Як силовики боряться з російськими агентами впливу та інформаторами

Наприкінці серпня канал Громадського телебачення показав телепрограму журналістів Слідство.інфо «Чорний список армії – 2», де йшлося про Начальника управління спецоперацій Генштабу ЗСУ, заступника керівника АТО генерала В’ячеслава Назаркіна. В матеріалі наводилися дані щодо наявності родинного зв’язку Назаркіна з російським військовим офіцером (брат), а також існування обґрунтованих підозр у передачі противнику таємної інформації, пов’язаної, зокрема, з плануванням операцій АТО. Журналісти також стверджували, що практично усі військові операції під керівництвом Назаркіна були провальними і закінчувалися численними жертвами з українського боку.

З огляду на отриману інформацію я звернувся до тодішнього Міністра оборони України Гелетея В.В. з проханням ініціювати службову перевірку для з'ясування даних журналістського розслідування. Я також додатково попросив керівника Міністерства оборони, в разі підтвердження отриманої інформації, почати розслідування причин та встановлення відповідальних осіб у призначенні В'ячеслава Назаркіна на посаду в керівництві АТО. Іншим моїм проханням було заборонити, на час проведення розслідування, виїзд Назаркіна з України і забезпечити виконання такої заборони.

По результатам проведеної перевірки Міноборони повідомило наступне (цитата):

«Щодо наявності в генерал-майора Назаркіна В.М. зв'язків родинного та іншого характеру з представниками силових структур та спецслужб Російської Федерації.

Відповідно до отриманої інформації генерал-майор Назаркін В.М. має рідного брата, Назаркіна С.М., росіянина, військового пенсіонера, який звільнений з військової служби у 2013 році з посади заступника коменданта Омського гарнізону збройних сил Російської Федерації.

Свій родинний зв'язок з братом генерал-майор Назаркін В.М. не приховує, спілкується з ним на рівні родинних зв'язків.

Під час спілкування зі службовими особами штабу АТО та підлеглими генерал-майора Назаркіна В.М. з'ясовано, що в їх присутності розмови по мобільному телефону стосовно запланованих або тих, що відбуваються, спеціальних операцій не велись.

Результати спілкування з підлеглими генерал-майора Назаркіна В.М. та службовими особами штабу АТО свідчать про відсутність підозр щодо його роботи з представниками силових структур та спецслужбами Російської Федерації».

На жаль, подібна відповідь оборонного відомства є абсолютно незадовільною. По-перше, я вважаю, що незалежно від характеру особистісних стосунків з братом, Назаркін в принципі не повинен був призначатися на таку відповідальну посаду в структурі керівництва АТО з огляду на ризики витоку таємної інформації. Більше того, ще наприкінці серпня, коли скандал навколо В'ячеслава Назаркіна набирав обертів, російські інтернет ЗМІ, зокрема ресурс «Русская весна» (rusvesna.su) зазначив: «Сергій Назаркін, військовий, мешкає в Росії, працює заступником коменданта Омського гарнизону».

27 серпня журналістка Анна Бабінець (Anna Babinets) зазначила на своїй ФБ-сторінці, що Сергій Назаркін воює на боці ДНР. Загальновідомо, що російських військових, які воюють на боці терористів Донбасу, часто звільняють заднім числом. Усе це наводить на думку, що Назаркін не лише «не приховував зв'язку» з братом і «спілкувався з ним на рівні родинних зв'язків», але і передавав через нього оперативну інформацію під час проведення активних фаз АТО. І ця інформація могла далі передаватися напряму до терористів на окупованих територіях.

Перевірка Назаркіна шляхом опитування підлеглих про те, чи в їх присутності він не вів розмов по мобільному телефону стосовно запланованих або поточних спеціальних операцій не витримує критики. Важко припустити, що перевіряючим особам невідомі інші способи комунікації окрім мобільного телефона ... тим більше, що витік інформації міг також мати місце і у неробочий час, коли підлеглі Назаркіна не знаходились поруч з ним. Зрештою, результати розслідування слідство.інфо свідчать про наявність серйозних підозр з боку (колишніх) підлеглих Назаркіна у його співпраці з противником.

На жаль, подібна якість аргументів відповіді МО ставить під сумнів і решту наданої відомством інформації по питанню Назаркіна. Наприклад, у листі також говориться (цитата):

«Щодо результативності військових операцій із залученням генерал-майора Назаркіна В.М. включно з трагічною та несподіваною загибеллю групи спецпризначенців у районі міста Сніжне на Донеччині

За результатами роботи робочої групи Міністерства оборони України безпосередньо в штабі АТО встановлено, що генерал-майор Назаркін В.М. участі в плануванні спеціальної операції в місті Сніжне на Донеччині не брав».

