Мистецтвознавець розказала, коли писанку рекомендують до списків ЮНЕСКО

Писанка є найделікатнішим видом народної творчості. Цього року вона увійшла до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини. Наступного року є надія подати її до репрезентативного списку ЮНЕСКО  нематеріальної культурної спадщини. Про це розповіла генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, мистецтвознавець Ярослава Ткачук під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».

Писанка є найделікатнішим видом народної творчості.

«Коли ми вибудовували концепцію створення музею «Писанки», ми вирішили йти від такої ідеї, як ідея яйця, що символізує життя. Адже писанка – символ життя. Писанка створювалася на всіх українських, праоукраїнських землях як символ повернення природи до оновлення, до життя. Християнська релігія використала писанку як символ воскресіння Ісуса Христа», - каже Ткачук.

Мистцетвознавець розповідає, що на Гуцульщині  подали цю писанку до репрезентативного списку Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини. «Адже Гуцульщина та Покуття залишилися одинокими регіонами, де писанка ніколи не переривала свого життя. І вона завжди була пов’язана не просто з писанням писанки, а й з обрядом писання, використання писанки та призначень, які залишилися у нас ще з дохристиянського періоду.  Тому в основу Музею писанки лягла колекція саме гуцульської писанки. Найстаріша писанка, яка зберігається в нашому музеї, датується 15 століттям. Це гусяче яйце, на якому безкінечником виписані символи. Її віднайшли під час розкопок у Львові в дерев’яній каналізаційній трубі», - говорить директорка музею.

За словами мистецтвознавця, перед музеєм стало питання, як захистити традиційну писанку. «Писанка стала дуже популярною, вона набула трохи іншого образу: це писанка комерційна, писанка, якій приписується щось неймовірне, декоровані або арт – яйця називаються писанками. Звичайно, нас не можуть не турбувати фестивалі, які відбуваються в Києві, коли величезні яйця з невідомими малюнками називаються також писанками, а не арт-яйцями. Це творення симулякрів.  Звичайно, такі фестивалі і така творчість має право на життя, але треба називати речі своїми іменами, а ідея повинна мати під собою основу», - висловлює занепокоєння директорка музею.

Чому творяться симулякри? (прес-конференція):

Сьогодні в колекції Музею писанкового розпису (Музей писанкового розпису або Музей «Писанки» працює на правах окремої одиниці Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. – Главком) є 12 тисяч екземплярів.

«Це писанки практично з усіх регіонів України. Цього року гуцульська писанка увійшла до списку нематеріальної культурної спадщини. Наступним кроком буде подання нашої писанки до списку ЮНЕСКО. Ми плануємо це зробити у наступному році», - підсумувала Ткачук.

Нагадаємо, що сьогодні в списках ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини Україна представлена лише двома позиціями – петриківський розпис і козацькі пісні Дніпропетровщини.

Переглянути запис прес-конференції можна тут: