Обмін полоненими на Донбасі: великий торг

Офіційний Київ вже кілька місяців безрезультатно намагається розблокувати процес обміну полоненими, яких утримують самопроголошені «ДНР» і «ЛНР». Останні звільнення відбулись у середині грудня минулого року - тоді  бойовики після важких дворічних переговорів звільнили десантника 80-ї аеромобільної бригади, захисника Донецького аеропорту Тараса Колодія.

Сподіваючись на налагодження процесу обміну напередодні нового року, Україна в односторонньому порядку передала представникам самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» 15 осіб, які перебували під кримінальним переслідуванням. Однак дива не сталось - бойовики відмовилися передавати будь-кого у відповідь.

Зрив домовленостей

«У нас існували дві великі домовленості, за якими ми могли провести два великих обміни. Мова йшла про обмін 42-х осіб, яких ми мали забрати з «ДНР» і «ЛНР» до нового року, але все зірвалося», - сказав DW Олег Котенко, керівник волонтерської групи з визволення полонених «Патріот», яка допомагає Службі безпеки України (СБУ), домовлятися та проводити обмін заручниками.

За інформацією представниці України в тристоронній контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко, відтоді, як почали діяти мінські угоди з полону «ДНР» та «ЛНР» вдалося  звільнити близько 70 осіб. Але станом на 13 лютого, за її даними, в заручниках у бойовиків залишається ще 109 українців. У списку зниклих безвісті на сьогоднішній день 485 громадян України, констатує Ірина Геращенко.

Приватні ініціативи

Ще шестеро українських заручників, прізвища яких не значаться в «мінських» обмінних списках, виявила у непідконтрольній Україні Макіївській виправній колонії Донецької області народний депутат Надія Савченко. Наприкінці лютого вона побувала в Донецьку, аби, за її словами, відвідати українських полонених та передати їм гуманітарну допомогу. «Звичайно, на це давала дозвіл Москва. Звичайно ж охорону там і конвоювання організовувала на місцевому рівні «ДЛНР», але мені абсолютно байдуже, як це відбувається, бо ми робимо те, що потрібно», - сказала Савченко журналістам 28 лютого у Києві. 

Однак таку поїздку Савченко з українського боку зустріли критикою. Нині СБУ має намір допитати її про мету поїздки на непідконтрольні Києву території, за яких обставин вона туди потрапила разом з керівником центру визволення полонених ГО «Офіцерський корпус» Володимиром Рубаном. Останнього СБУ вже допитала та скасувала йому перепустку на в'їзд в зону АТО через порушення порядку перетину лінії розмежування. За словами Рубана, під час його поїздки мав відбутися обмін полоненими поза нормами мінських домовленостей.

У СБУ вже неодноразово заявляли, що неузгоджені з владою і спецслужбами приватні ініціативи на встановлення контактів з бойовиками з метою визволення заручників насправді створюють перешкоди на шляху до цього визволення, над яким працюють офіційні українські структури. Подібної думки дотримується й Олег Котенко. «Росія почала розкручувати сценарій, що Україна вже розмовляє напряму з «ЛНР» і «ДНР». Саме через це все тоді зірвалося.  Другий обмін мав бути зараз і теж зірвався через поїздку Савченко в Донецьк», - заявив Котенко.

Ірина Геращенко на своїй офіційній сторінці у Facebook зауважила: «Україну всіма силами підштовхують до легітимізації бойовиків, до прямих переговорів з ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей - Ред.), намагаючись тепер створити сценарії прямих переговорів, паралельні до Мінська процеси, без РФ і ОБСЄ… Але ніяких прямих переговорів і легітимізації бойовиків не буде».

Заклики до збільшення тиску

Правозахисники з коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» вважають, що розблокування процесу звільнення заручників лежить виключно у політичній площині і допомогти розблокувати процес можуть Німеччина та Франція, якщо вони більше тиснутимуть на Росію.

«Йде торг і Росія вимагає обмін заручників на певні політичні поступки. У відношенні заручників тепер артикулюється вимога про амністію для тих, хто пов’язаний з «ЛНР» та «ДНР» та вимога провести там вибори на умовах Росії. Тобто Україна має де-факто легалізувати військові диктатури, які  утворилися на непідконтрольних територіях», - каже Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.

Правозахисниця переконана, що розблокуванню процесу обміну заручників може сприяти й створення додаткових міжнародних переговорних майданчиків, які вирішуватимуть питання обміну полоненими поза політикою.