Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Український народ помстився Порошенку за децентралізацію, томос, українізацію та безвіз

    • Тарас Возняк

      Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    • Розсилка
    Петро Порошенко - Український народ помстився Порошенку за децентралізацію, томос, українізацію та безвіз
    Петро Порошенко

    «Хотєлки» після виборів не відміняються. Тепер з ними матиме справу новообраний президент. Хто – побачимо. Отож, виставляймо «чорну мітку»...

    Результати першого туру президентських виборів 2019 року не випадковість. Вони закономірні. І не тому, що Петро Порошенко ворогує з Росією Путіна та олігархом Ігорем Коломойським. Кажете, що долю виборів вирішив Instagram? Чорта з два! Вони не досягнули б такого результату, продаючи порожнечу в телевізорі чи гаджеті, якщо б проти Порошенка не виступив український народ. Так-так – саме український народ. Як і кожен народ, який неминуче підніме на роги всякого, хто пробує витягнути його з хоча й смердючої та теплої стайні. Це казус Бальцеровича. Вже чверть сторіччя поляки пожинають плоди його реформ. Однак лють, з якою вони його ненавиділи, палахкотить у щирих серцях польських простаків і досі. Так, Порошенкові не вдалося довести всі реформи до кінця, так, може деякі йому і не так вже й хотілося доводити до кінця, або й взагалі робив їх під примусом, так опір народу, саме народу, був величезний, однак, це не відмінило тієї люті, з якою народ його відкинув – на разі у першому турі виборів.

    Отож – поразка Порошенка має чітку і боюся, що стійку соціальну базу. Яку, запитаєте ви? А ось таку:

    Банальністю є те, що чи то з благородних міркувань, чи то з огляду на захланність, проте Порошенко таки зменшив не лише впливи, але й статки частини чільних українських олігархів. Він замахнувся на олігархічний консенсус. І сумарні статки правлячого в Україні олігархічного клубу зменшилися з 32,1 млрд. дол. до 13,6 млрд. дол. Члени клубу розбіглися по Ізраїлях, Австріях, Франціях. Такого не вибачають. Тому олігархи надали технічні і фінансові ресурси для повалення Порошенка і відновлення олігархічного консенсусу. Олігархи помстилися. Їхня мета – реставрація олігархічного консенсусу, сконструйованого при Кучмі – Леоніда Даниловича давай!

    Проти Порошенка грають і місцеві еліти центрального та обласних рівнів. Реформа по децентралізації відрізала їх від розподілу грошових потоків і передала їх на місця. Це варте жорстокої помсти. І мстя відбулася – бачимо як сиплеться вертикаль персоніфікована головами обласних адміністрацій – змагаються, хто швидше здасть Порошенка. Отож, проведення реформ по децентралізації з електоральної чи цинічної точки зору була передчасна. На місцях її не оцінили. а у владній вертикалі вона викликала лише лють – а це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»... Тому еліти середнього рівня і помстилися Порошенку так жорстко – вольницю Леоніда Даниловича давай!

    І взагалі чиновний стан вкрай роздратували навіть половинчасті чи удавані реформи, пов'язані з боротьбою з корупцією. Так, реформа впроваджувалася недолуго, так з нехіттю і під батогом Заходу. Однак проводилася і якісь ритуальні жертви мали бути зроблені, що призвело до крайньої нервозності призвичаєного до спокою чиновництва. Чиновному класу хочеться повернення до вольниці часів Кучми. А це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...От вони й відімстили Петру Олексійовичу – Леоніда Даниловича давай!



    Проти Порошенка повстало чи не все суддівське співтовариство – всі причетні до узаконеного насильства – судді, адвокати, прокурори, слідчі, судові виконавці і т.д. Воно вже знайшло своє респектабельне місце в конструкції олігархічної держави – місце більш ніж тепле. В судовій справі устаканився консенсус. А тут якісь реформи. Так, суддівське співтовариство зробило все, щоб нічого не змінилося. Однак... Бо ж має бути верховенство суддів, а не закону – з усіма бонусами, що з того випливають. А тут Петро Олексійович – вольно чи невольно – пішов на поводу вимог міжнародного співтовариства – все про судові реформи торочить. Та не потрібен такий Петро Олексійович і його реформи. Все і так чудесно. От вони і помстилося. А це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

    Проти Порошенка повстало чи не все медичне співтовариство. Воно вже знайшло своє респектабельне місце в конструкції постсовкової системи охорони здоров'я – місце більш ніж тепле. Бо ж хто не дасть, коли припече. Устаканився консенсус – хай буде все так, як було – при Брежнєві і Кучмі. А тут якісь медичні реформи. Геть Супрун і її реформи! Так, медичне співтовариство зробило все, щоб нічого не змінилося. Однак... Та не потрібен такий Петро Олексійович і його реформи. Все і так чудесно. От вони і помстилося. А це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

    Чи маю продовжувати – про освітнє співтовариство з корупцією у вищих навальних закладах, коли заліки з етики здаються за маленьке «воспомоществованіє», чи Академію наук з розпродажем наукових звань. Список можна продовжувати... Але всі вже прилаштувалися, а тут якісь реформи...

    Проти Порошенка як «того, що розв'язав війну» всі, хто не хоче воювати, хто косить від армії – дезертирів із зеленим прапором в руках, їхні татусі-мамусі-бабусі, багато з тих, хто реально постраждав від війни «яку розв'язав Порошенко». От вони і помстилися головному «палію війни» – бо так кажуть у телевізорі. А це сотні і сотні тисяч ворогів «палія Порошенка»...

