Реквієм за Подолом

Історичний Поділ нищать стаханівськими темпами. При цьому люди з малої батьківщини цього самого Олексія Стаханова роблять це брутально, цинічно й плюючи на протести киян. Правління Віктора Януковича та його ставленика у Києві Попова для старовинного Подолу почалося зі знищення історичного особняка на Сагайдачного, 1б. Його знесли по-єзуїтські, напередодні Нового року, вночі. За даними журналістів, фірма, яка будує там скляний офісний центр, належить нинішньому віце-прем'єру Валерію Хорошковському.

Далі за знищення Подолу взявся олігарх Ринат Ахметов, компанія якого без зайвих вагань знищила три будинки на Андріївському узвозі. В пресі піднявся галас, кияни вийшли протестувати, і тільки після цього Ахметов нібито дав команду не споруджувати на Андріївському скляного офісного монстра. До виборів мера будівництва там не буде, проте коли Попов таки стане градоначальником, де гарантія, що хтось чи щось зупинить найбагатшу людину Україну?

Тим більше, що всього за тиждень після скандалу на Андріївському київська влада з подвійним завзяттям кинулася руйнувати іншу перлину Подолу – Гостинний Двір. Здавалося, після гучних акцій протесту боси Партії регіонів не захочуть шкодити виборчій кампанії Олександра Попова й відмовляться від плану знищення історичної пам’ятки й перетворення її на торговельний центр з надбудовами й підземними паркінгами. Проте прізвище людини, яка стоїть за знищенням Гостинного двору – Андрія Кравця, дуже близької до Януковича людини, його завгоспу (очолює Державне управління справами), вирішило долю окраси Контрактової площі. Вчора Київрада таки дозволила за своїм власним бажанням реконструювати Гостинку й побудувати там паркінг. Цинізм і нахабність цієї ситуації вражає. Спеціально під завгоспа Януковича в серпні 2011 року Гостинний двір виключили з переліку пам’яток архітектури. Хоча важко зрозуміти, як будинок, що був збудований в 1809 році, в якому проходили славнозвісні контрактові ярмарки ще до повстання декабристів, раптом перестав бути пам’яткою. Проте коли чогось хочуть вожді, клерки виконають що завгодно.

Проте навіть ця влада злякалася обговорення питання Гостинного двору у Верховній Раді. Гостинку в 2008 році окремими законом включили до пам’яток архітектури загальнодержавного значення, які за жодних обставин не підлягають приватизації. Тобто, його охоронний статус захищений законом України, за порушення якого кожен чиновник має нести кримінальну відповідальність. «Шлепери» з уряду вирішили вдати, що цього закону просто не існує в природі. Ось так, не знаємо, значить, його немає.

Янукович не так давно привселюдно заявляв, що буде усіма способами захищати історичні пам’ятки України. Проте, коли захищати треба від своїх, можна зробити виключення.

Гостинний двір для мене особисто – це сакральне місце. Біля нього росла ще моя бабуся, яка в дитинстві розповідала і про Гостинний двір, і про фонтан «Самсон». Шість років навчання в Могилянці й, відповідно, постійного життя навколо Гостинки, зробили саме цей куточок Києва найріднішим. Уявити історичний Поділ без Гостинного двору просто не можливо. Він є центром Контрактової площі - чи не останнього місця Києва з хоча б якимось натяком на стародавність та автентичність.

Такі місця в Європі є центрами історичної пам’яті та туризму. В Кракові є щось подібне до нашого Гостинного двору – Сукеніце. Це старе торговище і поляки шанують й бережуть його як найцінніший скарб. Туди ходять натовпи туристів, владі навіть в голову не приходило робити з нього скляного монстра, чи хоча б будувати підземну парковку. Навпаки, під Сукеніцами провели масштабні археологічні розкопки й зробили під землею найкращий історичний музей, який колись довелося бачити.

На жаль, Києвом правлять варвари, яким такі речі зрозуміти не дано. Що для Януковича, Азарова, Кравця, Попова чи секретаря Київради Гереги значить якийсь там Гостинний двір на Подолі? Гроші, гроші і ще раз гроші. Протистояти цьому можна тільки фізично, виходячи на вулиці і протестуючи. Проте для цієї влади і на це скоро буде глибоко наплювати. Як тільки їхній ставленик виграє мерські вибори, думка киян їх більше не цікавитиме.