«Оперували… вдома у пацієнта»
Коронавірус узяв в полон американську систему охорони здоров’я, а тому людям з іншими хворобами важко отримати лікування, піднімає гостру проблему The New York Times. У Сполучених Штатах у лікарнях бракує ліжок, апаратів штучної вентиляції легень, крові, лікарів та медсестер; операційні зали перетворюються на реанімаційні відділення; хірурги займаються лише лікуванням людей, які не можуть дихати. Навіть якщо є місце для інших пацієнтів, медичні центри вагаються, чи приймати їх, якщо це не гостра потреба, побоюючись заразити таких пацієнтів. Через страх підхопити Covid-19 бояться їхати до лікарні і самі пацієнти, навіть якщо вони справді хворі.
На початку епідемії багато американських лікарень призупинили планові хірургічні втручання, які могли зачекати: заміна колінного суглобу, підтяжка обличчя та більшість випадків гриж. Однак частина таких випадків все ж потрапляють у так звану сіру зону медичного ризику: це стани, які не вимагають термінової допомоги, однак можуть становити загрозу для життя, якщо не займатися їхнім лікуванням, пацієнт може втратити працездатність. Лікарі та пацієнти зіштовхуються з тривожним майбутнім: як довго можна відкладати медичну допомогу чи лікування?
Призупинення лікування особливо небезпечне для людей, хворих на рак. Лікарі намагаються надати лише невідкладну допомогу онкохворим – не тільки для економії ресурсів, а й для захисту самих хворих, які мають великі шанси тяжко захворіти, якщо заразяться коронавірусом.
Українські реалії
В Україні ситуація аналогічна. Із самого початку карантину на сайті Київської обласної лікарні висить оголошення: його суть проста – у зв’язку з епідемією у медзакладі зупинено проведення консультацій, медоглядів, оперативних втручань. Крім того, обмежене проведення діагностичних і лабораторних обстежень, а також відвідування стаціонарних хворих.
Аналогічні обмеження діють у всіх лікарнях України – до прикладу, Рівненської обласної.
На сайті Дніпропетровської ОДА таке ж попередження: «На період карантину в лікарнях області скасували всі планові операції. Хірурги братимуться лише за ургентні випадки». Все – аби звільнити операційні та реанімації.
У лікарнях Львова, йдеться на сайті місцевої ОДА, призупинили планову госпіталізацію хворих, заборонили партнерські пологи. Чоловіків пускатимуть до породіль лише після вимірювання температури. Місцеві медзаклади перестали пускати відвідувачів до хворих на стаціонарі.
Приватні клініки також змінили свою політику, причому від початку карантину: вони зайвий раз не запишуть на консультацію до профільного спеціаліста. Так, наприкінці березня одна велика приватна клініка відмовилась записувати киянку Катерину у філію на Позняках на прийом до офтальмолога. Натомість їй запропонували онлайн-консультацію та запропонували надіслати фото враженого ока лікарю на вайбер і отримати діагноз та лікування. Адміністрація клініки пояснила, що обмежила прийом пацієнтів заради недопущення зараження коронавірусом. Вайбер-консультація коштувала дешевше, ніж звична. Врешті Катерині запропонували проконсультуватися у спеціаліста у філіалі в іншому кінці міста – на Солом’янці.
Що робити хворим не на Covid-19?
Професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри хірургії післядипломної освіти Івано-Франківського національного медуніверситету, хірург Олег Ткачук вважає, що у зв’язку зі скасуванням планових консультацій та операцій може збільшитися смертність від хвороб, які успішно лікуються.
«Я переважно займаюсь хірургією черевної порожнини. Якщо лікувати хвороби в хронічній стадії чи та стадії ремісії, то така терапія буде ефективною і простою. Якщо ж дочекатися ускладнень, то показник смертності зросте. Поки карантин не мине – проблема не вирішиться», - пояснює він.
Що ж робити хворим, яким скасували планові операції і не пускають на консультації? Єдиної правильної схеми дій немає.
За словами Олега Ткачука, його основне місце роботи – обласна лікарня (Івано-Франківська), крім того, він працює в приватній клініці. «У зв’язку із карантином в обласній відділ хірургії повністю закритий. У лікарнях є коронавірусні хворі, тож, на мою думку, недоцільно туди ходити на консультації та обстеження. До мене звертаються пацієнти по телефону. Я їм призначаю прийом у приватній клініці, де створені всі умови – відсутні черги, а отже, знижена вірогідність зараження», - зазначив він.
Звісно, така консультація платна. «Якщо відкласти хірургічне втручання можна - відкладаємо. Якщо ні – оформлюємо як невідкладну хірургію і направляємо на операції. Але таке буває рідко», - додає він.
Івано-Франківський хірург розповідає, що є ще один варіант звернення до лікаря: онлайн чи телефоном.
Олегу Ткачуку під час карантину навіть доводилося допомагати пацієнту на дому. «Зателефонувала пацієнтка, онкохвора, у тяжкому стані, практично лежача. У неї стався післяінєкційний абсцесс. Разом із медсестрою з приватної клініки ми приїхали до неї додому, прооперували і призначили лікування. Але мушу визнати, що це нестандартна форма роботи», - розповів лікар.
Ткачук уточнив, що спершу запропонував жінці приїхати у клініку, але для неї – через її стан та інші обставини – це було дуже проблематично. «Якось адаптуємося в індивідуальному порядку», - резюмує хірург.
Донецький кардіохірург Дмитро Узун звернувся до медпрацівників: «Колеги лікарі, готуйтеся до вкрай важких і некомпенсованих (у важкому стані, - «Главком») пацієнтів!».
«Я прихильник карантину, причому можливо навіть більш жорсткого! Але ... Все це призведе до того, що пацієнти будуть до останнього сидіти вдома і приїжджати в лікарню, в украй важкому стані, коли вже важко допомогти!», - зазначив він.
Узун звернувся до пацієнтів із закликом шукати будь-які можливості для звернення до лікаря у разі погіршення стану: «Шановні пацієнти, ви все підписали декларації з сімейними лікарями, в інтернеті можна знайти контакти будь-якого центру та відділення, є маса сервісів онлайн консультацій! Поговоріть з лікарями, існують маса ситуацій, які терплять (за умов правильно призначеного лікування і його дотриманні) але є ситуації, коли потрібна шпиталізація!».
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0