Культовий художник Марчук: Я зробив велику дурницю, коли повернувся в Україну
Марчук вважає Україну могильником для талантів
Відомий український художник Іван Марчук в інтерв’ю «Главком» заявив, що «зробив велику дурницю свого часу, коли повернувся в Україну». Адже в Україні таланти не шанують належним чином.
«Але що мені вже зараз кудись їхати, десь у дорозі вмирати? Та я в Україні приношу задоволення людям – це добре. Я виходжу на вулиці, і люди просто чіпляються до мене. Всі впізнають, здоровкаються. Я кажу: я вас не знаю. А це, кажуть, неважливо, ми вас знаємо. І всі запитують: де вас можна побачити? Не мене особисто, звісно, а картини», - розповів Марчук.
Сам особисто, зізнався митець, він не часто відвідує виставки. Адже, вважає він, цікаві виставки бувають рідко.
«У нас є багацько талановитих художників. У Львові, наприклад, живе мій колега Любомир Медвідь – це глиба! Олег Мінько – це глиба. Віктор Гонтарів був (помер у 2009 році. – «Главком») – теж глиба, мав цілу свою школу. Я говорю зараз тільки про унікальних художників. Є ті, хто не втік, і Україна цим може втішатися. Але Україна це ніколи не цінувала», - зазначив художник.
«В Україні сила-силенна талантів, які просто в'януть, бо їх ніхто не поливає. Україна народжує на квадратний метр найбільше розмаїтих талантів у різноманітних галузях: наука, культура, мистецтво і так далі. У жодної країні в світі такого немає, в цьому плані ми найбагатші. Але ті таланти ніхто не виховує, не пестить, і вони пропадають. Одні в'януть, інші виїжджають на землю, яка буде їх годувати. Талант дається від Бога, і він мусить прорости, віддати себе людству. А якщо він потрапив на поганий ґрунт, він не розвивається, тому він повинен шукати землю, яка дозволить йому процвітати», - впевнений Марчук.
Причину цьому художник радить шукати в українському менталітеті.
«На території, яка називається Україною, ніколи не проріс світового рівня талант. Усі, хто себе проявив, зробили це за межами України. Україна шанує тільки тих, кого вже немає. А хто є, тому по-чорному заздрять. І державі на це абсолютно наплювати. Якщо є така держава – Україна. Бо я вважаю, що її просто немає. Земля є, держави – немає», - додав Марчук.
«Україна – це могильник для талантів. Таланти тут гинуть. Я приїхав, бо думав, що їду вже в державу, яка буде державою, за яку гинули мільйони людей. Я був обдурений… Радості я не маю. Тут немає чому тішитися. Це дуже погано. Людина має щодня хоч чомусь тішитися, а я не тішуся. Я тішуся, коли малюю картину, ізолююся, милуюся тим, що і скільки я наробив», - розповів митець.
Ретроспективна виставка Івана Марчука «Де ж істина?», що об'єднала 47 картин художника із різних циклів, відкрилась 30 листопада в Будинку зв'язку «Укрпошти».
Коментарі — 0