Багато кому в Європі не подобається думка, що українці буквально воюють за європейські цінності
Саміт Східного партнерства (СхП), який відбудеться цього тижня, пов'язаний з особливими очікуваннями в Україні, зокрема через історію з непідписанням Угоди про асоціацію чотири роки тому.
СхП загалом наповнилося очікуваннями. ЄС очікує від країн Східного партнерства, особливо тих, що уклали угоди про асоціацію, швидких внутрішніх реформ. Країни-партнери очікують, що в рамках СхП буде визнано перспективи швидкої інтеграції цих країн до ЄС.
Головний меседж СхП «more for more» – більше інтеграції у випадку більших реформ – здебільшого розуміється як необмежена можливість інтегруватися до ЄС, аж до повноправного членства. І ми хочемо визнання такої перспективи в документах саміту СхП.
Натомість, у 20 deliverables for 2020 ЄС пропонує нам більш ефективно використовувати ті інструменти, які є в розпорядженні Комісії. Наприклад, більше обмінів школярами і студентами, які стають легшими завдяки безвізу. Цілком практичний і приземлений перелік, який явно не хоче мати нічого спільного з політичними амбіціями країн-партнерів.
Східне партнерство об'єднує дуже відмінні країни. Три з шести країн регіону уклали угоди про асоціацію з ЄС. Дві – входять до ЄАЕС та ОДКБ з Росією. Дві країни зазнали безпосередньої агресії з боку Росії. Через це, наприклад, неможливо знайти консенсус щодо визнання в декларації саміту СхП очевидного факту – агресії Росії проти України.
За канонами сучасної психології – єдиний вихід з такої проблеми – тверезо оцінити інтереси один одного і позбавитись надмірних очікувань.
Наша вимога перспективи членства в ЄС обґрунтована амбіціями українського суспільства і неймовірно сильним запитом на проєвропейські реформи. Багато кому в Європі не подобається думка, що українці буквально воюють за європейські цінності. Треба визнати, що не варто очікувати зміни настроїв відсторонених бюрократів, які формують позицію ЄС щодо України.
ЄС має стійку традицію опору ідеї розширення. Досягнення консенсусу всередині ЄС, особливо в нинішній його ситуації, вимагає багато часу і зусиль. Це не означає, що слід погоджуватися з суто бюрократичним підходом європейських інституцій. Навпаки, варто використовувати кожен шанс для доведення своїх намірів інтегруватися з ЄС і захисту власних інтересів.
Угода про асоціацію дає Україні можливість досягти більше на шляху інтеграції до ринку ЄС, ніж формат СхП. Ми маємо не лише звітувати про внутрішні реформи, але спільно формувати порядок денний економічної інтеграції, у рамках Ради чи Комітету асоціації, та добиватися від ЄС надання доступу на ринок, як це передбачено Угодою.
Той факт, що ми не використовуємо повною мірою технічні та фінансові можливості для підтримки внутрішніх реформ і впровадження Угоди, які дає СхП, свідчить не лише про нашу повільність і неефективність. Це повною мірою стосується і ЄС, який довго і гіпербюрократично визначає формати надання допомоги.
Ефективне використання Угоди про асоціацію та інструментів СхП на сьогодні важить більше, ніж невиразний компроміс у формулюваннях декларації саміту.
Коментарі — 0