Тим не менше, варто звернути увагу на той факт, що будучи Начальником управління спецоперацій, Назаркін цілком міг мати доступ до інформації про планування цієї операції. В будь-якому випадку перевіряючі зобов'язані були б перевірити таку версію. Та і загалом, пора суспільству знати про причини провалу операції під Сніжним в цілому – хоча б на рівні інформації, яка не є таємною.

Далі у відповіді Міноборони говориться, що закиди про факти вчинення морально-психологічного тиску з боку Назаркіна на посаді начальника Управління спеціальних операцій Генерального штабу Збройних сил України у січні 2014 року, факти незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності та протиправних дій до підлеглих підтвердились. З цієї причини Міністр оборони прийняв рішення про відкликання Назаркіна з зони АТО: «... Назаркіна В.М. ... увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження Міністра оборони України для прийняття рішення щодо можливості подальшого проходження ним військової служби».

З огляду на серйозність звинувачень та обставин певен, що до перевірки діяльності та закидів на адресу Назаркіна мають бути залучені інші - більш фахові та об’єктивні особи, а сама перевірка має стосуватись не лише Назаркіна, але і осіб, які керували попередньою перевіркою, а також тих, хто відправив його у 45-денну відпустку на повному державному забезпеченні! До інформації: на момент відпустки проти Назаркіна було зареєстровано кримінальне провадження за фактом недбалого ставлення до військової служби.

Зараз мало-помалу починають спливати факти впливу «російського чинника» на силові дії влади під час Революції Гідності включно з днем загибелі Небесної сотні. І важко зрозуміти, чому один з радше яскравих представників п'ятої колони користується такою поблажливістю у поводженні з боку керівництва Міністерства оборони. Згідно до інформації МО, після «увільнення від займаної посади» Назаркіна зараховано в розпорядження Міністра оборони України для прийняття рішення щодо можливості подальшого проходження ним військової служби. І ми до цих пір не почули відповіді ні від колишнього міністра Гелетея, ні від нового міністра про подальшу долю Назаркіна!

З огляду на незадовільну відповідь Міноборони, направлено на ім'я нового Міністра оборони нове звернення з проханням:

- з’ясувати особу, що є відповідальною за призначення генерала Назаркіна на керівну посаду в управлінні АТО і провести перевірку причин ігнорування наявності у Назаркіна тісного родинного зв’язку з російським військовим, що створило ситуацію конфлікту інтересів;

- проаналізувати особову інформацію щодо осіб, яких було залучено до планування операції в результаті якої загинули 12 спецпризначенців Кіровоградського полку в районі Сніжного, а також провести перевірку того, чи міг Назаркін отримати доступ до інформації щодо цієї операції на стадії її підготовки або безпосереднього проведення;

- надати інформацію про причину відправки спецпризначенців на операцію з пошуку пілота ПІСЛЯ того, як його було знайдено і переміщено у безпечне місце (про що було повідомлено на рівні Президента України)

- провести службовий аналіз та розслідування з приводу результативності операцій із прямим залученням Назаркіна, а також операцій, де він мав доступ до інформації про їх планування або проведення;

- пояснити причини і правові підстави, на основі яких пану Назаркіну було надано 45-денну оплачувану відпустку після увільнення з посади в керівництві АТО з підстав службової невідповідності, а також після відкриття проти нього кримінального провадження;

надати інформацію щодо рішення Міністра оборони стосовно подальшої роботи Назаркіна в Міністерстві оборони, підпорядкованих йому силових формуваннях або господарських об’єктах;

- повідомити, чи існують обмеження для виїзду за кордон пана Назаркіна з огляду на його тривалий доступ до таємної інформації?

Сподіваюсь, що новий міністр скористається нагодою показати результативність своєї роботи у подібних знакових справах.

Післямова:

В багатьох людей складається враження, що ми постійно боремося з симптомами хвороби усередині механізму АТО замість того, щоб братися за ключову проблему: наявність російських агентів впливу та інформаторів в лавах керівництва. Для вирішення цієї проблеми необхідно давати правову оцінку не лише діям безпосередніх винуватців, але і тим, хто призначає таких людей на керівні посади.

Автор - Олег Панькевич, народний депутат, Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, ВО «Свобода»