Людмила Полях журналист

Європа в шоці. Політика мультикультуралізму і соціального патерналізму вилазить боком

Пам'ятаю, як ще в «Известиях» робила репортажі про два центра для мігрантів в Україні. Один - в Чернігівській області.

Пам'ятаю, як ще в «Известиях» робила репортажі про два центра для мігрантів в Україні. Один - в Чернігівській області. Закритий. Там мігранти живуть до півроку. Покинути табір не можуть. Але й тюрмою то не було. Їм готували їжу згідно їх релігійних переконань, тобто для мусульман - без свинини і т.д. Представники африканських країн дуже дивно їли борщ. Спершу їли картоплю, виловлювали капусту, потім випивали рідину. Дозвілля - теніс, баскетбол, футбол. Могли дивитися свої телеканали через супутник. Червоний Хрест привозив їм картки для мобільного зв'язку і вони могли дзвонити на батьківщину. Центр облаштований на кошти ЄС. Навіть меблі там були дерев'яні, ДСП не віталося європейцями, бо шкідливо для здоров'я.

В Одесі - інший центр, відкритий. Звідти мігранти могли йти вдень на роботу, а вечором повертатися на нічліг.

Різниця між ними в тому, що в першому були люди без документів. Якщо вони зізнавалися з якої країни, через посольство уточняли інформацію і їх депортували на батьківщину. Звісно, ніхто не зізнавався. Через півроку їх просто відпускали і вони знову опинялися, приміром на Шулявському ринку.

В другому - люди з документами.

Але і там, і там жили люди, які не збиралися ні дякувати Україні за прихисток, ні інтегруватися в суспільство, ні поважати наші звичаї. Вони завжди на все скаржилися. І не хотіли працювати. Приміром, якось організували їм виїзд на збір помідорів до Херсонської області. Частина просто з поля втекла до Криму, плести африканські косічки на пляжах. Інші подалися на 7 км під Одесою торгувати. Бо така робота і прибутковіша, і легша.

В той час різноманітні європейські організації повчали Україну, як поводитися з мігрантами, як поважати їх людські права, як їм помагати. Нині Європа в шоці. Політика мультикультуралізму і соціального патерналізму вилізла європейця боком.

Заможні і мирні країни Сходу не беруть до себе братів-арабів, хоча й активно допомагали у розгортанні військових конфліктів в країнах біженців. Бо вони знають, наскільки це нецивілізовані люди.

Думаю, нам з нашою українською бідністю дуже пощастило. Ми мігрантам не цікаві. Бог милував...

Источник: Facebook

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: