Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва: Проблемна тема №1 – контроль за відбудовою

Алла Басалаєва очолила державних аудиторів восени 2022-го. І майже відразу Держаудитслужба взялася за перевірку багатомільярдних закупівель Міноборони. Виявлені тоді «яйця по 17 грн» спровокували грандіозний скандал. Урешті він коштував посади міністру Олексію Резнікову. Але головна ревізорка країни називає сумнозвісні оборудки з яйцями та іншими харчами для військових найменшою з проблем, які фіксувалися тоді в Міністерстві оборони. Однак визнає: той аудит і той шалений розголос посприяли наведенню ладу в оборонних закупівлях. Були створені Агенція оборонних закупівель і Державний оператор тилу, і наразі все відбувається централізовано і за зрозумілими правилами.

Тепер на горизонті у Державної аудиторської служби з’явився новий величезний виклик – відбудова та відновлення. Уряд визначив відомство Басалаєвої контролером коштів макрофінансової європейської допомоги, яка вимірюється десятками мільярдів євро.

У першій частині інтерв’ю «Главкому» керівниця Держаудитслужби розкриває типові схеми порушень при освоєнні європейських грошей, пояснює, як бізнесу працювати з таким фінансуванням і попереджає: якщо вам довірили кошти Ukraine Facility, не бавтесь з цим.

«Ми повертаємо в бюджет значно більше, ніж держава виділяє на наc»

Пані Алло, два роки тому «Главком» брав у вас перше інтерв’ю на посаді голови Держаудитслужби, його головною темою стали аудит Міноборони. Що з того часу змінилося у сфері фінансового контролю, які ключові задачі нині стоять перед службою?

Україна наразі перебуває на стадії переговорів про вступ до Європейського Союзу. І хочу відзначити: попри те, що стартові вимоги до України завищені, насправді нам вже є чим пишатися. Але Євросоюз хоче від нас більшого. Тому ми будуємо стратегію свого розвитку відповідно до вимог міжнародних партнерів.

Трошки привідкрию завісу. Завершена серйозна робота з SIGMA, яка вивчала наші процеси фінансового контролю протягом тривалого проміжку часу. Наразі отримали фінальний звіт, який буде направлений до Єврокомісії. Він містить рекомендації, як нам трансформувати систему державного фінансового контролю в Україні.

Загалом воєнний стан посилив нашу співпрацю з міжнародними партнерами. Ми перебуваємо в постійних консультаціях з OLAF, генеральними директоратами ЄС (DG ENEST, DG BUDG, DG REGIO), французькими урядовими установами, такими як AnAFe та IGF, іншими впливовими європейськими організаціями. Метою цієї співпраці є посилення функцій Держаудитслужби з контролю за витратами коштів міжнародних партнерів.

Нові підходи до організації роботи, навіть за умови скорочення штатної чисельності Держаудитслужби, забезпечили у 2024 році охоплення якісним контролем фінансових та матеріальних ресурсів на понад 3,6 трлн грн, що практично дорівнювало обсягам доходів зведеного бюджету України за той же рік. Результати поточного року покажемо на початку 2026-го. Рік ще триває.

Постійне удосконалення методів нашої роботи дозволяє нам підтримувати на високому рівні коефіцієнт так званої окупності. Тобто заходами державного фінансового контролю ми повертаємо в бюджет значно більше грошей, ніж держава виділяє на наше функціонування.

Які загрози у сфері національної фінансової безпеки найбільш актуальні сьогодні? Які сектори залишаються найбільш проблемними для аудитів та перевірок?

Ми діємо за пріоритетами, затвердженими міністром фінансів на 2025 рік. Найголовніше завдання у поточному році – контроль у межах наших повноважень за раціональним використанням коштів на забезпечення оборони та захисту України від російської агресії.

Друге, але не менш важливе, – перевірка ефективності витрачання грошей на відбудову, реалізацію окремих проєктів з відновлення, зокрема на рівні територіальних громад.

Адже саме тут можна зустріти найгучніші «кейси» порушень – суми контрактів в цих сферах сягають сотень мільйонів або й кількох мільярдів гривень. І якщо після нашого аудиту Міноборони та створення Агенції оборонних закупівель і Державного оператора тилу оборонні закупівлі відбуваються за зрозумілими правилами, то в сфері будівництва та відновлення є системні проблеми.

У поточному році було завершено державний фінансовий аудит у Міністерстві розвитку громад та територій, яке було відповідальним за реалізацію бюджетних програм, спрямованих на ліквідацію наслідків агресії РФ у 2022-2024 роках. Аудитом виявлено, зокрема, порушення порядку надання компенсацій за програмою «єВідновлення».

Із понад 17 млрд грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії за 2023-2024 роки, освоєно лише 51,8%. Із 336 запланованих проєктів у 2023 році завершено лише 73, у 2024 – із 186 об’єктів завершено 96.

Серед основних проблем – незадовільна якість або відсутність проєктно-кошторисної документації, порушення під час закупівель, брак фахівців підрядних організацій і вплив бойових дій.

Відзначу неналежний рівень реалізації експериментального проєкту відновлення в смт Бородянка, де за два роки – жодного завершеного об’єкта, а в селі Посад-Покровське – із 392 об’єктів лише два завершено і один здано в експлуатацію. Вартість квадратного метра житлової площі відбудови в селищі Київської області майже не відрізняється від ціни на первинному ринку Києва. Ми фіксуємо низький рівень управління, відсутність відповідальності та контролю.

Безумовно, ми хочемо вже зосередити увагу на тому, аби при прийнятті наступних рішень уряду уникали тих проблем, про які вже знаємо і які треба «пролікувати». І можу сказати, що наші висновки та рекомендації були схвально сприйняті командою Міністерства розвитку громад та територій.

До проблем відновлення повернемося. Хотілось би уточнити, чи відбулися якісь зміни в роботі Держаудитслужби у зв’язку з переформатуванням Кабінету міністрів? Які нові завдання ставить перед вами нова прем’єр-міністерка Юлія Свириденко?

Держаудитслужба – урядовий орган, ми плануємо свою діяльність щоквартально та керуємося пріоритетами, як я вже сказала, затвердженими міністром фінансів. Звісно, враховуємо всі доручення уряду.

Уряд переформатовано, деякі міністерства ліквідовано, інші укрупнено. Чи проводиться аудит за фактом, наприклад, ліквідації Мін’єдності?

Щодо Мін’єдності у нас є окремі звернення. Але спеціального завдання провести ревізію, наскільки це міністерство ефективно витрачало бюджетні кошти, немає. Це точно не підпадає під ту систему ризик-індикаторів, за якими наразі працює Державна аудиторська служба.

«У нас не все так погано, як ми інколи звикли про себе думати»

У липні ви їздили до Рима на Конференцію з питань відновлення України, підписали там Меморандум про взаємопорозуміння з Європейським інвестиційним банком. Чи в цілому західні партнери задоволені системою внутрішнього контролю коштів, які вони надають Україні?

Насправді це свідчить про довіру до Держаудитслужби. Європейський інвестиційний банк має дуже жорсткі правила. Вони самі ініціювали подвійну перевірку – як з їхнього, так і з нашого боку – використання фінансів в рамках інвестиційних проєктів, наданих Україні. Це означає, що вони не просто нас перевіряють, а готові співпрацювати на умовах взаємної відповідальності.

Загалом є три ключові міжнародні фінансові установи, з якими Україна активно співпрацює: Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Світовий банк. Це не просто донори, це – стратегічні партнери, які беруть участь у модернізації української інфраструктури, фінансових інструментів і управлінських процесів.

Кожна країна, яка вступає до ЄС, отримує свої стартові вимоги. Для України цей перелік особливо жорсткий. Але пройдений нами за останні роки шлях демонструє, що ми успішно справляємося з більшістю завдань. І це я точно можу сказати про сферу контролю державних фінансів. Україна вже має низку власних інструментів і рішень, які не лише відповідають стандартам ЄС, а іноді й перевершують їх. Наприклад, у Євросоюзі досі відсутній такий механізм превентивного контролю, подібний до нашого контрольного заходу, який називається моніторинг закупівель.

Моніторинг закупівель – це превентивний захід контролю за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель без «фізичної» присутності на об’єкті контролю, що здійснюється в системі Prozorro. Він допомагає виявити порушення на ранніх стадіях та запобігти втраті державних коштів.

Ми приїздимо до європейських колег і просимо поділитися досвідом або допомогти вдосконалити наші інструменти, а у відповідь чуємо здивування: мовляв, у них такого немає. Тому Україна точно не пасе задніх. Нам потрібно не цуратися свого досвіду, не применшувати свої досягнення. У нас не все так погано, як ми інколи звикли про себе думати.

