Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Хто врятує кінотеатр «Київ»?

    інтерв'ю
    • Яна Степанковська
    • Розсилка
    Кінотеатр «Київ» є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення, а тому цільове призначення споруди змінюватись не може - Хто врятує кінотеатр «Київ»?
    Кінотеатр «Київ» є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення, а тому цільове призначення споруди змінюватись не може

    «Людина, яка на це все погодиться, повинна бути меценатом».

    Київська міська державна адміністрація оголосила про намір провести конкурс серед охочих взяти в оренду приміщення кінотеатру «Київ» (вулиця Велика Васильківська, 19). Будівля в центрі столиці площею у 7131 квадратних метри перебуває у комунальній власності міста. До 4 січня 2019 року її протягом 20 років орендувало товариство з обмеженою відповідальністю Культурний центр «Кінотеатр Київ», але далі пролонгувати договір оренди у Київській міській державній адміністрації відмовились.

    Оскільки минулої осені у столиці закрились два культові кінотеатри «Кінопанорама» та «Україна», тож у соцмережах почали ширитись припущення, що й «Київ» на Великій Васильківській очікує така ж доля. Нібито в КМДА планують передати приміщення у приватну власність, а скасування договору оренди є лише першим кроком у цьому плані.

    «Культурний центр», який орендував «Київ» довгі роки, звернувся до журналістів і громадськості з проханням зробити все можливе, щоб не допустити припинення роботи кінотеатру. Орендар нагадав, що саме його команда у 2000 році розпочала перший з п’ятдесятих років капітальний ремонт будівлі, а з 2002 року кінотеатр «Київ» набув статусу культурного центру.

    Підтримали ТОВ Культурний центр «Київ» зголосився міжнароднийо кінофестиваль «Молодість», міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, а також «Артхаус трафік» - кінокомпанія, яка спеціалізується на прокаті арт-кіно. Вони закликали у соцмережах підписати петицію «Захистити кінотеатр «Київ» та забезпечити його роботу» на сайті Київської міської ради. Петиція від 4 січня вже зібрала понад 3 тисячі голосів з 10 тисяч необхідних (збір підписів триватиме ще 79 днів).

    Але у Київській держадміністрації запевняють: закривати кінотеатр ніхто не планує.

    «Кінотеатр продовжить свою роботу у тому ж форматі, що і нині. Будь-які інші заяви – домисли, не більше. Фестивальний профіль у контексті меморандуму між КМДА та кінофестивалем «Молодість» так само буде ключовим», – наголосила директор Департаменту культури Діана Попова ще 27 грудня 2018 року.

    Вона нагадала, що кінотеатр «Київ» є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення, а тому цільове призначення споруди змінюватись не може. А перед укладанням договору оренди, балансоутримувач має спочатку укласти охоронний договір із Департаментом охорони культурної спадщини, у якому також буде прописано цільове призначення будівлі – кінотеатр.

    Чому ж ТОВ Культурний центр «Кінотеатр Київ» управляло кінотеатром протягом 20 років, і лише тепер у КМДА вирішили розірвати договір? Як пояснив сьогодні на брифінгу заступник голови КМДА Володимир Слончак, Київська адміністрація майновий комплекс кінотеатру в оренду ТОВ був переданий у 1998 році. Договір було укладено терміном на 10 років до 4 січня 2009 року, але у 2009-му договір автоматично було пролонговано на той же термін і на тих самих умовах, оскільки жодна зі сторін не висловили претензій одна до одної.

    І ось 4 січня сплив другий десятирічний термін оренди, але ще раз продовжувати договір на тих же умовах місту не вигідно, так як орендар платить за користування приміщенням «смішні» кошти: 47 тис. грн в місяць за 7131 квадратних метрів. Крім цього, ще 208 тис. грн надходило плати за договорами суборенди приміщень кінотеатру (886 кв. м). У КМДА вважають, що такі суми не є прийнятними і тому збираються оголосити конкурс, його переможцем буде визначено того суб’єкта  господарювання, який запропонує найбільший розмір орендної плати. Столична влада планує, що сума оренди приміщення кінотеатру за новим договором буде не менше 700 тис. грн на місяць. Цифра є орієнтовною і буде ще уточнюватись. Директор Департаменту комунальної власності Андрій Гудзь пояснив, що орендна ставка визначається на підставі експертної оцінки вартості майна, яка найближчим часом буде зроблена. Чиновник додав, що за новими правилами оренди комунального майна, київська влада зможе актуалізувати суму орендної ставки кожні три роки, раніше такої можливості не було.

    В КМДА планують зобов’язати нового орендаря проводити низку культурно-мистецьких заходів, «які необхідні місту Києву», а також провести за свій рахунок капітальний ремонт у кінотеатрі «Київ», забезпечити кінотеатр необхідним обладнанням, оскільки все начиння кінотеатру є приватною власністю ТОВ КЦ «Кінотеатр Київ».

    У конкурсі матимуть право брати участь будь-які особи, в тому числі і попередній орендар.

    Немає приводу боятися, що новий орендар влаштує на місці кінотеатру казино немає, ще раз заспокоюють в КМДА: профіль будівлі не може бути змінено, там повинен залишитись кінотеатр.


    В КМДА заспокоюють: профіль будівлі не може бути змінено, там повинен залишитись кінотеатр
    В КМДА заспокоюють: профіль будівлі не може бути змінено, там повинен залишитись кінотеатр

    Стурбованість громадськості долею «Києва викликана тим, що цей кінотеатр відрізнявся від приватних тим, що демонстрував артхаусне, фестивальне кіно, яке зазвичай не приносить великого прибутку на відміну від голлівудських блокбастерів, які приваблюють значно більшу кількість глядачів. Тому логічним є запитання: чи залишиться «Київ» таким, до якого звикли його глядачі. Адже новому орендареві треба буде заробляти гроші, щоб покрити вартість оренди, яка тепер буде вищою в рази.

    Голова Держкіно Пилип Іллєнко вважає, що дії КМДА призведуть до припинення діяльності Культурного центру «Кінотеатр «Київ» у тому вигляді, «яким ми його знаємо вже 20 років». У себе в Facebook Іллєнко пояснив, чому для кінотеатрів вартість оренди у 700 тис. грн є великою на прикладі кінотеатру «Жовтень»: за 2018 рік від продажу квитків кінотеатр заробив 21,766 млн грн, і якщо відняти від цієї суми кошти, які кінотеатр віддає дистриб’юторам фільмів, виходить, що від продажу квитків кінотеатр може мати близько 900 тис. грн. в місяць.

    «Але ж витрати не обмежуються лише платою за оренду майнового комплексу: додайте до неї плату за земельну ділянку, електроенергію, опалення, інші комунальні платежі, оновлення та ремонт дорогого обладнання і меблів, поточний ремонт приміщень, охорону, пожежну безпеку, прибирання, зв’язок, зарплату персоналу та багато іншого. Напрошується сумний висновок, що за таких умов не тільки нинішній орендар, але й «всі бажаючі», не зможуть забезпечити діяльність кінотеатру «Київ» у нинішньому форматі культурного центру, а не винятково комерційного об’єкту», - підсумував голова Держкіно.

    «Главком» поцікавився у директора комунального підприємства «Київкінофільм» – мережі столичних комунальних кінотеатрів Дениса Хомича, чи не є завищеною вартість оренди кінотеатру в 700 тис., на чому зможе заробити новий орендар і чи є ризик, що на «Київ» у підсумку чекатиме доля кінотеатрів «Кінопанорама» та «Україна».

