Навіщо сенатори зіпсували візит Януковича в Нью-Йорк

Генеральна асамблея ООН, яку відвідає президент України, – це традиційний захід, який є зручним і корисним майданчиком для того, щоб протягом кількох днів зустрітися з багатьма колегами і обговорити різноманітні питання. Інша справа, які саме це будуть зустрічі. Виходячи з того, як до нас приїжджають іноземні високопосадовці, можна зробити висновок, що особливих проривів не відбудеться.

Якщо ще рік тому були сподівання, що ситуація з нашими внутрішніми справами покращиться, то зараз ми спостерігаємо все нові і нові речі, які в очах демократичного світу викликають запитання, здивування і застереження. Свіжий приклад – так званий закон про наклеп, перед цим був в першому читанні прийнятий закон про мирні зібрання… Ми чітко крокуємо в напрямку від демократії, і це не може не хвилювати західних партнерів, бо в такому випадку ні про які наші європерспективи говорити не доводиться.

Те, що саме напередодні візиту Януковича Комітет з міжнародних відносин Сенату США одноголосно прийняв проект резолюції, де йдеться про можливе введення санкцій щодо українських чиновників, – невипадково. США дуже стривожені тим, що відбувається в Україні, і це реакція американського істеблішменту. Тому мене дуже здивували коментарі наших дипломатів, що це думка лише одного-двох сенаторів. Це легковажні оцінки. Навіть якщо це думка сенатського Комітету, то, виходячи з практики американського Конгресу, вона дуже швидко може стати резолюцією Сенату. В американському суспільстві є очевидний консенсус, що не можна порушувати демократичні права.

Чи дійде до «списку нев’їзних» – інше питання, але в тому, що засудження таких дій відбудеться, можна не сумніватись. І неважливо, буде це до чи після виборів – імідж України продовжує страждати. Тон заяв на нашу адресу пом’якшиться тільки тоді, коли, по-перше, вибори пройдуть демократично і, по-друге, будуть прийняті якісь адекватні рішення стосовно тих питань, що хвилюють наших західних партнерів.

Російський же сценарій зрозумілий і давно для всіх очевидний – Росія хоче відновлення колишнього СРСР. Зараз для Радянського союзу знайшли нову назву – Євразійський. Але його сутність не зміниться і всі заяви, що ніхто не зазіхає на український суверенітет, – байки для тих, хто нічого не розуміє. Традиційна імперська позиція не змінюється, і ми маємо на неї адекватно реагувати. А адекватна реакція – це якнайшвидший реальний поступ в бік Євросоюзу і НАТО. Бо з цими структурами Росія вже змушена себе вести інакше.

Перед очима є приклади наших балтійських сусідів: Росія вже змирилася, що ці країни є незалежними. І стосунки Кремля з такими гарантовано незалежними країнами теж починають змінюватись. Те саме маємо пройти і ми, і, чим скоріше це відбудеться, тим скоріше наші відносини з Росією покращаться.

Багато що буде залежати і від президентських виборів в США. Оскільки ми тепер в американській зовнішній політиці перейшли в периферійну площину, можливо, Мітт Ромні в разі свого обрання повернув би питання про Центральну Європу до пріоритетів.