В одному з інтерв’ю Юлія Свириденко заявила, що саме Держаудитслужба проводитиме аудит українсько-американського інвестиційного фонду, який акумулюватиме кошти за Угодою про копалини, зокрема від видобутку рідкісноземельних металів. Як саме відбуватиметься контроль цих коштів і коли він розпочнеться?

Так, уряд визначив, що щорічний аудит звітності в рамках діяльності Фонду буде проводити Держаудитслужба.

Наразі ми розробили порядок проведення аудиту в рамках міжнародних договорів, який враховує особливості аудиторської діяльності та взаємодії з органами управління Фонду, зокрема Ревізійною комісією. Водночас Ревізійній комісії дозволяється залучати міжнародних експертів і перевіряти правильність зарахування внесків.

Вже проведено ряд робочих зустрічей з американською стороною. Працюємо над формою звіту і повнотою відображення в ньому інформації.

«Різницю ціноутворення розуміємо: що таке – лазером, а що таке – кувалдою?»

Ви вже зауважили, що тема відновлення особливо болюча. Уряд визначив Держаудитслужбу контролером коштів макрофінансової європейської допомоги Ukraine Facility обсягом у 50 млрд євро. Це виклик для Служби?

Хочу трошки роз’яснити суть цієї допомоги. 50 млрд не йдуть окремим рядком в бюджеті. Вони надаються, зокрема, за успішне виконання реформ у відповідних сферах. До речі, реформа Державної аудиторської служби також є одним із індикаторів Плану України.

Передбачається, що ця макрофінансова допомога надається щоквартально. І Європа ставить завдання: «Відповідно до Плану України ви маєте за цей квартал виконати певні реформи…». Потім надається звіт: що виконано, а що – ні. Якщо не виконали – фінансова допомога скорочується.

Саме так сталося зі скороченням четвертого траншу на 1,5 млрд євро: ці гроші втрачені чи їх можна отримати пізніше?

Єврокомісія вирішила, що Україна не дотрималася умов, тому і було прийняте рішення про зменшення виплати. Але кошти можна буде отримати, коли заплановані реформи будуть реалізовані протягом 12 місяців після дедлайну.

Я хочу сказати, що інструмент Facility для нас новий, і ми з обережністю до нього ставимося, але насправді це поширена практика допомоги всім державам Європейського Союзу. І в кожній з них є своя структура, яка перевіряє ефективність витрачання цих коштів. В Україні цю функцію виконуємо ми – Держаудитслужба. Європейським Союзом поставлені чіткі межі: що ми маємо робити та на що звертати увагу під час контрольних заходів. І вимоги до перевірки коштів Ukraine Facility, які зараз запроваджує Україна, абсолютно ідентичні до вимог, яких дотримуються держави ЄС.

Ми ще не є країною-членом Євросоюзу, але він вже готовий нам допомагати так само, як і будь-якій іншій країні ЄС (для яких подібні Фонди допомоги та підтримки – стабільна практика). Однак – під великі гарантії ефективності витрачання їхніх коштів. Нам кажуть: «Будь ласка, ви маєте побудувати таку систему контролю, яка існує в європейських державах. Ви повинні йти з контролем не лише до першої ланки в договорі – до підрядника, а й до субпідрядника, до субсубпідрядника…».

У наших реаліях вам це вдається?

У нас звикли так: договір укладений, і наші контрольні заходи стосуються максимум першої ланки. У нас просто немає повноважень йти далі. А зараз ми мусимо це робити. І часто це не сприймається бізнесом. На будь-які такі ініціативи починаються скарги: «О боже, нам посилюють контроль, держава зловживає…». Але це нормальна практика для будь-якої країни Європейського Союзу: щоб зрозуміти, чи ефективно витрачаються бюджетні кошти, хочуть дійти до їх кінцевого освоювача.

В Україні ж дуже багато підрядників і субпідрядників – ФОПів. Ми приходимо перевірити первинну документацію, а фізичну особу знайти не можемо: вони просто «розчиняються». Тому наш бізнес, коли використовує бюджетні кошти, має переформувати свої процеси більш відповідально. Контролюючі органи можуть прийти з перевірками по всьому ланцюжку поставки товару.