    Комунальне підприємство «Київкінофільм» КМДА було організовано в 2007 році шляхом злиття семи спеціалізованих дитячих кінотеатрів – «Алмаз», «Факел», «Промінь», «Пролісок», «Старт», «ім.Чапаєва» («Ліра») та «Салют».
    У 2013 році до складу КП «Київкінофільм» приєднали інші муніципальні кінотеатри, а саме: «Лейпциг», «Флоренція», «Київська Русь», «Ім.Т. Шевченка», «Росія» («Кіото»), «Ленінград» («Дніпро»), «Загреб», «Братислава», «Краків» та «Молодіжний».
    Денис Хомич став керівником підприємства у січні 2016 року, а перед тим займав посаду заступника директора КП .



    Денис Хомич, директор мережі кінотеатрів «Київкінофільм». Фото: kinoua.org
    Денис Хомич, директор мережі кінотеатрів «Київкінофільм». Фото: kinoua.org

    У ТОВ Культурний центр «Кінотеатр Київ» стверджують, що за їхнього керування кінотеатр став місцем, де проводять різноманітні культурні заходи. Чи могла ця команда зробити більше для розвитку закладу?

    Мабуть, ще років 5 років тому кінотеатр «Київ» був більше затребуваний для проведення культурних заходів, ніж зараз. Більшість подій звідти навпаки йдуть: зараз кінотеатр не розвивається, там все стоїть на місці.

    З 7 тис. кв. м нехай 2 тис. кв. м займають кінозали, ще 886 квадратних метрів здають в суборенду, а близько 4 тис. кв. м просто пустують. Туди можна завести і міські театральні трупи, у яких немає власного приміщення, і здати в суборенду під кафе. Наприклад, у кінотеатрах мережі «Київкінофільм» ми здаємо приміщення, які не використовуємо на культурні потреби: і під кафе, і під перукарні – ми зацікавлені в тому, щоб працював кожен квадратний метр. Все офіційно через Департамент комунальної власності.

    Звісно, якщо платити за оренду такого великого приміщення лише 47 тис. грн на місяць, то можна взагалі не думати над  розвитком: ці гроші кінотеатр заробить в будь-якому випадку, ще трохи на зарплати і комунальні платежі. Навіщо тоді вкладати в розвиток, шукати інші джерела прибутку?

    А ще ж треба буде орендарю зробити за власний рахунок ремонт приміщення, привезти власне обладнання…

    Більше того, враховуючи, що будівля кінотеатру є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення, то її ремонт вже буде не просто ремонтом, а реставрацією. А за реставраційні роботи доведеться заплатити більше: здавалося б, ті ж самі роботи - поштукатурити, покласти цеглу  – а вже обійдеться удвічі дорожче. За цим процесом також повинен буде наглядати Департамент з культурної спадщини, Департамент комунальної власності.

    Чи є можливість заробити таку орендну плату лише на прокаті кіно?

    Не забувайте, що окрім 700 тис. грн орендної плати, треба буде платити податок на землю – близько 150 тис. грн на місяць, податок на додану вартість, оплачувати опалення, електрику. Ну і плюс ремонт… Людина, яка на це все погодиться, повинна бути меценатом.

    Дві-три тисячі квадратних метрів площі під кінотеатр ніколи в житті не принесуть такий прибуток, а особливо на культурних заходах, таких як покази кіно від посольств, у рамках фестивалю «Молодість», покази арт-хаусного кіно, як і будь-якого кіно, що там демонструють, не може заробити стільки коштів. Дає заробляти кінотеатрам голлівудське кіно, а не артхаус.

    Все відбувається як? Прибутки кінотеатри за покази будь-якого фільму діляться навпіл: половина йде власнику прав на кіно, а 50% кінотеатр залишає на власні потреби (зарплати, оренду, комунальні витрати тощо).

    Я не знаю, яка кількість глядачів ходить в кінотеатр «Київ». Але щоб заробити виключно на кіно і за ці кошти сплатити оренду 700 тис. грн, треба заробити на прокаті мінімум 1,4 млн грн. З двома залами це неможливо зробити, або це мають бути нереально високі ціни на квитки.

