Найстаріші в Аравії рештки homo sapiens

У Саудівській Аравії науковці виявили найстаріші за межами Африки та Леванту рештки homo sapiens. Фаланга руки, якій приблизно 90 000 років, доводить: наші предки залишили Африку раніше, ніж прийнято вважати. Ця знахідка може стати вагомим доказом того, що ранні люди виходили з Африки двома шляхами: один – північний, він пролягав через Левант, інший – південніший, привів на Аравійський півострів.

Впродовж тривалого часу здавалося очевидним, що перші анатомічно сучасні люди виникли в Африці приблизно 200 000 років тому і вже звідти поширилися на територію цілої планети. Перші спроби залишити континент homo sapiens здійснили приблизно 130 000 – 90 000 років тому, проте тоді добратися змогли лише до сусіднього Леванту. Тільки під час другої хвилі експансії, що була приблизно 60 000 років тому, наші предки проникли в глибини Євразії та добралися до Австралії.

Та нові розкопки поставили під сумнів цей вже готовий «розклад»: передусім вчені знайшли кістки homo sapiens, яким 300 000 років, що довели: наш вид розвинувся та поширився по Африці раніше, ніж дотепер припускали. По-друге, принаймні одні рештки з Ізраїлю, яким 177 000 років, демонструють: homo sapiens добралися сюди значно раніше, ніж мали би згідно з прийнятою теорією.

Але на цьому несподіванки не закінчилися. Джерелом однієї з них цього разу стала пустеля Великий Нефуд, що в Саудівській Аравії. Тут на місці розкопок Ель-Вуста науковці на чолі з Ґуво Ґрокутом (Guw Groucutt) з Оксфордського університету, окрім численних решток тварин та антропоморфних знарядь праці, знайшли фалангу руки завдовжки три сантиметри.

Порівняння з іншими рештками засвідчило: кістка однозначно належить представнику виду homo sapiens. Особливість: аналіз, здійснений з допомогою ураново-торійного датування, виявив надзвичайно поважний вік знахідки. Згідно з результатами, їй від 85 000 до 90 000 років, тобто кістка є найстарішою з відомих решток homo sapiens за межами Африки та Леванту. Це означає, що наші предки не просто залишили Африку раніше, ніж припускали, а й зайшли на диво далеко на своєму шляху.

«Це відкриття вперше однозначно доводить, що ранні представники нашого виду заселяли широкі території за Левантом в Південно-Західній Азії», – сказав Ґрокут. Той факт, що тогочасні люди змогли добратися так далеко, поставив під сумнів поширені припущення про те, що ранні спроби вийти за межі Африки були локально обмежені та малоуспішні.

Якщо перші люди добралися до Ель-Вусти, то й, очевидно, потрапили до зеленої Аравії. Адже наступні дослідження на місці розкопок засвідчили: приблизно 90 000 років тому тут замість пустелі було прісне озеро. Клімат був вологим з літніми мусонними дощами. На придатні до життя кліматичні умови того часу вже кілька років тому вказали зразки ґрунту, відібрані для дослідження на півдні Аравійського півострова.

Ймовірно, саме ці умови й полегшили homo sapiens процес заселення аравійських лугів, припускають учені. Разом з помірним кліматом і зимовими зливами у лісистих територія Леванту, в сучасній Саудівській Аравії наші предки знайшли ранню, придатну для життя батьківщину.

Знахідка знову змушує переглянути хронологію поширення homo sapiens. Водночас вона підтверджує припущення про існування різних шляхів цього поширення. Так, люди могли перейти з Африки до Євразії двома шляхами: північним, так званим Левантським коридором, та іншим – південним шляхом через Баб-ель-Мандебську протоку, що привів на Аравійський півострів.

Нова знахідка, здається, підтверджує це припущення, прокоментував інформацію про дослідження антрополог Дональд Генрі (Donald Henry) з Університету Тальси (США). Проте теоретично рання популяція homo sapiens могла спочатку заселити Левант, а звідти перейти й до Саудівської Аравії. Все ж знайдені в Ель-Вусті артефакти суттєво відрізняються від тих, які виявили зокрема в Ізраїлі. «А це підтверджує тезу про різні групи, які залишали Африку різними дорогами», – написав Генрі.

«Аравійський півострів впродовж тривалого часу вважали радше другорядним в розвитку людини. Нове відкриття робить його ключовим регіоном для розуміння нашого походження та нашої експансії решти світу», – резюмував співавтор Міхаель Петраґля (Michael Petraglia) з Інституту людської історії імені Макса Планка в Єні.

Ältester Homo sapiens aus Arabien entdeckt

Max-Planck-Institut für Menschheitsgeschichte/ Nature Press, 10/04/2018

Зреферувала С.К.