Водночас під час аудиту однієї з програм Міністерства освіти ми стикнулися з проблемою – три компанії-постачальниці, які уклали договори з закладами профтехосвіти та отримали кошти в рамках Ukraine Facility на суму понад 88 млн грн, не перебували за юридичними та фактичними адресами. Тобто було неможливо здійснити належний контроль та отримати підтвердну документацію. І відповідно – підтвердити або спростувати наявність фактів шахрайства, конфлікту інтересів, корупційних дій та іншої незаконної діяльності.

Крім того, всі отримувачі, підрядники та субпідрядники зобов’язані, відповідно до вимог Ukraine Facility, створити «аудиторський слід» – щоб контролюючі органи могли легко підтвердити інформацію. Наприклад, приховані роботи в будівництві повинні детально документуватися, зокрема з фото- та відеофіксацією. Ми запропонували Національному координатору рішення: включення до умов контракту обов’язку підрядника/постачальника надавати відповідний доступ до документів, приміщень, складів. У разі ж невиконання вимог замовник має застосовувати санкції.

Також є проблема з підтвердженням відшкодування робіт, які не були виконані, а оплата підрядникам пішла. Нам надають документи, що всі порушення усунуто, а роботи, які не були виконані, – виконано. Водночас ці документи не дозволяють без обмірів підтвердити чи дійсно все так, як «на папері».

Для вирішення цієї проблеми Держаудитслужба ініціює внесення змін до нормативних актів, які дозволять повторно перевіряти об’єкти та здійснювати відповідні обміри, інвентаризацію тощо.

«Прямі договори – проблема, яку треба лікувати глобально»

Які поширені зловживання з освоєнням коштів Євросоюзу викривають аудитори?

Наша біда – прямі договори: велика кількість відновлення відбувається за межами конкурентних торгів у системі Prozorro. Усім замовникам рекомендовано щонайменше перед тим, як укласти прямий контракт, запитати цінову пропозицію як мінімум трьох постачальників, врахувати ціни попередніх закупівель тощо. Але немає запобіжника, що після того, як договір укладено, сума не буде збільшена в рази. Завжди знайдуть пояснення і складуть експертизу, після якої виявиться, що те, що ви хотіли, насправді коштує вже втричі дорожче.

Тому прямі договори – проблема, яку треба лікувати глобально. Бо під прикриттям воєнного стану та «особливих обставин» замовники укладають договори на мільйонні суми без жодної конкуренції, публічного обговорення чи порівняння цін.

Механізм працює просто: якщо вартість робіт менша за 1,5 млн грн, замовник може обрати будь-якого підрядника без тендеру. А для надпорогових сум існують «виняткові обставини» – захист критичної інфраструктури, нагальна потреба, додаткова закупівля товару «з технічних причин». При цьому критерії визначення можливої несумісності товару з раніше придбаним з «технічних причин» залишаються на розсуд самого замовника, який, по суті, сам собі дає дозвіл обійти конкурентні процедури.

За даними Міністерства економіки, у 2024 році було укладено 86 тис. надпорогових прямих договорів на понад 200 млрд грн. І серед таких – угоди на будівництво інфраструктури, де єдиним обґрунтуванням стало формулювання про «захист критичної інфраструктури», хоча реальний зв’язок із безпекою іноді залишався незрозумілим. Замовники отримали змогу просто вказати у договорі, що робота «критично важлива» і питання тендеру знімається.

Така система створює ідеальні умови для корупційних схем та монополізації ринку. Коли підрядника обирають без конкурсу, зникає стимул пропонувати найкращу ціну чи якість. Натомість з’являються стимули «домовлятися» про розподіл контрактів поза публічним контролем. Фактично легалізовано можливість витрачати публічні кошти на відбудову без підзвітності.

Є й інша проблема, яку ми фіксуємо. Служба відновлення (Державне Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України – «Главком») – колишній «Укравтодор». Вони спеціалізувалися на ремонті доріг і ніколи не будували промислові об’єкти та цивільне житло. А механізми ціноутворення, які є в дорожньому будівництві, ніяк не можна застосовувати під час цивільного будівництва. Це зовсім інші технології виконання робіт.

Вони використовують так званий «укрупнений показник вартості» (УПВ) – вкрай суперечливу систему ціноутворення для дорожнього будівництва. Її суть – звести все до одного усередненого показника. Він затверджений ще наказом тодішнього міністра (у 2021-2024 рр. Міністерство інфраструктури очолював Олександр Кубраков – «Главком»). Методика навіть не юстована (наказ не зареєстрували в Мінюсті – «Главком»), хоча акт регуляторний, стосується бізнесу. Але він існує і поширюється на все будівництво.

