«Вошивий» брат

Вітебська область дала світу двох президентів: Олександра Лукашенка (Білорусь) і Віктора Януковича ( Україна). Мальовниче село Янукі Докшицького району Вітебської області вимирає. Серед живих мешканців у травні минулого року було четверо, всі решта давно на сільському цвинтарі. Прізвище в усіх одне – Янукович. Щоправда, у більшості випадків надписи на надгробках польською мовою. Дика природа, дзеркальні озера, олені, козулі, могильна тиша, яку інколи порушують заїжджі крутелики-мисливці. Це село більше схоже на заповідник, ніж сьогоднішнє Межигір’я.

Після оголошення вироку Юлії Тимошенко і негативної реакції всього світу виникає питання: як Янукович сприймає слово «світ» взагалі? Чи не обмежується його світ резиденцією в Межигір’ї? Впевнено можна говорити, що світова спільнота зреагувала на 7 років ув’язнення екс-прем’єр-міністра України швидше, ніж на арешт головного опонента чинного Президента Республіки Білорусь Андрія Саннікова. Яка реакція самого Віктора Федоровича? Обличчя Януковича не могло приховати задоволення від вироку, хоча фрази були стриманими і непереконливими. Заяви Президента України про те, що це «не кінцеве рішення» і посилання на застарілий карний кодекс, чомусь не були почуті Бараком Обамою, Катрін Ештон, Баррозу, Вільфредом Мартенсом, Ангелою Меркель і багатьма іншими. Світові лідери вже не чують обіцянки, їм потрібні дії. Вони не просто роблять пустопорожні дипломатичні заяви, а вимагають звільнення опозиціонерів. Сьогодні у Януковича ще є шанс виправити помилку, і, можливо, зберегти «нажитое непосильным трудом -рус» для себе і своєї команди.

Що очікує Україну, якщо леді Ю стане політв’язнем? Нагадаю досвід Білорусі у намаганні створити «білоруське диво» диктаторськими методами: арештами всіх опозиціонерів, судовими процесами навіть над закордонними журналістами, обшуками,залякуваннями, відвертим знущанням над родинами політв’язнів, пресою - цепною собакою режиму. Що має Білорусь? У РБ відсутній посол США,більше двох років не відкривають громадянам Білорусі американські візи, введені санкції проти концерну «Белнефтехим», а саме заморожені рахунки, закрито представництво і рекомендовано американському бізнесу утриматись від співробітництва. США і ЄС оголосило список персон нон грата, який сьогодні нараховує понад 200 осіб. Серед них – родина Лукашенко, вся верхівка влади, керівництво КДБ, судді, тюремники, деякі лікарі, які переписували під диктовку влади діагнози опозиціонерам, журналісти, які обслуговують владу і створюють уяву паралельного світу. Цим списком дали зрозуміти Білорусі і її громадянам, що кожен на своєму місці плекає майбутнє своєї держави. Тільки після того, як сини потрапили до «чорного списку», до Лукашенко трохи дійшло і він навіть обурився, заявивши: «Я не ворог США. І до «Аль-Каїди» не належу. Що це за демократія така, що ви вибудовуєте залізні завіси?» Європейців «бацька» назвав «козлами» і публічно наплював на Європу: «Плювати я хотів на всі їхні коментарі. Це злі й непорядні люди. . . Тому треба заспокоїтися і менше дивитися на те, хто що й де бовкне. Нехай говорять що завгодно». Далі Лукашенко закрив офіс ОБСЄ в Мінську за дуже простої причини: йому не сподобались висновки спостерігачів щодо подій 19 грудня минулого року, коли був жорстоко розігнаний мітинг опозиціонерів і близько 700 людей були кинуті в автозаки.

А як же ж Росія? В нас же завжди вибір між Росією і Європою… До того ж, Росія найближчий сусід і друг, а для деяких українських політиків – «старший брат». Влітку 2010 року, після короткотривалої газової війни між Білоруссю і Росією (одні виставили борги по газу, інші – за транзит,торг за ціну на газ був публічно брудним), вийшов в акурат перед президентськими виборами захоплюючий серіал «Хрещений батько». В Білорусі теж влада колись сприяла появі російських каналів в інформаційному просторі. Відчуваєте? І Янукович з такими друзями,як Путін і Медведєв, не застрахований від того,що в час Х на просторах нашої Батьківщини не з’явиться фільм з умовною назвою «Янукович: від крадія шапок до президентства». Вже сьогодні зрозуміло,що в торгах за ціну на газ ми повторюємо білоруський шлях. Єдина різниця: Україна не всунула свою шию в ярмо під назвою Митний Союз. Саме тому ми ще не досягли висот «великого економічного дива» з шаленою інфляцією і пустими полицями.

В Європі переносяться зустрічі с представниками української влади, деякі взагалі скасовуються до кінцевого рішення по Тимошенко. В Європарламенті терміново готують дебати по Україні. Дехто вже голосно кричить про застосування санкцій до української влади. Зараз тільки від Президента України залежить, як жити Україні далі: з Європою чи в ізоляції.

Рік тому, їдучі в ліфті на один з прийомів в Білорусі,я була шокована тим, як один посол не подав руки іншому. В простому жесті в дуже обмеженому просторі я побачила, як одна держава засуджує політику іншої. Забути це я не можу до сьогодні. Слава Богу, тоді це не стосувалось України.

Який сьогодні світ Лукашенко? Це резиденції в Дроздах і Біловежській пущі. Це візити до РФ, Азербайджану, Туркменії, Казахстану, Узбекистану, Китаю, Куби, Грузії, Ірану… З ким може по-дружньому спілкуватися «бацька»? З Бакієвим (Киргизія), якому він дав політичний притулок. І ще – злітати потеревенити з другом Уго, і трохи відпочити з сином Миколою на узбережжі Венесуели. Про катання на лижах в Альпах родина вже не мріє, вимушена була полюбити Сочі. Українську ж владу Лукашенко минулого року таврував словом «вошива»…Сьогодні всі чекають, чи є «гарячий вислів» Лукашенко прогнозом - діагнозом? Мене теж мучить це питання після вироку Юлії Тимошенко. А може все ж таки зіграє в останній момент ото прізвище…ПОЛЬСЬКОЮ мовою, а не білоруське коріння в лукашенківському контексті…

Фото: interfax.by