій і інших сферах... Тобто, все як передбачено в Меморандумі. Звичайно, це спрщено-прямолінійний виклад позиції деяких американських скептиків щодо Меморандуму. Ми добре знаємо, що підтримка України з боку США, особливо під час президенства Трампа, по суті є вирішальною в нинішній ситуаціїї. Але, як бачимо, є але...

Проте попри всі ці але, я вважаю, що в України є всі підстави ставити питання, якщо не про зміну нормандського формату, то в крайньому разі доповнення його хоча б ще одним підписантом Меморандуму, тобто США. Адже в нинішньому Нормандському форматі (Н-4) уже зараз є три підписанти Меморандуму, це - Франція, Росія і Україна. Було б дуже добре, коли б Президент США Дональд Трамп під час найближчої зустрічі з Президентом РФ Володимиром Путіним в Хельсінкі сказав, що він, як Президент країни - підписанта Меморандуму, просто прийняв таке рішення. І будуть вони проводити консультації, тобто переговори, як і передбачено цим Меморандумом. Може тоді і Великобританія попроситься в таку компанію. От тільки, хто б підказав таку ідею Дональду Трампу? Може б хтось із України?