Навіщо вандали у Києві зруйнували виставку «Дзеркало історії: мені болить Крим»?

Про Крим і не тільки.

Друзі, вибачте, що не відповідав на Ваші листи та не брав участь у дискусії довкола нашого флешмобу та виставки на Майдані Незалежності. Навіть зараз не маю можливості подивитись усі коментарі.

Отже, щодо банерів-гасел, які викликали шалений протест: це ідея наших колег, які відповідали за частину експозиції та несли відповідальність саме за цей сегмент проекту. Ми зустрілись, посперечались та… посварились. Рішення зняти ці банери було категоричним, сам лазив з ножицями по риштуваннях. Біда в тому, що картинка ця вже була сформована та її почали кидати на «вентилятор». Ті з Вас, хто знає мій стиль та мої естетичні уподобання, розуміють, що банери ці – не мій креатив. Їх відсутність на експозиції в день флешмобу – тому доказ. Надалі я буду контролювати кожен сегмент проектів, тому що – в результаті – кінцева відповідальність лежить на мені. Приношу слова вибачення усім тим, кого образили ці «картинки». 

Майдан Незалежності від листопада 2017 року обрано для великого системного виставкового проекту, присвяченого 100-річчю Української Революції 1917-1921 років. Низка виставок триватиме до кінця 2021 року. Майдан, як майданчик для цього проекту – місце ідеальне! Виставки ці дивляться навіть ті, хто ніколи не ходить в музеї. Це абсолютна публічність. Хто скаже, що це погано?!

Разом з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності, на якого оформлено розпорядження КМДА до 31 липня 2018 року, кілька громадських об’єднань та інституцій готують та проводять спільні акції, виставки. Одна з найважливіших – Міжнародний архітектурний конкурс проектів Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні. Хто скаже, що це погано?!

Нарешті сьогоднішня ситуація. Виставка «Дзеркало історії: мені болить Крим» – одна з тих, які заплановані в рамках відзначення 100-річчя Української Революції. Одна з ключових експозицій – документи про репресії в Криму більшовиків та (дзеркально) репресії росії, що почались 2014 року і тривають сьогодні. Співорганізатори виставки – ГО «Розвиток заради майбутнього», ГО «Центр мілітарної історії». Флешмоб – спільний проект за участю студентів Української Академії Лідерства. Про цей проект ми мали розмову з народним депутатом України, Головою Меджлісу Кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим. Ми комунікували з низкою активістів громадських організацій кримських татар. У п’ятницю, 16 березня, в ефірі Радіо «Свобода. Крим. Реалії» ми мали дискусію з членом політради «Руху нових сил» Іваном Слободяником (https://ru.krymr.com/a/29071677.html). Кримського питання у порядку денному мітингу РНС не було!

Ми вийшли і встали з плакатниками «Мені болить Крим» та «Бойкот «виборам» в Криму» об 11:30 і ми запрошували людей, які збирались на Майдані для участі у мітингу РНС приєднатись до нас. Кому ми заважали? В кого ми відбирали простір? Ми маємо право на проведення громадських акцій, як й усі громадяни. Як тільки до нас підійшли учасники мітингу РНС зі своїми гаслами та плакатами, -- ми припинили нашу акцію.

Що почалося далі: руйнація виставки «Дзеркало історії: мені болить Крим». А це вже акт вандалізму. Нас звинуватили у використанні теми трагедії Кримскотатарського народу та ганебної анексії Криму росією для проведення опозиційного до діючої влади України мітингу. Нас атакували ті, хто забув, що 18 березня 2014 року росія анексувала Крим і саме в цей день 18 березня 2018 року з цинічним символізмом путлер призначив власні вибори.
Виставка жодним чином не заважала активістам РНС. Вони мали можливість виступати, оголошувати свої гасла. Нашим принципом було мовчазне нагадування, мовчазний протест. РНС мали мікрофони, підсилювачі. Ми відійшли вбік і припинили флешмоб. Активісти РНС – по звірячому знищили виставку і плакати з портретами героїв УНР і героїв Криму, які були кинуті під ноги «новим матросам».

А тепер подивимось, що покажуть російські ЗМІ і чи не будуть ці кадри легалізацією «виборів» путіна-3 в анексованому Криму. Чий це сценарій? Хто кому ворог? Тому я не беру участь у акціях РНС, хоча й свій час симпатизував Саакашвілі та запрошував його на свої події в Одесі та в Києві. Сьогодні Міхеіл – рупор кремля і суцільна #зрада. 

p.s. Про прозорливість: https://day.kyiv.ua/…/sergiy-proskurnya-politika-zaraz-uzur…

p.p.s. Про #зрада, Президента Петра Порошенка та про політичну культуру – далі буде