Банки автоматично списуватимуть гроші з рахунків боржників: як це працюватиме

Не пізніше липня з рахунків двох мільйонів українців, які мають борги, почнеться автоматичне списання коштів. Як це відбуватиметься, чи завжди про це знатимуть заздалегідь та чи можна цього уникнути?

На початку квітня мільйони українців сколихнула новина: виконавча служба зможе автоматично арештовувати кошти на банківських рахунках боржників. Хоча цей крок – значний прогрес у напрямку невідворотності виконання судових рішень, для багатьох це стало приводом засумніватися в довірі до банків.

Кому загрожує списання грошей із рахунків, як це відбуватиметься та чи зможуть виконавці арештувати рахунок, коли його власник про це не знатиме?

Що змінилося

Більшість українців знає, що добитися справедливості в Україні – справа не з легких. Про це свідчить, зокрема, низький рівень довіри до судової системи.

Однак отримання справедливого рішення суду – далеко не кінець боротьби за справедливість, адже це рішення ще потрібно виконати.

Якщо боржник відмовляється виконувати рішення суду, за справу беруться виконавча служба або приватні виконавці. Утім, навіть вони можуть не все.

Аби списати кошти чи хоча б накласти на них арешт, їх потрібно спершу знайти. Для цього виконавцям потрібно вручну розсилати запити в кожен банк (наразі їх 73). При цьому банки не поспішають ділитися даними про власних клієнтів.

«У 2020 році органи виконавчої служби зафіксували 35 757 випадків, коли банки замість надання інформації про номери рахунків і залишки коштів повідомляли, що рахунок наявний, але коштів недостатньо», – зазначає директор директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту Олександр Олійник.

Навіть якби виконавці отримали від банків інформацію про номери рахунків боржників та залишки коштів на них, то для арешту і списання грошей потрібно повторно відправляти в банк відповідні вимоги поштою, а це дорогоцінний час.

У 2021 році ситуація зі стягненням боргів кардинально змінилася.

По-перше, Нацбанк у лютому оновив свої положення щодо розкриття банківської таємниці. Тепер на вимогу виконавців банки надають інформацію не лише про наявність рахунків боржника, а і їх номери та залишки коштів на них.

По-друге, спростилася процедура запиту інформації. Мін’юст дозволив використовувати Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) для виявлення й арешту коштів на рахунках у всіх виконавчих провадженнях, а не лише в тих, що стосуються сплати аліментів, як було раніше.

«Ця система працює в Україні більше року. Є перелік банків, які з нею працюють. Першим підключився Приватбанк. Крім нього – Таскомбанк, «Універсал банк» (зокрема Монобанк), «ОКСІ банк», банк «Восток», Індустріалбанк та «ПроКредит банк», – перелічує Олексій Чепуренко, заступник гендиректора ДП «Національні інформаційні системи», яке адмініструє АСВП.

Ще 44 банки тестують систему й невдовзі до неї долучаться, а 11 банків ведуть переговори про підключення до тестового середовища. Отже, автоматичний арешт коштів боржників невдовзі буде можливим у 62 із 73 банків. Участь у системі добровільна. Банки підключаються до неї, бо це вигідно і для них.

«Для банків це велика економія на папері, економія людського ресурсу на обробці всіх запитів щодо боржників», – пояснює Чепуренко.

Кому можуть списати гроші

Після рішення Мін’юсту автоматично арештовувати кошти на рахунках можна буде всім боржникам, які потрапили до відповідного реєстру. Раніше така процедура застосовувалася лише щодо боржників зі сплати аліментів.

За даними Opendatabot, у квітні в реєстрі була інформація про 5,54 млн боргів. Ця цифра постійно зростає: на початку 2020 року там було 3,8 млн боргів.

Як не дивно, найбільше від оновлення правил автоматичного арешту коштів на рахунках боржників виграє держава. Саме перед державою в березні українці мали чи не найбільше податкових та інших боргів — 1,46 млн.
Друга велика категорія боргів у реєстрі – борги зі стягнення коштів. Передусім це борги українців за кредитами в банках та МФО.

Автоматично арештовувати і стягувати кошти з банківських рахунків виконавці зможуть при виникненні боргів зі сплати штрафів (зокрема за порушення правил дорожнього руху), комунальних послуг, зарплат, аліментів.

Як списуватимуть гроші з рахунків

Автоматизована система виконавчого провадження повинна запрацювати до 6 липня 2021 року. Після цього списувати борги стане набагато простіше.

