Чому я не піду на фільм «Кіборги»

В українських кінотеатрах вийшов у прокат художній фільм «Кіборги» – про події в Донецькому аеропорті. Ви підете? А я ні. І ось чому.

Фільм уже був у допрем’єрному показі, і ті, хто його бачив, говорять, що він двомовний. Дехто із тих, хто подивився, стверджує, що аж до 30% московитської мови у фільмі. З субтитрами чи без – є варіянти, але це мене якраз найменше хвилює. Бо я не розумію логіки самої московитської мови в картині.

Ви в дитинстві дивилися такий радянський фільм «У пошуках капітана Ґранта»? Ану пригадайте, якою мовою там говорять француз Паганель, шотландець МакНабс, індіанці Патагонії, вождь маорі. Всі вони говорять мовою тією країни, для якої знімали (чи дублювали – бо фільм радянсько-болгарський). І ніхто від цього не помер. І Паганель не став гіршим від того, що він говорив до глядачів не французькою, а московитською чи болгарською.

Чи, наприклад, якою мовою говорять герої голівудських фільмів про давній Рим. Невже латиною? Ні. Англійською. І це логічно. Бо фільм знімається для певної аудиторії (а для іншої аудиторії дублюється її мовою). І нікого не бентежить англомовний Калігула чи Нерон.

А от в Україні бентежить. Я чудово пам’ятаю, як після виходу на екрани (на ICTV, здається) дубльованого українською бразильського серіалу «Дона Бейжа» люди сміялися не тільки із фрази «ти маєш рацію» (гиги, рацію він має, мабуть, з кимось перемовлятися по тій рації буде), а і з того, що «негри українською говорять». Тобто Жануарія з «Рабині Ізаури», яка на весь Союз говорила московитською – не бентежила нікого. Це сприймалося як належне. А от бразиліянка, яка в ефірі українського телеканалу говорить у художньому фільмі українською – це щось страшне, смішне і тупе.

Здавалося, українці (і навіть украинцы) цим уже перехворіли. Але ж ні. Виходить «Дзідзьо контрабас» – і там незрозуміло навіщо одна героїня говорить московитською. Тобто зрозуміло – бо вона, судячи з прізвища, родичка того, хто дає гроші/контролює процес. Ну то хай зіграє, значить – вирішує цей хтось. І пофіг, що там ця московитська – як корові сідло.

Але то легкий розважальний фільм, низове кіно. А тут – серйозна стрічка, яка цілком може стати якоюсь віхою, якимось знаковим моментом і таке інше. Питається – навіщо в цьому фільмі московитська мова? Щоби що? Достовірність показати? Зніміть документальне кіно, там від цієї мови нікуди буде дітися, бо якась частина воїнів дійсно говорить московитською.

В художньому фільмі навіщо? Згадайте хоча б Лукаса, який наплював на достовірність в «Зоряних війнах» – історію із звуками у вакуумі. Нереалістично? Так. Але він не те знімав. А ви що зняли? Фільм-епос України? Чи що?

Полімовність припустима у художніх творах, так. Як у «За двома зайцями» – із певною стилістичною метою. А яка у «Кіборгах» стилістична мета? І ще одне. Фільм цей не зникне після прокату в кінотеатрах. Він буде на ТБ, на торентах, житиме роки, десятиліття. Ми начебто збираємося будувати, ба більше, уже будуємо україномовний простір – квоти на радіо, закони розробляються про тотальний ужиток української мови у суспільному просторі. От через 10, 20, 30 років люди, які будуть дивитися цей фільм – навіщо їм буде зовсім чужа їм мова? Навіщо ви тягнете цей мотлох у майбутнє?

Чи для нащадків переозвучимо, ге? Так тоді це нічим не відрізняється від україномовного, який у розмові із жителем Донбасу (а то й Києва) переходить на московитську. Це точно так само тупо.

Між іншим, у 90-х роках ті рідкісні українські фільми, на які таки нашкрібали грошей – вони були україномовними. Подивіться «Вперед за скарбами гетьмана» – він україномовний. Там тільки Горбачов і Єльцин московитомовні – якраз зі стилістичною метою. А всі українські чиновники і правоохоронці – які і зараз в Києві більшою мірою московитомовні, а тоді, 1992-го, і поготів – говорять у фільмі українською. І не тільки в цьому фільмі так. Тому, що тоді, напевно, розуміли – будуємо Україну, значить, мовний простір має бути український. Навіть якщо це, як звук у Лукаса, йде в розріз реальності. Бо художнє кіно і реальність – це різні речі. Ви бачили фільми про середньовіччя – будь-чийого виробництва? Там же усе брехня. Починаючи від рівненьких біленьких зубів у всіх героїв. І нічого. Якось ми дивимося всі ті фільми із акторками формату 90-60-90, хоча звісно що тоді таких параметрів і близько не було. Але ж вас це не бентежить, правда? Ви навіть не задумуєтесь над цим.

То чому ми повинні задумуватися над московитською мовою в українському кіно? З якою метою все це зроблено? Повторюся, мені, як Лукасу, не потрібна реалістичність і 100%-ва відповідність чомусь там у художній стрічці. В «Сімпсонах» он взагалі персонажі майже 30 років не ростуть і не старіють, хоча світ навколо змінюється. Чи ж «Кіборги» стануть гіршими від того, що там ніхто (крім, хіба що, полоненого московита) не говоритиме московитською?

Це все, любі мої, від нерозуміння суті процесів, які відбуваються чи мають відбуватися в Україні. І саме через те, що автори фільму цього не розуміють, я не піду на «Кіборгів». Бо я хочу платити за українське україномовне кіно (якісне, звісно ж, але тут – і тільки тут – я даю попуск, зважаючи на те, що індустрія поки що лише стартує по-справжньому). А оце безглуздя, породжене імперським русифікаторством, безглуздя, яке навіщось тягнеться у майбутнє – я не розумію. І не зрозумію.

Але я розумію, що ці 30% московитської мови в українському фільмі – вони просто перекреслюють все те, що зроблене, робиться і планується робити в Україні для повернення природнього, україномовного публічного простору.