Поясніть детальніше, як діє цей показник?

У цей показник «зашито» все: вартість матеріалів, зарплата, витрати на механізми, прибуток, адміністративні та інші витрати. Ключова проблема в тому, що структура цієї суми взагалі не розкривається. Замовник – той, хто витрачає публічні кошти, – не отримує доступу до деталізованої калькуляції чи прозорого кошторису. Відсутні механізми обов’язкового розкриття змісту робіт, надання розрахунків – всі документи, необхідні для контролюючих органів чи громадськості, фактично не ведуться.

Рішення про застосування укрупненого показника вартості було прийнято в закритому режимі: без широкого громадського обговорення, без проведення оцінки регуляторного впливу, навіть без реєстрації у Мін’юсті. Формально заявляється про «залучення бізнесу», але фактично основні бенефіціари – підрядники, які тепер легально можуть закладати будь-які витрати у «монолітну» суму і при цьому не розкривати жодних деталей та уникати перевірок.

Поясню на прикладі: укрупнений показник вартості звучить як «знесення будинку». І все. А чим ви будете зносити? Яка кількість машин і механізмів буде брати участь? Скільки людей задіяно, людино-днів? Ну, погодьтеся, моментів для маніпуляції достатньо. І ось нам кажуть: до нас приїхала дорога машина, лазером зрізала кожен поверх… А насправді приїхав бульдозер, кувалдою стукнув, потім «КАМАЗами» все вивезли. Різницю ціноутворення розуміємо: що таке – лазером, а що таке – кувалдою?

Раніше, до запровадження укрупненого показника вартості, нам зазвичай показували практично повну калькуляцію робіт. А тут ми нічого не бачимо, бо є всі законні підстави її не складати. Ми зараз просимо: «Заберіть, будь ласка, ваш «укрупнений показник вартості», бо це not good для державного бюджету». Цю проблему обговорюємо з профільним Міністерством розвитку громад і територій: наші зауваження були позитивно сприйняті і нам обіцяли, нарешті, працювати за системою прозорого ціноутворення.

Є ще одна проблема, про яку ви говорите на усіх майданчиках. У мільярдні договори «зашиті» незрозумілі послуги незрозумілих осіб: технічний нагляд, авторський нагляд, консультативні послуги…

Так, на мільярдних договорах такі консультативні та супровідні послуги займають від 1 до 6% вартості будівництва. Наприклад, ми зафіксували, що сума додаткових витрат на будівництво одного з об’єктів за 3,8 млрд грн перевищила 160 млн грн!

Звісно, авторський чи технічний нагляд потрібні, але іноді залучення зовнішніх інженерів-консультантів викликає запитання, оскільки великі замовники – Служба відновлення чи управління капітального будівництва – мають власних спеціалістів.

Типова схема наступна:

• Замовник укладає основний контракт на будівництво або ремонт об’єкта.
• Паралельно без тендеру (або за процедурою, що формально відбувається, але фактично не є конкурентною) залучаються консалтингові компанії для «управління ризиками», «експертної підтримки» або «технічного нагляду».
• У договорі на консалтингові послуги часто відсутній детальний перелік завдань (deliverables) та строки виконання.
• Винагорода складає суттєву частку від вартості основного контракту і не має жорстких прив’язок до конкретних результатів.
• Звіти з виконаних послуг дуже узагальнені, відсутній публічний матеріал для їх оцінки або контроль якості робіт консультантів.

У чому роль цих консультантів, у чому їхня додана вартість – питання є, а відповідей на них немає. І проблема не лише в тому, чи потрібні консалтингові послуги (хоча це інколи – послуги юристів!), а в тому, що відсутній належний контроль, публічність і конкретика, що породжує небезпеку неефективного і непрозорого розподілу бюджетних ресурсів.

Тому наразі контроль за відновленням – проблемна тема №1. Ну, погодьтеся, як може квадратний метр квартири в Бородянці коштувати дорожче, ніж у Києві? А він коштує.

Мережа рясніє повідомленнями на кшталт «У ціну укриття для військового ліцею у Львові за 58 млн від Євросоюзу внесли кондиціонери в 16 разів дорожчі від магазину»; «На Одещині замовили укриття за 97 млн від Ukraine Facility по дуже завищених цінах»; «У Кролевці зведуть укриття за 55 млн від Євросоюзу з арматури та бетону по вдвічі завищених цінах». Чим зазвичай закінчуються такі історії?

