Мажори - це паразити на тілі нашого суспільства

Звичайно, саме явище мажорства - це наслідок виховання. Але головна причина, чому такі поодинокі випадки перетворюються в систему – це державна машина, яка дозволяє таким елементам паразитувати на правоохоронних органах, десятками років залишаючи безкарними цілі клани.

Справа в тому, що мажорів на дорогах прикривають такі самі мажори у кабінетах правоохоронних органів. Поясніть мені мотивацію молодої людини із забезпеченої сім'ї, з дорогою машиною і квартирою в центрі міста, яка влаштовується на роботу в прокуратуру, поліцію або СБУ на зарплату 5-12 тисяч гривень? Вони не йдуть рядовими патрульними, слідчими або навіть прокурорами. Як правило, вони виявляються в самих «хлібних» департаментах по боротьбі з економічними злочинами Нацполіціі, ГПУ або СБУ; ще варіант - департаменти органів прокуратури з нагляду за діяльністю правоохоронних органів. Адже тільки там там можна не просто отримати ксиву, а й «відбити» батьківські інвестиції в просування, гарну освіту та численні хабарі. Можливостей заробити в цих департаментах - мільйон.

Вихід з цього глухого кутка є. Це повний перегляд системи кадрового забезпечення правоохоронних органів. Починаючи від навчання і завершуючи просуванням по службі. Будь-який новий співробітник прокуратури, поліції або СБУ має починати не з хлібних посад, а з низу, з вулиці і найтяжчої роботи.

Вразі встановлення конфлікту інтересів – коли слідчі по справі раптом виявляються родичами, а прокурори – друзями підозрюваних, мають каратися виключенням з системи без права на повернення.

Майновий стан працівників правоохоронних органів має залізно підтверджуватись їх доходами. Не може людина, яка весь час пропрацювала слідчим або прокурором дозволити собі коштовний автомобіль або маєток. Заробляти гроші – не гріх, гріх робити це на горі тисяч принижених громадян, які благають систему про справедливість.

Втім саме гнітюче, що вся ця псевдоаристократія зростається з державною машиною набагато швидше і ефективніше, ніж ми з вами намагаємося цю систему змінити. І нехай гуманісти мене осудять, але такі саркоми треба випалювати розпеченим залізом, як завгодно - публічним осудом, звільненнями, чистками. Вони - корінь розчарування, безсилля і принижень наших. З цим жили наші батьки, але ми маємо зробити все, аби з цим не жили наші діти.