Дослідники пропонують щит з «космічних бульбашок» розміром із Бразилію для охолодження Землі

Група дослідників Массачусетського технологічного інституту (MIT) вивчає радикальну ідею, щоб нівелювати глобальне потепління: використання величезного скупчення «космічних бульбашок», які відбиватимуть сонячне світло від нашої планети, повідомляє Freethink.

Велика кількість парникових газів, які люди викидають в атмосферу з часів промислової революції, утворюють своєрідну ковдру навколо нашої планети, затримуючи тепло в атмосфері та спричиняючи підвищення глобальної температури.

Більшість вчених погоджується з тим, що людству слід різко скоротити викиди, щоб звести до мінімуму найсерйозніші наслідки зміни клімату, як-от підвищення рівня моря, сильні посухи та збільшення кількості екстремальних погодних явищ.

На жаль, не схоже, щоб світ готовий відмовитися від викопного палива, тому деякі дослідники розглядають радикальний план Б для усунення проблеми глобального потепління: сонячну геоінженерію.

Її ідея полягає в тому, що ми можемо охолодити Землю, відбивши від неї частину сонячного випромінювання. Хоча є кілька різних способів зробити це, найбільш широко вивчений метод передбачає введення світловідбивальних аерозольних частинок у верхні шари атмосфери.

Однак після викиду цих аерозолів не буде простого способу повернути їх назад, якщо план не спрацює або призведе до непередбачених негативних наслідків.

Замість того, щоб вводити частинки в атмосферу Землі для охолодження планети, міждисциплінарна група дослідників Массачусетського технологічного інституту пропонує перенести сонячну геоінженерію в космос.

Зокрема, група досліджує, що може статися, якщо ми встановимо щит з бульбашок у точці Лагранжа 1 – точці в космосі, де гравітаційне тяжіння Землі та Сонця утворює своєрідну рівновагу, що дасть змогу утримуватиме щит на одному місці.

Пропонований щит буде розміром приблизно з Бразилію, а бульбашки для нього можна буде виготовляти безпосередньо в космосі, можливо, з кремнію – група вже експериментувала зі створенням цих «космічних бульбашок» у лабораторії.

«У наших попередніх експериментах нам вдалося надути тонкоплівковий міхур під тиском 0,0028 АТМ і підтримувати його за температури близько -50°C (щоб наблизити космічні умови нульового тиску та майже нульової температури)», – йдеться у пресрелізі дослідників.

Оскільки бульбашки будуть на відстані майже за 1,6 млн км від Землі, команда MIT стверджує, що такий підхід до сонячної геоінженерії буде не таким ризикованим, як методи, які передбачають маніпуляції в межах атмосфери планети. «Більшість пропозицій з геоінженерії прив'язані до Землі, що створює величезні ризики для нашої живої екосистеми, – пояснює головний дослідник Карло Ратті, який очолює Senseable City Lab МІТ. – Космічні рішення були б безпечнішими».

Інша важлива відмінність від запропонованих раніше підходів – оборотність нового методу. Якщо щось піде не так, бульбашки можна буде луснути, причому кількість космічного сміття буде мінімальною.

Поки що пропозиція MIT залишається лише ідеєю. Потрібні додаткові дослідження та експерименти, щоб точно виявити, як людство зможе створювати, запускати в космос, а за потреби й знищувати такі щити з «космічних бульбашок».