Усі ці закупівлі не пройшли поза увагою Держаудитслужби. Ми здійснили моніторинг щодо них. Додатковий договір щодо закупівлі Львівського ліцею 20 червня поточного року розірвано так само, як і основний. Стосовно Кролевця моніторинг розпочали 5 травня і за результатами зобов’язали відділ освіти міської ради припинити зобов’язання за договором, бо він був укладений внаслідок закупівлі із порушеннями, що вплинули на результат закупівлі (через невідповідність технічної частини тендерної пропозиції переможця). Однак замовник пішов до суду.

«Ми попередили зараз всіх: «Ви освоювали кошти Ukraine Facility, не бавтесь з цим»

Окрім завищення цін, які ще найтиповіші порушення при освоєнні коштів Ukraine Facility ви б виділили?

При відновленні ми встановлюємо завищення обсягів робіт. Наприклад, за актом виконаних робіт відремонтували фасад на 100 квадратних метрів. Контрольні обміри показали, що насправді відремонтовано 80. А де ще 20 квадратних метрів? Або плитку поклали на меншій площі. Може видаватися, що такі порушення – нібито «дрібниця» на кілька десятків тисяч гривень. Але враховуючи, що вони системні і зустрічаються в кожному регіоні України, то суми цих порушень набігають на десятки мільйонів гривень.

Зазвичай, і я це багато разів повторюю, у нас немає мети порушити кримінальну справу. Я завжди за такий шлях: якщо бюджетні гроші вже витрачені, доробіть ці роботи, якщо це можливо. І ми надаємо строк для усування недоліків. Тим більше, ми попередили зараз всіх: «Ви освоювали кошти Ukraine Facility, не бавтесь з цим, бо воно піде в звіт». Адже до цих грошей увага не лише наша. Є спеціальна структура Європейської Комісії – OLAF, яка запобігає зловживанням та шахрайству з європейськими коштами. Ми вже сформували звіт за перший квартал, направили в Міністерство економіки та OLAF. Такі вимоги Рамкової угоди.

Як далі розвиватимуться події – навіть ми не в курсі. OLAF може приїхати з адміністративними перевірками рандомно на будь-який об’єкт, який вважатимуть за потрібне перевірити. Навіть на той, що не відображений із зауваженнями в нашому звіті.

Тому ми всім пояснюємо, як важливо чітко контролювати ефективність витрачання коштів європейської допомоги. Я спілкувалася з головами ОВА, головами ОТГ і намагалася постійно доводити: є проблема і ви маєте серйозно до неї поставитися. Ми не маємо втратити довіру міжнародних партнерів.

Вас почули?

Принаймні за результатами перевірок субвенцій, які зараз пішли, немає жодних нарікань. Ми вже формуємо план на 2026 рік, розуміємо, на які програми далі підуть кошти Ukraine Facility.

Є ще один делікатний момент. Однією з умов Ukraine Facility є закупівля послуг чи устаткування від відповідних постачальників. Але ж зрозуміло, що товар з Китаю буде значно дешевший, ніж з Європи…

Так, нормами Ukraine Facility передбачено, що ми не можемо закуповувати де нам заманеться. Європейський Союз зазначив, що постачальниками можуть бути тільки відповідні країни. Їхній перелік розміщений на сайті Міністерства економіки.

Критерії до прийнятних країн чітко визначені, і це переважно держави ЄС. Тут зрозуміла логіка Європейського Союзу, який таким чином підтримує своїх вітчизняних виробників та власну економіку. У цьому переліку немає не лише Китаю чи Туреччини, а навіть Великої Британії та США.

У нас, на жаль, до цих норм дочиталися пізніше. Хоча ми просили Мінекономіки, щоб уникнути непорозумінь, затвердити ці правила розпорядчим документом і донести його до всіх замовників.

Які ще нюанси варто враховувати замовникам, що працюють на проєктах, фінансованих європейцями?

