Гібридна війна з МАФами: у Києві діє унікальна система ухиляння від податків?
Журналісти дослідили, що приховується за бравими рапортами столичних чиновників про наведення ладу з вуличною торгівлею
У Києві майже 6,5 тисячі тимчасових споруд, так званих МАФів, визнано легальними. Про це повідомив директор КП «Київблагоустрій» Іван Кліпа. Проте майже всі легалізовані власники тимчасових споруд (ТС) не мають паспортів прив’язки, тоді як, відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки тимчасової споруди.
Важливим є і те, що перш ніж оформлювати паспорт прив'язки, суб'єкт господарювання має отримати документи на землекористування, адже, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу, використання землі в Україні є платним. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).
Але в столиці для нібито узаконених ТС офіційною перепусткою до легальної підприємницької діяльності на столичних вулицях стали так звані інформаційні талони – ці дозвільні документи видає департамент містобудування та архітектури КМДА тим власникам МАФів, котрі нібито сплачують до бюджету міста пайову участь (внески) на розвиток благоустрою. Проте експерти запевняють, що запровадження столичною владою таких талонів суперечить чинному законодавству, адже вони прикривають ухиляння від сплати земельного та інших податків до бюджету столиці.
«Ця унікальна для України система ухиляння від земельних та інших податків була створена «молодою командою» колишнього мера Леоніда Черновецького, а тепер отримала розвиток. Відомо, що розміщення МАФів в Україні врегульовано законами «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», Земельним кодексом України та наказом Мінрегіонбуду від 21 жовтня 2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності». Але в цих правових актах жодного слова про інформаційний талон», – пояснює колишній працівник сфери контролю за благоустроєм столиці Володимир Сергєєв.
На його думку, «київській владі давно варто було б прислухатися до тлумачення Державної фіскальної служби України, яка чітко визначила, яку документацію повинен мати підприємець». «У спеціальному листі-роз’ясненні зроблено належний висновок: якщо фізична особа, тобто підприємець, має паспорт прив'язки тимчасової споруди (такий паспорт є підставою для розміщення ТС. – Ред.), то він повинен мати і правовстановлювальні документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), згідно з якими розраховується плата за землю», – каже Сергєєв.
«Підприємців столиці цими документами повинна забезпечити міська влада – з метою створення для них прозорих правових умов роботи. Якщо детально проаналізувати питання розміщення МАФів для здійснення підприємницької діяльності, зокрема виділення для них земельних ділянок у короткострокову оренду відповідно до вимог Земельного кодексу України, можна зробити висновок про недостатню компетенцію чиновників або ж зробити припущення, що, можливо, комусь дуже вигідно у мутній воді ловити рибку», – каже Сергєєв і радить столичній владі наслідувати приклад міської ради Самбора на Львівщині. Там земельний відділ на підставі поданих суб’єктом господарювання документів готує договір про використання земельної ділянки.
У Києві ж усе навпаки: «На сьогодні департаментом містобудування та архітектури КМДА видано 60 паспортів прив’язки тимчасових споруд», – повідомили «Главкому» в департаменті містобудування та архітектури. Тобто із 6,5 тисячі легалізованих власників тимчасових споруд лише 60 мають паспорти прив’язки. На думку експертів, така ситуація може стати приводом для відкриття кримінальної справи проти чиновників муніципалітету, адже власникам ТС офіційно дозволено не платити за землю. Можна припустити, що таке право їм надано не просто так, а за окрему плату і не в бюджет міста.
Детальніше читайте у матеріалі «Гібридна війна з кіосками. Феномен Києва»
Коментарі — 0