Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Нова модель енергоринку. Наскільки зростуть тарифи з 1 липня?

    енергетика
    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Нова модель енергоринку. Наскільки зростуть тарифи з 1 липня?

    Песимісти очікують зростання ціни електроенергії на 40-50%, оптимісти - 6-8%

    Уряд 5 червня ввімкнув «зелене» світло для запуску нової моделі енергоринку України. Так були припинені гострі дискусії про необхідність відтермінування цього кроку щонайменше на три місяці. Натомість загострились суперечки з приводу можливого зростання цін на електроенергію для промисловості та населення унаслідок такого рішення. Хоча прем’єр Володимир Гройсман  заспокоїв українців, що ціна для населення не зміниться.  Втримувати її від зростання будуть  завдяки двом постановам, схваленим на вчорашньому засіданні. Вони  регламентують роботу ринку на перехідний період. Потреба в цьому виникла, адже з 1 липня  Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)  втратить право регулювати тарифи для споживачів – ціни на електроенергію для всіх без виключення споживачів, включно з населенням, встановлюватиме ринок. Обидва документи були розроблені Міністерством енергетики та вугільної промисловості.

    Перша постанова – про покладання спеціальних обов’язків (ПСО) з постачання електроенергії за пільговими цінами - за рахунок компенсації різниці між ринковою та регульованою (для населення) цінами електроенергії коштом НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго»,  а також інших учасників ринку - операторів систем розподілу (ОСР) та передачі (ОСП) і постачальників універсальних послуг (ПУП) до 31 грудня 2020 року. Це нова редакція постанови, вона змінює ту, що була прийнята на засіданні уряду 22 травня.

    Проте штучне стримування цін для населення триватиме протягом обмеженого часу (півтора року), адже Закон про енергоринок зобов’язує вирівняти ціни для промисловості та побутових споживачів, а ціни для промисловості вже перевищили 3 грн за кВт-год,  до цього ж рівня цілком вірогідно зросте й ціна й для населення  - це втричі більше порівняно з нинішнім середньозваженим тарифом.

    Друга  постанова – про порядок проведення аукціонів з продажу електроенергії державними енергетичними компаніями, в тому числі, й для виконання спеціальних обов’язків (ПСО) з постачання електроенергії для населення. Постанова регулює правила роботи трьох державних компаній – «Енергоатом», «Укргідроенерго» і «Центренерго». До аукціонів можуть на добровільній основі приєднуватися й інші учасники ринку.  Аукціонний продаж електроенергії на першому етапі (протягом трьох місяців) здійснюватиметься на Українській енергетичній біржі - там  формуватиметься ринок двосторонніх договорів. «Якщо команда ProZorro в короткий термін розробить додатковий майданчик для проведення таких аукціонів, тоді торги будуть проводитися там», - зауважив прем’єр Володимир Гройсман, реагуючи на критику представника президента в Кабміні Андрія Геруса. Він  зазначив, що таке рішення «робиться під одну Українську енергетичну біржу і це не є добре, з точки зору рівного доступу та конкуренції».

    Навіщо впроваджується нова модель енергоринку?

    Впровадження з 1 липня нової моделі енергоринку стане справжнім випробуванням. Воно оголить існуючі проблеми в енергетичному секторі, які накопичено за останні десятиліття, та мали б розв'язати до запуску нової моделі енергоринку.

    На жаль, протягом останніх шести років синхронно із підвищенням тарифів в енергетиці відбувається нарощування боргового шлейфу за спожиту електричну енергію.

    За даними НКРЕКП, за підсумками 2018 року заборгованість споживачів зросла з 28,9 до 33,6 млрд грн, або на 16%.

    Реформування здійснюють відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії». Він набув чинності в липні 2017 року, але підготовка до запуску нових правил тривала більше двох  років. Розроблена за європейськими стандартами модель передбачає, що з 1 липня  почнуть діяти прямі  контракти  між промисловими споживачами та постачальниками електроенергії. Це робиться задля розвитку жорсткої конкуренції між енергогенеруючими компаніями, адже свій товар вони продаватимуть  за двосторонніми контрактами на вільному ринку, де ціна напряму залежить від попиту в кожен конкретний момент доби, тоді як нині тарифи для більшості електростанцій (крім теплових) встановлює державний регулятор – НКРЕКП. Генеруючі компанії найбільше зацікавлені в запуску енергоринку, особливо, державна компанія «Енергоатом», регульований тариф якої багато років поспіль майже в 3,5 рази нижчий порівняно з тепловою енергетикою (75% належить олігарху Ахметову).

