Якою буде комісія за розрахунки через термінали? Три найбільші банки країни зробили спільну заяву
Три банки пропонують знижувати комісію поступово, починаючи з липня цього року
Три найбільші банки України, що працюють у сфері еквайрингу, – Ощадбанк, Приватбанк та Райффайзен Банк Аваль – звертаються до Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національного банку України, банківських та фінансових установ, представників роздрібної торгівлі з позицією щодо врегулювання питання розміру комісії. Про це йдеться в заяві банків, що має у своєму розпорядженні «Главком».
Заява пов’язана з розглядом Верховною Радою пропозицій щодо законопроєктів, якими передбачається застосування адміністративних обмежень розміру комісії для торговців за еквайринг та розміру міжбанківських комісій (інтерчейндж).
Щодо обмеження розміру комісії інтерчейндж в Україні відносно споживчих платіжних продуктів
Найбільші банки України, що працюють в сфері еквайрингу, підтверджують готовність докласти всіх зусиль для зниження розміру комісії інтерчейндж в Україні. В цьому контексті, зважаючи на вимоги чинного законодавства України про захист економічної конкуренції, з метою зниження розміру комісії інтерчейндж в Україні суб’єкти ринку розглядають можливість звернутись до Антимонопольного комітету України з проханням надати висновок щодо можливих дій, спрямованих на зниження комісії інтерчейндж в Україні згідно з таким графіком:
Комісія інтерчейндж в Україні відносно споживчих платіжних продуктів, не більше (<=)
- починаючи з 1 липня 2021 року – 1,2%
- з 1 липня 2022 р. – 1%
- з 1 липня 2023 р. – 0,9%
Щодо розміру комісії за еквайринг
«Учасники ринку докладатимуть подальших зусиль для підвищення ефективності послуги торгового еквайрингу і зниження її вартості для торговців. Водночас наголошуємо на важливості збереження в Україні вільного ринкового ціноутворення щодо комісії за еквайринг на принципах вільної конкуренції і неприпустимості її регулювання на законодавчому рівні відповідно до найкращих світових практик. Відтак пропонуємо відкликати пропозиції до відповідних законопроєктів, які передбачають встановлення граничного розміру такої комісії для учасників ринку», – йдеться в заяві трьох банків.
Щодо просування безготівкових платежів
З метою підвищення ефективності та зручності платіжних послуг для кінцевих споживачів, зниження їх вартості і збільшення частки безготівкових розрахунків банки сподіваються на підтримку з боку уряду України та інших зацікавлених сторін у реалізації таких кроків:
- Запровадження регулювання здійснення всіх платежів у бегзготівковій формі між компаніями/державою/державними установами з одного боку та громадянами України з іншого боку.
- Скасування вимог щодо безоплатного обслуговування зарплатних рахунків.
- Зниження встановлених обмежень щодо готівкових розрахунків у торговельній мережі.
«Ми впевнені, що викладені вище наміри є найкращою альтернативою адміністративному регулюванню цін та відповідають фундаментальним принципам вільної ринкової економіки та добросовісної конкуренції», – підкреслили банки у своїй заяві.
Нагадаємо, нещодавно відбулася зустріч представників банків, рітейлерів із керівником комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим і рядом депутатів. На ній було домовлено, що розмір комісії, яку беруть банки за розрахунки через термінали, буде врегульовано законом. Зокрема, розглядалась пропозиція рітейлерів законодавчо обмежити максимальний розмір комісій еквайрингу для торговців ставкою – 1%, що включає максимальну ставку інтерчейнджа – 0,5% з обов'язковою передачею клієнтам суми зниження комісій, через автоматичне нарахування знижки в 1% від кожної торгової операції по картах в Україні, зробленої клієнтами українських банків.
Раніше повідомлялося, що висока комісія, яку беруть банки за розрахунки через термінали, не регулюється законом і може бути результатом змови між банківськими установами.
Нагадаємо, наразі комісія (додатковий платіж, який стягує фінансова установа, як правило, банк собі в дохід) за здійснення таких безготівкових операцій з використанням платіжних карток в середньому починається від 1,8%, для малого та середнього бізнесу розміри комісії за картками ще вищі – починаються від 2% (і можуть сягати 3%).
Банки, які розвивають еквайринг та встановлюють термінали оплати, заробляють подекуди працюючи з нульовою рентабельністю. Їхня дохідність рідко перевищує 0,3%. Крім цього, підприємець щомісяця платить 300-400 грн за обслуговування одного POS-терміналу, за допомогою якого приймає безготівкові платежі. В результаті підприємець із обігом 5 млн грн на рік має заплатити платіжним системам і банкам комісію близько 150 тис. грн на рік.
Надвисокі доходи за рахунок бізнесу отримують саме банки, які випускають картки (банки-емітенти). Їхня комісія складає до 1,8%, тоді як в країнах ЄС така комісія складає від 0,2% до 0,3% та закріплена нормативно (відповідні обмеження встановлені Регламентом 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року про міжбанківські комісійні збори за платіжні операції).
Цьому Регламенту передувало антимонопольне розслідування Комісії ЄС проти найбільших двох банківських операторів Visa та MasterCard, яке завершилось мировою угодою щодо прийняття такого Регламенту. В 2008 році після повномасштабного розслідування, яке загрожувало обом найбільшим платіжним системам величезним штрафом, Visa і MasterСard домовилися з Єврокомісією зменшити свою комісію до 0,2%.
Законопроектом пропонується встановити перехідний період і поступове зменшення розміру комісійної винагороди інтерчейндж без диференціації за типами банківських карток, а саме:
з 1 січня 2021 року – 1,2% від суми транзакції;
з 1 січня 2022 року – 1,0% від суми транзакції;
з 1 січня 2023 року – 0,9% від суми транзакції.
Раніше банки і рітейлери декілька разів сідали за стіл переговорів і намагалися домовитися щодо зниження комісії, але на ділі змін не відбулося.
Коментарі — 0