День св. Валентина – сумне свято

Прочитав Вікіпедію і зробив сумний висновок – традиції святкування Святого Валентина сумнівні. Оскільки подарунок коханого у цей день – символ розлуки чи навіть смерті. Фактично – це останній подарунок. Варто замислитися.

Але взагалі згоден з тими, хто говорить щодо потрібності такого свята. Кожен індивід окремо та суспільство в цілому потребують кохання, любові, ніжності, опіки. Занадто багато у нас жорстокості, черствості, нехтування, утилітаризму у ставленні до почуттів.

Отже, всезнаюча Вікіпедія про День Свято Валентина:

Християнського проповідника Валентина посадили в римську в'язницю за віру й невдовзі засудили до страти. Сидячи під вартою, Валентин закохався у сліпу дівчину, дочку в'язничного наглядача. Користуючись своїми медичними знаннями, він зцілив її від сліпоти.

За іншою версією, сліпа дочка тюремника сама закохалася у Валентина. Той як священик, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (ніч проти 14 лютого) надіслав їй зворушливого листа, який підписав «Твій Валентин».

У пам'ять про це тепер у День Святого Валентина заведено дарувати одне одному «валентинки» — вітальні листівки в вигляді сердечок, з добрими побажаннями, словами кохання, пропозиціями руки та серця чи просто жартами, які не підписують, і той, хто отримує, повинен сам здогадатися, від кого вони.

Також у цей день дарують коханим квіти (найчастіше троянди — символи кохання), цукерки-сердечка, інші сувеніри у вигляді сердечок, купідончиків, пташок, що цілуються.

P.S. Cумнівно навіть щодо троянд. Радше тут підійдуть лілії чи … тюльпани.