    Отже, ринок прямих контрактів прийде на зміну застарілій моделі англійського пулу, коли всі генеруючі компанії продають свій товар в оптовий енергоринок (ДП «Енергоринок») за встановленою регулятором ціною,  де після змішування формується середня оптова ціна – в травні найвища оптова ціна сягала 2,6 грн за кВт-год.

    Далі електроенергію в «Енергоринку» закуповують енергопостачальні компанії (за регульованим та нерегульованим тарифом), а потім продають споживачам. Зібрані кошти постачальники повертають в «Енергоринок»,  який потім за алгоритмом розраховується з усіма виробниками та постачальниками електроенергії. З огляду на те, що ціна для населення дотаційна, недоплати перекладають на промисловість, тож формується обсяг так званого перехресного субсидіювання (дотаційні сертифікати). Після запуску нового ринку закон зобов’язує повну ліквідацію перехресного субсидіювання, обсяги якого перевищили 40  млрд грн на рік. Але для ліквідації субсидіювання практично нічого не зроблено, тому енергетики неодноразово заявляли, що запуск нової моделі може спричинити колапс в енергосистемі. 

    За даними НКРЕКП, за підсумками 2018 року обсяг дотаційних сертифікатів зріс порівняно з 2017-м на 25% — до понад 45 млрд грн. Це зумовлено тим, що тарифи для промисловості в останні два роки постійно підвищують, тоді як для населення вони незмінні з 1 березня 2017 р.

    «Главком» писав  про перший етап, який стартував 1 січня – тоді була запроваджена лібералізація роздрібного енергоринку для конкуренції між компаніями, що  постачають електроенергію кінцевим споживачам – населенню, бюджетним організаціям та непобутовим споживачам, та повного зруйнування монополії обленерго.  

    Новий енергоринок має п’ять складових:
    1. Ринок двосторонніх договорів. Тут здійснюватиметься закупівля електроенергії на місяць, на квартал чи на  рік наперед. Ціни електроенергії будуть найнижчі.
    2. Ринок на добу наперед. Закупки на одну добу. Ціни дорожчі.
    3. Внутрішньодобовий ринок. Закупівлі для згладжування піків споживання в енергосистемі. Ціни ще вищі.
    4. Балансуючий ринок. Закупівлі для згладжування піків споживання – ціни найвищі, можуть у 10 разів перевищити ціни внутрішньодобового ринку.
    5. Ринок допоміжних послуг. Плата генеруючим компаніям, потужності яких знаходяться в резерві і готові запуститися в будь-який момент. Це в основному  гідроелектростанції  та гідроакумулюючі  станції – ГЕС та ГАЕС. 

    Гальма для запуску нового ринку

    Вимальовується невтішна перспектива: неплатоспроможні споживачі й надалі щороку недоплачуватимуть за електроенергію щонайменше 5 млрд грн. Але уряд і парламент не встигли  розробити дієві механізми компенсації цих витрат, тому запланований до запуску з 1 липня новий ринок прямих контрактів  може мати непередбачувані наслідки. Адже одна з умов закону про енергоринок — повністю «розшити» борги, ліквідувати перехресне субсидіювання населення коштами промислових підприємств.

    Не менш важливими є і технічні проблеми: перший місяць роботи запровадженого з січня роздрібного енергоринку за новими правилами показав, що галузь не готова до повноцінного функціонування реформованого ринку електричної енергії – там оголилася велика кількість проблем, які й досі повністю не подолані. 

    До прикладу: в «Енергоринок» масово передавалися дані не в тому форматі, які здатна була сприймати автоматизована система. Крім того, багато проблем створювали компанії-постачальники, кількість яких з 1 січня значно зросла. Інколи через власну некомпетентність, а ще через власне трактування вимог Договору між членами оптового ринку електроенергії (ДЧОРЕ) такі компанії некоректно формували свої заявки для операторів розподілу, які, в свою чергу, лягали в основу подальшого спотворення даних загалом по Україні.