Вимоги Європейського Союзу такі: зберігати документи п’ять років, при перевірках доходити до кінцевого освоювача бюджетних коштів, на об’єктах відбудови має міститися табличка «Зроблено за кошти Європейського Союзу». І насправді, коли ми перебуваємо у відрядженнях в ЄС, бачимо: якщо об’єкт фінансує Європейський Союз, а не бюджет відповідної країни, всюди розміщене відповідне маркування. Тобто нічого надзвичайного. Однак у нас, можливо, вчасно комусь не довели, що це відбувається за кошти Ukraine Facility.

У травні Держаудитслужба звітувала у Верховній Раді щодо підсумків використання коштів Ukraine Facility у першому кварталі 2025 року. Там зазначалося, що іноді замовники не знають, що витрачають європейські кошти, тому і завищують ціни, наприклад, на будівництво. Може, тоді й не треба маркувати гроші Ukraine Facility окремо, щоб місцеві чиновники не знали, чиї гроші використовують, і боялися?

Дійсно, нам іноді намагаються довести, що, мовляв, ми не знали, що це – кошти Ukraine Facility. Але це не звільняє від відповідальності. Маркування має важливе значення для прозорості, підзвітності та ефективного моніторингу цільового використання міжнародної допомоги. Це дозволяє виконувати зобов’язання України щодо інформування Єврокомісії про порушення для проведення розслідувань OLAF.

Ми з серпня минулого року, коли тільки започаткувався цей інструмент, говорили Національному координатору на багатьох нарадах, що треба чітко дати відповідальним органам вказівки – як визначати кошти, що спрямовуються на виконання індикаторів Плану України. Також спільно з ДП «Прозорро» обговорювали механізми маркування закупівель в рамках Ukraine Facility, тому що на такі закупівлі розповсюджуються вимоги прийнятності країни, непідсанкційності суб’єктів тощо.

З лютого 2025 року цей механізм розпочав працювати в Prozorro спочатку обмежено: замовник зазначав, що джерело фінансування – Ukraine Facility. А з 5 червня 2025 року – розширено: із зазначенням КПКВ (коду програмної класифікації видатків) бюджетної програми тощо.

Однак, незалежно від «маркування» коштів та джерела їх надходження, замовники зобов’язані дотримуватися вимог законодавства щодо економного та раціонального використання коштів. Їхнім джерелом можуть бути як бюджет, так і надходження від приватних структур, благодійна допомога тощо.

Як Держаудитслужба взаємодіє з правоохоронними органами під час виявлення шахрайства з європейськими коштами? Тут є якась специфіка?

Перед тим, як на Державну аудиторську службу були покладені функції перевірки коштів Ukraine Facility, Європейський Союз ретельно вивчав наші можливості. Обсяг і повнота наших контрольних заходів їх цілком влаштували. До того ж, у нас, як я вже зауважувала, є такий превентивний контрольний захід, який відсутній в країнах Євросоюзу, – моніторинг закупівель. І ми на стадії моніторингу можемо попередити: «У вас чомусь не виконується вимога закупівлі виключно з «відповідної країни». Скасовуйте, будь ласка, тендер, оголошуйте новий з новими вимогами».

А покарання для тих, хто порушив законодавство при освоєнні коштів, однакове, незалежно від того – Ukraine Facility це чи ні. Якщо є збитки, ми направляємо в правоохоронні органи, вони порушують кримінальні провадження. Крім того, як я вже казала, ми регулярно формуємо наш звіт для ЄС.

Якщо європейці бачать проблему, який далі порядок їхніх дій?

У них є повноваження попередити нас, бо Держаудитслужба виконує роль AntiFraud Coordination Service (AFCOS) – структури, яка відповідає за координацію боротьби з шахрайством з європейськими грошима всередині держави, і почати свої процедури контрою.

Наприклад, європейці повідомляють: «Нас зацікавили такі та такі конкретні об’єкти. Забезпечте нам доступ до первинної документації, до місця розташування об’єкта контролю. Ми приїжджаємо зі своїми перевірками». Вони вже приїжджали, між іншим: обрали два об’єкти в Закарпатській області. Ми їх супроводжували і спостерігали, як OLAF здійснює свої перевірки.

На сайті Держаудитслужби є форма для повідомлень про порушення з коштами ЄС. Скільки таких скарг надходить і як на них реагуєте?

Наразі свою активність щодо захисту фінансових інтересів ЄС, зокрема інструменту Ukraine Facility, громадськість проявляє через медіа або звернення від громадських організацій. Така інформація також відстежується й опрацьовується AFCOS.

