Вступна кампанія в Україні: жорстка конкуренція за бюджетні місця у вишах

Цьогорічна вступна кампанія принесла чимало неприємних несподіванок як студентам, так і вищим навчальним закладам (ВНЗ). «Ми очікували до 28 бюджетних місць, а виявилося, що тепер кількість місць визначається алгоритмом відповідно до того, скільки студентів з високими рейтингами та високими пріоритетами (цього року абітурієнт отримав можливість визначати пріоритетність програм, на які вступає. - Ред) подається на яку програму. І за цим алгоритмом нам нарахували лише сім місць», - розповідає доцентка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) Катерина Диса.

За її словами, на рівні адміністрації університету про це нововведення знали, проте для працівників кафедр на низовому рівні воно стало «сюрпризом». Так само заскочені новими правилами були й чимало вступників, які, маючи порівняно високі бали в сертифікатах зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), не змогли вступити на бюджетну форму навчання. Причиною цих несподіванок стало запровадження цього року принципу «широкого конкурсу»: чим більше абітурієнтів з високими балами хочуть вступити на певну програму в якомусь університеті, тим більше на цю спеціальність дадуть бюджетних місць. Але й тим вища конкуренція за них.

Конкуренція за бюджетні місця

Популярніші виші, як наслідок, отримуватимуть більше державне замовлення. «Сьогодні вступне середовище є конкурентним. Це конкуренція і вступників, і вищих навчальних закладів. Для вступника важливо скласти ЗНО з якомога кращими результатами, а для ВНЗ дуже важливо грамотно і правильно спланувати вступну кампанію», - розповідає DW директор департаменту вищої освіти міністерства освіти та науки України Олег Шаров. На його думку, скорочення державного замовлення стало наслідком невдалих рішень НаУКМА в плануванні вступної кампанії.

Експерт з питань освіти київського аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний також вважає, що деякі виші просто «проспали» запровадження новацій, які обговорювали ще з 2015 року. Втім, сам факт існування в Україні держзамовлення на підготовку фахівців він вважає рудиментом радянського держплану. «Кожного року уряд вдає, що ми живемо при плановій економіці і що через чотири роки нам треба буде саме стільки істориків чи інших спеціалістів. Це дуже відірвано від реальності», - зауважує Стадний.

Втрати регіонів

Ще одним результатом «широкого конкурсу» стало те, що регіональні ВНЗ втратили бюджетні місця на користь таких потужних університетських центрів, як Київ, Львів чи Харків. У зв'язку з цим Стадний попереджає, що cистему «місце йде за студентом» будуть намагатися скасувати ректори регіональних вишів, які програють конкуренцію за вступника. За його словами, в Україні нову систему варто зберегти хоча б ще на кілька років, адже вона дає можливість скоротити кількість університетів. 

На його думку, кількість у близько 200 університетів давно виглядає неприродною на тлі кількості населення та рівня народжуваності в Україні. «На початку 2000-х років штати університетів роздули, бо було багато абітурієнтів. Але з тих часів кількість студентів впала, і число викладачів у наших університетах не відповідає кількості студентів», - каже Стадний. Ректори регіональних вишів, за його словами, намагаються втримати весь свій штат, хоча демографія цього не дозволяє, та студентів, хоча ті показують, що не хочуть там вчитися. 

Шаров дивиться на демографічні перспективи оптимістичніше. «Ми підходимо до самого низу того падіння, що почалося понад 10 років тому. Нам залишився один рік падіння, потім буде спостерігатися невеличке збільшення», - стверджує директор департаменту міносвіти. Зараз в українських ВНЗ всіх рівнів акредитації навчається 1,5 мільйона студентів, що майже вдвічі менше, ніж 10 років тому. А тому він визнає, що оптимізація мережі вишів назріла.

Популярні спеціальності - без змін

Держава вже реагує на зменшення чисельності вступників. Обсяги держзамовлення цього року вже скоротили до 212 тисяч осіб, що на 20,7 відсотка менше, ніж торік. «Скорочення пов'язане з тим, що в цьому році вперше не відбувається набір на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», - розповідає Шаров. Утім, згідно з постановою уряду, скорочення стосувалося переважно спеціальностей гуманітарного, соціального і правничого профілів. Натомість обсяги держзамовлення за спеціальностями технічого профілю дещо зросли.

Найпопулярнішими серед українських абітурієнтів спеціальностями все одно залишаються економіка, менеджмент, право, туризм, міжнародні відносини. «Тут змін рік від року немає», - каже Шаров з міносвіти, але зазначає, що обсяг державного замовлення за цими спеціальностями щороку зменшується. Утім, набір на популярні програми не зменшується за рахунок контрактників. «Стимули йти на право чи економіку не минули», - відзначає, своєю чергою, Стадний.

На думку експерта, держава мала би й надалі підтримувати держзамовленням такі галузі, як педагогіка, медицина, військова справа, публічне адміністрування, математика та статистика, біологія, природничі науки. «Решта спеціальностей користується попитом серед контрактників», - вважає Стадний. Це, до речі, стосується й історії в Могилянці. За словами Катерини Диси, її кафедрі за рахунок контрактників цьогоріч усе ж вдалося набрати дві групи першокурсників.