    Усе це зробило неможливим зведення добових погодинних балансів, на базі яких розраховуються цінові показники для учасників енергоринку. Як наслідок, у постачальників не було оперативних даних щодо цін, за якими вони закуповували електроенергію на енергоринку з метою подальшого постачання споживачам. «Кодекс комерційного обліку електроенергії затверджували, виходячи з кращих європейських практик. А вони, зокрема, передбачають практично повний автоматичний збір даних саме з лічильників з погодинною фіксацією обсягів споживання. Але в Україні цього немає, і через це виникає багато складнощів», - повідомив «Главкому» директор «Енергоринку» Юрій Гнатюк.

    За його даними, у майбутньому, тобто після повного запровадження реформ і встановлення вільних цін для побуту, «всі ці споживачі також повинні будуть мати лічильники з погодинною фіксацією. Але на першому етапі реформування ринку важливо мати комерційний облік хоча б на рівні юридичних споживачів».

    І це далеко не повний перелік технічних проблем, з якими зіштовхнулися енергетики на першому етапі впровадження енергоринку. Тому й виникла пропозиція відтермінувати запуск наступного етапу, але парламент проігнорував застереження, а уряд ухвалив рішення про запуск ринку прямих контрактів з 1 липня.

    Кому це  вигідно?

    Західні партнери - Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) висловилися за перенесення термінів запуску нової моделі енергоринку. Водночас представники генеруючих компаній були проти перенесення.  А от оператори систем розподілу (колишні обленерго) заявили про свою неготовність, адже саме на них лягло основне навантаження щодо збору, обробки та передачі даних комерційного обліку усіх споживачів електроенергії  (їх понад 16,5 млн) до ДП «Енергоринок», тоді як функцію Адміністратора комерційного обліку повинна була виконувати НЕК «Укренерго». Але не виконувала  через  технічні причини, зокрема через відсутність програмного комплексу – так званого датахабу, який повинен був обраховувати весь ринок електроенергії.

    З метою відтермінування на три місяці  нового енергоринку, у парламент був поданий відповідний законопроект про зміни в чинний закон про енергоринок. Але не вистачило голосів – 4 червня лише 92 депутати проголосували за те, щоб парламент включив законопроект до порядку денного. Це виглядало так, що депутати штучно гальмують відтермінування ринку, а тому їх звинуватили в відстоюванні  інтересів олігархату.

    Запуск енергоринку з 1 липня різко розкритикував представник президента в уряді Андрій Герус. Він заявив про дискредитацію реформування енергоринку, здійснюваного на користь приватним монополістам. «Виграє від введення такого псевдоринку компанія ДТЕК  Рината Ахметова», - написав Герус.

    За його прогнозами, з огляду на те, що не була виконана рекомендація Антимонопольного, «імпорт електроенергії (дешевшої, ніж в Україні – «Главком») досі не відкритий, конкуренція на ринку штучно обмежується», тому після запуску ринку прямих контрактів відразу почне зростати ціна електроенергії.

    «Зростання тарифів на 40-50% отримають університети, школи, лікарні, садочки, всі бюджетні установи, водоканали, електротранспорт, великий, середній, малий бізнес. Не треба дурити українців: зрештою це все перекладеться на населення - через зростання тарифів на холодну воду, подорожчання проїзду у метро та тролейбусі, підвищення цін та інфляцію. Через вищу інфляцію Національний банк буде тримати вищу облікову ставку. А це означає: дорогі кредити та слабку економіку», - попередив Андрій Герус.

    За його прогнозами, державні «Енергоатом»,  «Укргідроенерго», «Укренерго» будуть змушені  оплачувати технологічні втрати приватних обленерго (їх скуповує Ахметов), високі «зелені» тарифи сонячних електростанцій (гігантські станції будує Ахметов), перехресне субсидіювання.

    Проте міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик налаштований більш оптимістично: він запевнив, що ціни на електроенергію для непобутових споживачів із запровадженням нової моделі ринку з 1 липня  можуть вирости лише на 5-6% - через те, що у другому півріччі було передбачене зростання на 6-8%  оптової  ринкової ціни на електроенергію. Крім того, на сьогодні  вже працюють тестові платформи ДП «Енергоринок» та НЕК «Укренерго» - це дає можливість прогнозувати подальшу цінову ситуацію.

    У розпорядження «Главкома» потрапили урядові розрахунки, здійснені з урахуванням усіх складових та запроваджених новацій. Згідно з ними, зростання ціни на електроенергію для не побутових споживачів можливе на 8%.

    Наталка Прудка, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