Макрон не пробачив Путіну спроб втрутитися у вибори у Франції, - Neue Zürcher Zeitung

На тлі недавнього конфлікту з Росією Макрон показав себе в ролі «яструба», пише швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung.

«У Володимира Путіна в Європі з'явився новий опонент - це Еманнуель Макрон. Якщо в 2014 році канцлеру ФРН Ангелі Меркель доводилося крок за кроком обережно переконувати його попередника Франсуа Олланда в необхідності жорсткої відповіді на російську агресію в Україні, то у випадку з отруєнням колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та його дочки в англійському Солсбері саме французький президент наполягав під час саміту ЄС на однозначному меседжі на адресу Москви», - пише видання.

Макрон, на відміну від Меркель, не став вітати Путіна з «так званим переобранням», обмежившись лише побажанням «успіху в модернізації країни в політичному, соціальному, економічному і демократичному плані». «Тепер всі три основні європейські держави дотримуються єдиної лінії щодо Росії», - йдеться в статті.

«Однак у той час, як Великобританія повертається до Росії спиною, Макрон вибирає двоїсту стратегію: і жорсткість, і залученість. Париж не скасував травневий візит Макрона в Санкт-Петербург. Президент Франції переслідує кілька цілей: по-перше, його програма дійсно досить ліберальна - ним рухає переконаність, що зміцнення демократії та ринкової економіки в інших країнах відповідає інтересам Франції. По-друге, Макрон намір посилити міжнародну роль Франції, зрівнявши свої позиції з позиціями німецького канцлера», - йдеться у статті.

З одного боку, Макрон хоче продемонструвати Путіну, що той не може діяти на західній території як йому заманеться; він не забув і не пробачив Москві спроб втрутитися в президентські вибори у Франції. «З іншого боку, готовність Парижа до діалогу покликана виявити можливості для співпраці, в першу чергу на Близькому Сході, де Росія сьогодні задає тон», - пише газета.

«Для канцлера Меркель подвійність стратегії Макрона стає пригоді, - підкреслює видання. - Чим більш рішуче Макрон зображує «яструба», тим простіше канцлеру грати роль «голуба»: брати на себе посередницькі функції». «Подібна роль до душі більшості німців, схильних по можливості уникати конфлікту з Росією, яка, як і раніше, сприймається як загроза», - резюмує газета.