Львів буде завалений сміттям?

Проблема Грибовицького сміттєзвалища має два аспекти. Перший - це аспект об'єктивний. Так, проблема утилізації сміття назріла давно. У Львові - ще 40 років тому. І ті 40 років її не вирішували. Вона не залежить від сьогоднішнього політичного шторму чи, точніше, політичної бурі в стакані води.

Другий аспект -  політична спекуляція довкола цієї проблеми. Практично всі політичні сили радісно накинулися на тему і вирішили "зрубати" свої дивіденди. Це і політичні трупи, такі, як ВО "Свобода", яку на останніх виборах відлучили від львівського місцевого бюджету, і "хлопчики по виклику", які то товчуть "парад рівності" у Львові, то зносять пам’ятник Тудору, а тепер товчуться  довкола Львівської міської ради.

Але повернімося до об'єктивних обставини. Одномільйонне місто вже давно варте того, щоб неутилізовувати сміття так, як у 1955-му році. Ця проблема виникла ще в радянські часи. Я, працюючи в міськраді в середині 90-их років, пам'ятаю кілька спроб запровадити нові технології утилізації сміття і як правило, вони закінчувалися або аферами, коли якісь аферисти пропонували свої послуги, або ж фінансовою неспроможністю Львівської міської ради. Це ще було при першому мерові, потім при другому, третьому і так продовжується далі.

Цією ситуацією зараз пробують скористатися політичні спекулянти і політичні банкроти. Попередня каденція Львівської міської ради була опанована ВО "Свобода", яка дуже ніжно припала до львівського міського бюджету, однак і пальцем не рухнула, щоб хоча б взятися за проблему. На львівському міському рівні саме вона є основним зацікавленим збурювачем ситуації у Львові. Тому й скаче довкола неї Руслан Кошулинський, який з тріском програв вибори міського голови.

Зауважені коло міськради і колишні лідери "Молодих регіонів", як от знаний у Львові ІванСпринський - тепер, звісно, майданівець. А також псевдогрупки праваків, які, як на мене, керовані збоку. Питання - звідки.

На загал Жовківщина, на якій розміщене звалище, завжди була вотчиною СДПУ(о). Ну а потім Регіонів і т.д. Там нічого не змінилося - ниточка далі в’ється до білокам’яної. Отож тут маємо справу не лише з сміттям в прямому сенсі слова, але і з сміттям політичним.

Як на мене, виходячи з інтересу мільйонного міста, у цій ситуації ці політичні спекуляції є просто недоречними. Один мільйон людей не можуть бути заручником якихось групок корупціонерів чи політиканів. І байдуже звідки вони - чи наші містечкові, чи з самого Печерська.

Але чи може вирішити цю проблему місто саме? Не може. Чому? Та тому, що доки побудується сміттєспалювальна фабрика, то пройдуть, принаймні, місяці. І де будувати? Відведення землі - це справа Кабінету Міністрів, облдержадміністрації, місцевих рад. Проблема сміття має вирішуватися на трохи вищому рівні, ніж рівень львівського міського голови. Він не зможе вирішити це питання навіть при наявності коштів чи плану побудови сміттєспалювального заводу. Якщо все це триватиме якийсь час, то що - весь той час місто буде завалене сміттям? Як Неаполь кілька років тому - поки сицилійська мафія і бонзи з Риму не вирішили питання?

Цілком очевидно, що виділення ділянки для побудови такого об'єкту, безсумнівно, має бути поза межами Львова. А тут ми натикаємось на проблему місцевого самоврядування, на небажання місцевих громад мати на своїй території сміттєспалювальні заводи.
 
Так, у Відні практично у центрі міста є сміттєспалювальний завод, який ніхто не бачить, бо від нього нема ніякого запаху. Але маємо ще опанувати таку технологію. Бо, наприклад, Київський сміттєспалювальний, на жаль, смердить.
Тому для вирішення цієї проблеми свої сили мають консолідувати всі, починаючи від Львівської облради і закінчуючи навіть Президентом. Міський голова Садовий за результатами останніх виборів має найбільшу підтримку серед львів'ян, ніж інші кандидати. Він започаткував свій загальнонаціональний політичний проект, партію "Самопоміч" і, може, в цьому причина головних бід міста Львова. Бо ж ця проблема раптом може виявитися не останньою. І боюсь, що виявиться не останньою.

Чи вплине ця проблема на рейтинг особисто міського голови. Звісно, що вплине - тим більше в умовах масової істерії. Проблема сміття, безсумнівно, похитне рейтинг Садового. Проте, як на мене, некритично.

Завершуючи. Проблема міського голови це одне, а проблема міста, і не лише Львова, а і багатьох міст, які мають перейти на новий рівень утилізації сміття - це інше. І це виклик цілій країні - і прем’єру, і президенту, і громадянам, які мають змінити свій спосіб мислення. Бо їдучи потягом "Львів-Київ" ледь не в кожній посадці любуєшся купами все того ж сміття - і в прямому сенсі слова, і в політичному.

Джерело: Незалежний культурологічний часопис