Водночас, на відміну від публікацій в медіа, які можуть не одразу бути поміченими відповідальними працівниками AFCOS, інформація з форми, про яку ви згадали, невідкладно опрацьовується. AFCOS розробила методику, яка передбачає встановлення й підтвердження інформації, мінімально необхідної для подальшого інформування OLAF та передачі матеріалів до правоохоронних органів.

AFCOS ініціює перед органами державної влади поширення на їхніх офіційних вебсторінках гіперпосилання на форму повідомлень про порушення з коштами ЄС. А також закликає до цього Інтернет-видання.

Активно «стукають»?

Насправді багато «стукають». Ми також беремо інформацію і від журналістів. Намагаємося не залишати поза увагою і перевіряти будь-які повідомлення про порушення.

Оскільки скарги не анонімні, ви можете сказати, хто загалом ці небайдужі люди? Це переважно конкуренти тих, кому доручено освоювати європейські кошти?

По-різному відбувається. Ми за законом про звернення громадян не можемо брати анонімні звернення. Але розуміємо, як побудований цей «бізнес». Хтось виграв тендер, хтось – ні. Той, хто програв, вирішує: давайте напишемо скаргу в Антимонопольний комітет, або в Держаудитслужбу, або в правоохоронний орган. Тому бувають випадки, коли обставини, викладені у скарзі, не відповідають дійсності. Але ми загалом намагаємося реагувати на всі звернення.

Наприклад, звернувся до нас громадянин зі скаргою щодо порушень на об’єкті на Вінниччині. Ми перевірили цю заяву і факти підтвердилися. Єдина проблема, що від нас іноді вимагають миттєвої «зворотної реакції». Але ми здійснили перевірку, передали інформацію до правоохоронних органів, там відкрили кримінальне провадження, і тепер все закрите таємницею слідства (ст. 222 КПК). Тому буває людям важко пояснити, чому ми не можемо розкрити наші акти.

Ваше враження: хто більше зловживає на коштах на відновленні – замовники чи підрядники?

Ви самі неодноразово проводили журналістські розслідування і бачили, як часто замовники можуть бути тісно пов’язані з підрядниками. Крім того, підрядникам важко було б зловживати за належного контролю з боку місцевої влади як замовника. Проте самого бажання «прозорості» замовників також не завжди достатньо: бізнесу інколи цікаво грати за тіньовими правилами – це, на жаль, шкодить і державі, і громаді.

Держаудитслужба готує на розгляд Кабінету міністрів Національну стратегію боротьби з шахрайством для захисту коштів ЄС. Що може змінити цей документ?

Кожна країна-член ЄС має Національні стратегії боротьби з шахрайством (National Anti-Fraud Strategies), мета яких – захист коштів Європейського Союзу. Країни-кандидати також максимально «заохочуються» до прийняття таких документів. Ці стратегії включають заходи з попередження, виявлення, розслідування та покарання за шахрайство.

Ми також ініціювали розробку такої Національної стратегії. Це не лише технічний документ, а й крок до євроінтеграції. Ця Стратегія та План її реалізації стануть частиною загальної політики держави щодо запобігання шахрайству, корупції, конфлікту інтересів та зловживання з використанням публічних фінансів, пов’язаних з коштами ЄС.

Скажіть відверто, європейці чекають від нас «стовідсоткової чесності»? Бо й у них контролюючі органи періодично ловлять шахраїв. Чи існує якийсь поріг «допустимих нецільових витрат» коштів ЄС, можливо, у процентному відношенні?

Якщо без жартів, то Рамковою угодою передбачено, що не підлягають повідомленню Єврокомісії та OLAF порушення на суму менше, ніж 300 євро. Але це положення не застосовується до порушень, які призводять до ініціювання адміністративних або судових процесів на Національному рівні для встановлення факту шахрайства або інших кримінальних правопорушень.

Тобто у питаннях контролю за використанням коштів Європейського Союзу компромісів не існує. Фінансова дисципліна, яку сповідують як Європейський Союз, так і Україна, ґрунтується на принципі абсолютної доброчесності. Допустимий поріг нецільових витрат – це, без перебільшення, нульова позначка. Тобто кожен євро, кожна гривня, виділена на розвиток чи підтримку, має працювати виключно у тому напрямі, для якого призначена. І такий нульовий поріг – не формальність, а реальний критерій фінансової культури і партнерської довіри.

Микола Підвезяний, Станіслав Груздєв «Главком»