Запорука нашої перемоги – єдність!

На Майдані завжди було так: коли пиз**ць, то всі разом ціною безумних зусиль відбивають навалу. Щойно стає тихо, всі починають сратися між собою. У порівняно тривалі (десятки днів) періоди тиші взаємосрачі бували дуже нищівні.

Зараз «тихо» стало дуже відносно і не всюди, але ознаки взаємосрачу, особливо серед людей, які не мають до чого себе застосувати в реалі, очевидні. Переселенці не такі й не туди, політики не те й не так, хто більше любить Батьківщину, хто щиро за Україну, а хто перевзувся. І так далі.

Якщо можете, не беріть участь у цих конфліктах. Взагалі. Хочете написати комусь щось образливе – не пишіть. Прочитали щось образливе від іншої людини – видаліть, забаньте, закрийте, але не реагуйте. Можна навіть просто вимикати телефон чи комп’ютер, якщо інакше нема сил стримуватися. Краще телевізор послухати, там усі разом.

По своїх під час війни не стріляємо.

Всі, хто зараз за Україну – наші.

Хто кому що винен – розберемося після перемоги.