    Але крім продажу квитків, Культурний центр «Кінотеатр Київ» має прибуток від посольств за показ кіно, «Молодість» також платить за оренду якісь суми. Точну вартість ніхто не покаже – це ТОВ, а не комунальне підприємство, яке повинно звітувати про свої прибутки-витрати.

    У КМДА обіцяють зобов’язати орендаря проводити перелік культурних закладів в кінотеатрі, зокрема кінофестиваль «Молодість». Чи не злякає цей «обов’язковий» пункт потенційних учасників конкурсу?

    Не впевнений, що орендарям це може бути цікаво. Кінофестиваль «Молодість» триває два тижні, і займає всі екрани кінотеатру «Київ». Якщо в інших кінотеатрах, наприклад тій же «Київській Русі» відбувались лише окремі заходи фестивалю, влаштовувались в рамках фестивалю окремі сеанси, то кінотеатр «Київ» - це основний майданчик «Молодості».

    Ще врахуйте тиждень підготовки до фестивалю – сумарно три тижні треба буде виділити під фестиваль.

    І прийде новий орендар, і скаже, що він не проти того, щоб проводити «Молодість», але може організаторам фестивалю озвучити ціну, яка не буде прийнятна, наприклад, у 500 тис грн.

    В такому випадку, чи не є сума оренди в 700 тис. грн завищеною?

    Цю суму ж не КМДА придумує. Є фіксована законами орендна ставка. Якщо якийсь посадовець підпише договір оренди приміщення нехай на 100 тис. грн, то до нього прийде потім прокуратура з питанням: на яких підставах занижена вартість оренди? Який у посадовця інтерес в цьому? Виходить, через цього посадовця місто недоотримає прибутки.

    І вартість в 700 тис. грн є навпаки заниженою. Порахуйте: 886 кв. м здається під кафе за 208 тис. грн, а за весь кінотеатр 47 тис. грн – і це за 7 тис. кв. м! Вартість оренди такої площі має дорівнювати близько 1 млн грн у місяць.

    Хто заробляє від здачі приміщень у суборенду?

    ТОВ Культурний центр «Кінотеатр Київ» може здати вільний простір з дозволу КМДА в суборенду, наприклад, під кафе. Вони віддали під суборенду 886 метрів квадратних, і плата за це йде в міський бюджет. Але площу, що в суборенді, ТОВ вираховує зі своїх 47 тис. грн щомісячної плати, і платить вже як за площу, що на 886 кв. м менша.

    Крім того, суборендар платить експлуатаційні витрати ТОВ КЦ «Кінотеатр Київ»: і за охорону, і за опалення, і за електрику. А ці накладні витрати можуть складати і 60 тис. грн. І тоді виходить, що ТОВ може з цих експлуатаційних сум взяти частину, щоб погасити свої витрати за оренду.

    Чи є ризик, що з кінотеатром «Київ» станеться те ж саме, що і з кінотеатрами «Україна» і «Кінопанорама»? Що його просто закриють, а замість потім відкриють, наприклад, готель, як це планує власник «Кінопанорами»?

    Кінотеатр «Київ» не продадуть, не знесуть, щоб побудувати на його місці щось нове. Так само не дозволять змінити його профіль.

    Кінотеатри «Україна» і «Кінопанорама» продали з аукціону ще років 10 тому, коли діяли інші закони. Зараз є закон про культуру, в якому чітко прописано, що кінотеатри належать до закладів культури, і якщо йдеться мова про купівлю об’єкту культури, то покупець повинен надати рівноцінне приміщення, щоб заклад культури не втрачав площі. Наприклад, навіть якщо хтось захоче купити кінотеатр «Київ», то він повинен буде надати в цьому ж районі рівноцінне приміщення. А де взяти в центрі міста вільне приміщення на 7 тис. кв. м?

    Яна Степанковська, «Главком»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