    Проти Порошенка і так звані євроБляХери – бо забрав їхню мрію мати автомобіль. Так, це мрія маленької людини. А він її розтоптав - змушує платити за спільні для всіх дороги, садочки, школи... А ми ж не хочемо. Хочемо все мати, і ні за що не платити, щоб «все було, як у Польщі чи Угорщині»... А це сотні і сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

    А ще заробітчани... Значна частина з них не знає проти чого вона голосувала. За образу. Так, Україна так і не стала для них матір'ю – викинула за кордон – бо немає робочих місць. Але ж «реформи Порошенка» поволі почали оживляти мертву після війни економіку, отож і робочі місця почали з'являтися. Так, поволі. Але в пароксизмі образи ми голосуємо проти. Одним словом – ще сотні і сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

    Додаймо до загального хору ненависників «реформ Порошенка» чимале співтовариство контрабандистів – це не одиниці чи десятки людей – за тридцять років, як впав совєтський кордон, сформувалося величезна верства людей, яка живе з порушення митного законодавства і контрабанди. І це не лише ті прикордонні регіони, які переважно живуть з контрабанди, але й ті, які всередині країни жирують на ній. Одним словом – ще сотні і сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

    І не забуваймо про прихильників московського православія – вони є і нікуди не поділися. А це ще сотні і сотні тисяч ворогів «томосу Порошенка»...

    І нарешті про справді велику помилку Порошенка. Силою, яка не надто помітна, проте чисельна, і могла б бути опорою Української держави, міг бути малий бізнес. Він був промотором обох Майданів. Однак, був упосліджений і не відпущений у вільне плавання ще у 2015 році. Його знову запресували. Хто, чого – пізно розбиратися... На сьогодні це була б сила. А так – пішов «попідтинню». А це мільйони виборців з персональним розчаруванням і образою. От вони і помстилися. Хоча, як на мене, – вистрілили не у Порошенка, а собі в ногу. Побудова держави, де головну роль гратиме середній клас, а не олігархи, відкладається на далеку перспективу – ми в'їжджаємо в епоху безроздільної влади олігархів.

    А ще:

    • Російськомовні мстять за «закон про мову Порошенка»...
    • Угорці за «примушення до вивчення державної мови Порошенка»...
    • Натомість пенсіонери і раби телевізорів мстять за «високу ціну за газ Порошенка». А це вже мільйони ворогів «ціни на газ Порошенка»...
    • Місцеві громади помстилися Порошенку за децентралізацію – бо ж куди запхати ті кошти, які раптом на них звалилися в результаті «реформ Порошенка»...
    • Націоналісти – за те, що він «єврей Вайцман»...
    • І навіть студенти, які нарешті отримали відкритий кордон і десятками, якщо не сотнями тисяч отримали змогу вчитися за кордоном, помстилися Порошенку за безвіз...

    Одним словом результат першого туру виборів президента не випадковий. Він свідчить, що народ України, а також український народ, не хоче змін – він тяжко, якщо не безнадійно, хворий. Соціальна база опору змінам величезна. не знаю, чи її хтось аналізував. Однак, виборчу кампанію треба було б починати саме з аналізу цієї соціальної бази спротиву.

    Тут треба вибирати – або ти змінюєш суспільство, або йдеш на поводу його «хотєлок». Вибори виграє тільки той, хто йде на поводу, хто обіцяє всім те, що вони хочуть – це безвідмовно спрацьовує в примітивних суспільствах. Це не має нічого спільного з демократією як усвідомленим вибором шляху розвитку.

    Вищим пілотажем стало навіть не задоволення «хотєлок», а повний сюр – «а я й не збираюся вам нічого обіцяти, і так виберете» – такого в електоральній історії світу ще не було – український народ попереду планети усієї...

    Петро Порошенко помилився – для того, щоб виграти вибори, він не мав йти всупереч «хотєлкам» вище перелічених страт нашого суспільства. Олігархічне, неефективне, нещасне українське суспільство стало в кругову оборону і відбило спробу його реформувати – давай Леоніда Даниловича!

    Отож, Петро Олексійович, якщо хотів виграти вибори мав би:

    • віддати олігархам державні монополії;
    • віддати чиновництву систему державного управління;
    • віддати суддівському співтовариству судову систему;
    • віддати медичному співтовариству систему охорони здоровя;
    • віддати російському православію духовну сферу;
    • не заважати творенню російських-угорських-румунських автономій
    • одним словом, контрабандистам – кордони, дезертирам – мир!
    • далі продовжите самі – список «хотєлок» відкритий:)

    В Україні був тільки один двічі обраний президент – кров від крові українського народу, кровиночка наша, творець нашої держави Леонід Данилович Кучма. Якщо який-небудь президент не стане Кучмою – його змете наш добрий народ. Що і підтверджує казус зовсім не ангела Порошенка. Мало бути «не ангелом» – треба бути Леонідом Даниловичем:)

    Це про минуле. А тепер про майбутнє. «Хотєлки» після виборів не відміняються. Тепер з ними матиме справу новообраний президент. Хто – побачимо. Отож, виставляймо «чорну мітку»...

    Україна має бути зруйнована!

    Джерело: Українська правда

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Леонід Ємець
    Леонід Ємець

    Народний депутат

    Віктор Каспрук
    Віктор Каспрук

    політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Павло Казарін
    Павло Казарін

    Журналіст

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