Полетіли голови генералів. Путін чистить кадри

Треба мати на увазі, що одночасно зі звільненнями було зроблено майже 35 призначень. Із них два з гаком десятки - у МВС, від навчання аж до внутрішнього контролю, внутрішніх розслідувань служби і так далі. Загалом, казкова пропорція: одна голова відрубується, а на її місці виростають три нових.

Важливо не те, кого звільнили, а кого не звільнили: нікого не звільнили з ФСБ, Росгвардії, Міністерства оборони. Тобто це ті структури, на які Путін спирається і які не хоче ображати. А решту він чистить - незрозуміло навіщо. Може, генерали розкрадали. Це майже безсумнівно. Може, це жертва громадської думки, щоб показати, що проводяться чистки. Може, це операція для залякування, тому що крадуть забагато.

У будь-якому випадку важливо, що під роздачу потрапили не всі силовики, а тільки одна група - МВС, Слідчий комітет, МНС і Федеральна служба виконання покарань. Думаю, що, крім перерахованих раніше можливих причин, є також внутрішні розборки. Наприклад, одночасно сім слідчих зі Слідчого комітету звільнилися на знак протесту проти того, що їх колег запідозрили в корупції, відсторонили від розслідування і оголосили розслідування некомпетентним. Йдеться про розборки між бандитами та їх силовими службами, тому що з'ясовується, що там були не просто приватні бандитські охоронці, а ще й люди, наприклад, з Росгвардії, які у вільний від роботи час підробляють охоронцями.

Перестрілка в хмарочосі «ОКО» сталася в листопаді 2017 року, і до осені наступного - слідчі дійшли висновку, що винні силовики з Росгвардії. А до кінця 2018 року слідчих прогнали і вирішили влаштувати радикально нове розслідування, оскільки щось комусь здалося неправильним. Опосередковано можна зробити висновок, що, мабуть, у цій сутичці Слідчого комітету з Росгвардією перемогла друга, тому що, коли полетіли голови чиновників високого рівня, Росгвардію, на відміну від СК, не чіпали. Самого Бастрикіна не зняли, а ось деяких його заступників поперли, що, звичайно, послаблює його позиції як сильного керівника.

Важливим є те, що вирішили не ображати Росгвардію. Ця асиметрія у відставках показує, що Путін не всіх силовиків шерстить, а тільки тих, кого можна. Із Шойгу, начальниками ФСБ і Золотовим, який керує Росгвардією, він сваритися не хоче. Золотова Путін не може зачепити, бо - це його особиста безпека, для Путіна дуже важливо відчуття, що на Золотова завжди можна покластися. А ФСБ, як і Міноборони, - просто дуже впливова структура. Разом вони - основа влади Путіна.

Тобто мета звільнень може бути така: тих, хто зарвався, покарати, іншим показати, що не варто зариватися, і одночасно притупити конфлікт між різними силовими структурами.