Державний або приватний виконавець створить у системі спеціальний запит про наявність коштів у боржника, який автоматично надійде всім банкам, що приєдналися до АСВП. Цю інформацію банки отримають за годину.
У цій же системі виконавець зможе створити постанову про арешт коштів на рахунках боржника, надіслати банкам вимогу про списання коштів із рахунків і реквізити виконавчої служби, на які їх потрібно переказати.
Невдовзі процес конфіскації коштів теж має стати автоматичним. До того часу вимоги про списання коштів виконавці надсилатимуть традиційною поштою.

Чи можуть арештувати рахунок, якщо його власник про це не знає

Зазвичай автоматичному арешту коштів та їх списанню з рахунків боржників передують судові засідання та рішення Феміди. У таких випадках не знати про наявність боргу та про необхідність його сплати боржник не може.

Однак бувають випадки, коли приватні та державні виконавці можуть арештувати гроші на рахунку боржника без рішення суду. Найпоширеніший із них – заборгованість зі сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху.
«Наприклад, порушення сфотографували на камеру. Водієві поштою за місцем реєстрації приходить постанова, а він її не оплачує, бо живе в іншому місці.

Тяжкий шлях до боргової свободи: як (не) працює банкрутство й чому фізособи можуть про це лише мріяти
Поліція подає постанову до примусового виконання. Усі документи знову надсилаються на адресу реєстрації. У разі подальшої несплати виконавці надсилають повідомлення в банк через АСВП і він арештовує кошти на рахунку. Тоді банк повідомляє людині, що її рахунок арештований», – пояснив Олійник.

Однак імовірність настання такого випадку посадовець оцінює як низьку. Існує безліч способів дізнатися про наявність несплаченого штрафу онлайн. Зокрема, за допомогою застосунку «Дія», на сайті МВС чи в електронному кабінеті водія.

Без рішення суду можуть стягуватися борги й щодо сплати авторських прав, орендної плати за користування державним та комунальним майном, за аграрними розписками або з виплати дивідендів, пояснюють юристи.

У цих випадках повідомлення про початок виконавчого провадження надсилаються на адресу реєстрації боржника. Тож можуть бути випадки, коли людина не знатиме про арешт коштів доти, доки їй про це не повідомить банк.

«Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Як свідчить практика, такою адресою є зареєстроване місце проживання фізичної особи.

Тобто у випадку відсутності особи за місцем реєстрації вона може не отримати документи з виконавчої служби. Відповідно, людині не буде відомо, що вона боржник, також вона не знатиме про причини арешту рахунків», – зазначає керівний партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

Що буде, якщо грошей на виплату боргу недостатньо

Новації щодо автоматичного арешту та стягнення заборгованості від Мін’юсту та НБУ спрощують життя не лише кредиторам, а й самим боржникам.

Раніше виконавець накладав арешт на весь рахунок боржника, навіть якщо коштів на ньому було значно більше, ніж потрібно виконавцю. Тепер арешт буде накладатися лише на суму боргу. Її виконавець і стягуватиме.

Однак що робити, якщо залишок коштів на рахунку боржника менший, ніж розмір заборгованості? Чи означає це, що як тільки кошти потраплятимуть на рахунок, скажімо, у разі зарахування зарплати, їх одразу конфісковуватимуть?

Останнє питання особливо актуальне для жертв мікрофінансових кредитних організацій. Коли на заборгованість за кредитами «до зарплати» набігають шалені відсотки, то позичальники просто не здатні повернути всі борги.

«Стягнення коштів із рахунків – лише один із методів погашення боргу, який використовують виконавці. Якщо коштів на рахунку недостатньо, виконавці можуть звернутися за стягненням майна боржника. Якщо і його бракує, вони звертаються до роботодавця з вимогою, аби той переказував частину зарплати боржника (не більше 50 %) на сплату боргу», – пояснює Олійник.

При цьому існують обмеження щодо стягнення майна та коштів боржників. Наприклад, заборонено стягувати нерухомість, якщо там живуть неповнолітні.

«Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на його кошти. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначає виконавець», – додає Ясько.

На крок ближче до правової держави

Зрештою, нова процедура автоматичного арешту коштів на рахунках боржників – це питання не стільки про ризики для фізосіб, скільки про вигоди для економіки. Найчастіше боржники знають про наявність боргів: чи то про заборгованість за кредитами, чи то про несплату за комунальні послуги.

Раніше боржників захищали банківська таємниця і тривалі бюрократичні процедури. Від цього страждала інша сторона відносин – люди чи установи, які надали кошти або послуги, але не отримали за них своєчасну та повну оплату.

«Чим швидше запрацює автоматичне списання безспірної заборгованості, тим швидше Україна на крок наблизиться до правової держави», – вважає Володимир Місечко, адвокат, керівний партнер ЮФ «Місечко та партнери».

Зрештою, якщо борг людині нарахований помилково, то його завжди можна оскаржити – як і арешт коштів на рахунку в банку.