Великі промислові підприємства України нарощують прибуток, незважаючи на «Роттердам+»

Великі українські промислові підприємства продемонстрували значне зростання прибутку за підсумками 2017 року, незважаючи на вартість вугілля та зростання тарифу на електроенергію. Про це повідомляє інтернет-видання znaj.ua.

«Зараз вже очевидно, що страшилки про можливе падіння конкурентоспроможності наших підприємств через подорожчання електроенергії - найбільший міф. Адже найбільші промислові споживачі струму за підсумками 2017 року продемонстрували значне зростання прибутку», - повідомляє видання.

При цьому, згідно з офіційним повідомленням групи компаній «Метінвест», їх чистий прибуток за результатами 2017 року склав 617 млн доларів порівняно з 118 млн доларів в 2016 році. Також, за інформацією видання, чистий прибуток у 2017 році збільшили найбільше гірничо-металургійне підприємство України меткомбінат «Арселорміттал Кривий Ріг» на 87,4% - до 190 млн доларів, компанія Ferrexpo - на 108% до 394 млн доларів, у порівнянні з 189 млн доларів в 2016 році.

Показовими є результати роботи підприємств енергоємних галузей. Наприклад, феросплавної, де ціна електроенергії в собівартості продукції досягає 50%. Зокрема, у 2017 році Запорізький феросплавний завод (ЗФЗ), за попередніми даними, збільшив чистий прибуток в 9,4 рази, до 1,648 млрд гривень порівняно з 175,3 млн гривень чистого прибутку в 2016 році.

«Такі результати наочно демонструють, що й після введення ринкової формули розрахунку вартості електроенергії для промислових споживачів українська продукція, в тому числі енергоємна, зберігає сильні конкурентні переваги. Оскільки навіть зараз вартість струму в Україні залишається однією з найнижчих в Європі (вартість струму для населення – однозначно найнижча)», - уточнює видання.

Аналітик державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Олег Гнітецький, пояснив, що зростання тарифів на газ та електроенергію в 2017 році було несуттєвим на тлі значного зростання вартості кінцевої продукції. «В першу чергу дорожчає продукція. За цей період (2017 рік) ціни значно зросли. Тобто ціни на кінцеву продукцію зросли, при цьому собівартість зростання меншими темпами, от й все», - сказав він.

Нагадаємо, формулу «Роттердам+» запровадила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), своєю постановою №289 від 03.03.2016 «Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії».

За даними видання, після шквалу критики політиками дій регулятора секретаріат Енергетичного співтовариства Європейського Союзу провів аналіз роботи відомства. Європейські експерти визнали роботу регулятора прозорою, суттєвих порушень не виявили, проте підкреслили значний політичний тиск.