За певних умов «Роттердам+» може мати право на життя, - академік Геєць

Експертиза формули «Роттердам+» показала, що вона має «право на життя» за певних умов. Про це в інтерв'ю газеті «Україна молода» заявив директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць.

За його словами, торік НАБУ звернулося до інституту з пропозицією провести експертизу формули «Роттердам+». Хоча інститут є науково-дослідним, а не експертним, дослідження провели. Однак озвучена директором НАБУ Артемом Ситником інформація про нібито встановлений експертизою збиток у 15 млрд. грн. не відповідає дійсності.

«Я не знаю, про які збитки він говорив. Я не читав документ, на який він посилається. Яких збитків? Отримали збиток від цієї ціни? Але тоді потрібно подивитися, наскільки збільшився видобуток вугілля», - зазначив Геєць.

Академік наголосив, що в інституту немає інформації, яка підтверджувала би, що приватні вугледобувні підприємства отримували надприбуток у результаті використання формули.

«Цю експертизу («Роттердам+») можна провести, але потрібно мати доступ до первинної бухгалтерської інформації. Наші фахівці брали участь в експертизі. За законом, підприємства мають право не надати експертам відкриту інформацію. Я вам так скажу: за певних умов «Роттердам+» може мати право на життя. Але для цього потрібно провести весь логічний ланцюжок... Що стосується надприбутків - це питання як теоретичне, так і практичне. Чи є конкуренція? Що зараховувати в надприбуток? Тут треба залучати серйозних, знаючих людей, давати доступ до величезної кількості інформації, рік-півтора копатися. У США навіть дебати йдуть з таких питань», - заявив Геєць.

На його думку, робити якісь висновки з приводу впливу формули «Роттердам+» на економіку країни поки що рано.

«Потрібно мати макроекономічну оцінку, вирахувати вплив на економіку. І мати деталізований міжгалузевий баланс, де енергетика виділена окремим рядком - електроенергія, газ, вода. Це все потрібно робити до того (як призначати експертизу)», - розповів науковець.

За дослідження формули «Роттердам+» НАБУ заплатило Інституту економіки і прогнозування 180 тисяч гривень. Тендер не проводився, НАБУ саме вирішило, кому доручити проведення дослідження. Хоча, за словами Валерія Гейця, інші бюджетні організації в таких випадках, як правило, проводять тендер. «У Дніпрі всі закупівлі понад тисячу гривень ведуться через Prozorro», - зазначив він.

За словами Гейця, проведення таких «експертиз» є своєрідним бізнесом. Наприклад, експертиза для НАБУ дозволила заплатити співробітникам, які брали участь в дослідженні, зарплату в розмірі 15-20 тисяч гривень. У той же час він не хотів би перетворити інститут на комерційну установу.

«Для нашого інституту в широкому розумінні не є завданням поставити експертизи на потік. Експертиза - це бізнес. А я не хочу інститут перетворювати на експертну установу. Ми повинні займатися науковими дослідженнями», - підкреслив Геєць.

Нагадаємо, 3 жовтня 2018 року під час засідання комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції директор НАБУ Артем Ситник заявив, що НАБУ отримало економічний звіт про те, що формула «Роттердам+» була застосована безпідставно. «Встановлена сума коштів, незаконно отриманих у результаті застосування цієї формули. Ця сума становить 15 млрд гривень», - сказав Ситник. Він не уточнив, хто саме проводив економічний звіт. За даними сайту Prozorro, закупівлю економічного дослідження НАБУ провело в Інституті економіки та прогнозування НАН України.