НАБУ використовує провадження по «Роттердам+» у політичних іграх - Холодницький
Холодницький вважає, що слідчі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) працюють неефективно
Провадження у справах «Роттердам+», «Дюссельдорф+» та «Приватбанк» назвав пріоритетними для себе заступник Генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький під час інтерв'ю в програмі HARD (телеканал ZIK).
При цьому Холодницький акцентував увагу на неефективній роботі слідчих Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
«Це тріо справ, я вам поясню - у мене є питання, чому ці справи, у які згідно ЄРДРу залучено близько півсотні слідчих, детективів чи не у кожній справі, по «Приватбанку», наприклад, згідно даних ЄРДР працює більше сімдесяти, здається, детективів. По «Роттердам+», що вже фактично два роки скоро, як розслідується, треба ставити законну крапку і треба казати – є злочин чи нема, є кара чи нема. Тому, є питання» - заявив Холодницький.
Керівник САП зауважив на неприпустимість упередженого підходу в оцінках методик ціноутворення на енергоринку.
«Я не можу зрозуміти закиди деяких а-ля активістів, чому «Роттердам+» – це злочинна схема, а «Дюссельдорф+» – це рятівна формула. Я цього не розумію. Уловлюєте різницю слів? І саме для цього слідство повинно дати повністю інформацію, а не грати в якісь свої політичні ігри, кішки-мишки, розказувати й водити за ніс» - заявив керівник САП Холодницький.
Нагадаємо, Європейська асоціація вугілля та лігніту (Euracoal) підтвердила доцільність використання принципу імпортного паритету при розрахунку ціни енергетичного вугілля та формули «Роттердам+».
«Вибір маркерної ціни є правильним, індекс API 2 є прозорим і відповідним показникам ціни імпортного паритету для вугілля в Україні», - стверджується в прес-релізі Euracoal від 21 вересня 2018 року.
Економічну обґрунтованість і законність формули «Роттердам+» також підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ).
Формула «Роттердам+» була затверджена постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2016 року «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії». Згідно з нею, гранична вартість енергетичного вугілля в тарифі на електроенергію, яку виробляють ТЕС, формується на основі біржових цін на вугілля в Європі (в портах Роттердам, Амстердам, Антверпен). НКРЕКП вважає, що методика розрахунку має на меті усунення ручного регулювання цін, забезпечення незалежності від постачань з тимчасово окупованих територій та позбавлення від проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювальних сезонів.
НАБУ з 24 березня 2017 року проводить досудове провадження щодо обґрунтованості використання методики «Роттердам+». Нормативний термін, який для відповідних проваджень становить півтора року, сплив 24 вересня 2018 року.
Коментарі — 0