Караїмський пиріжок та кримськотатарський орнамент у списку Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини

Івановська пояснила різницю між матеріальною та нематеріальною спадщиною.

«Якщо ми говоримо про матеріальну культурну спадщину, то ми маємо певні статичні об’єкти, які піддаються впливу часу, але їх можна відчути на дотик, ними можна захоплюватися, їх можна відремонтувати та відреставрувати. А нематеріальна культурна спадщина – річ тендітна. Її треба берегти, в неї треба багато інвестувати, зокрема грошей, щоб підтримати носіїв цієї спадщини, аби вони мали ще більше натхнення свої знання передавати своїм спадкоємцям. Мова йде про ті традиційні народні ідеї, які втілені у пісні, у танці, в писанці, якщо йдеться про орнамент та техніку. Приємно, що відбувається захоплення людей у тому, щоб відновлювати традиційні техніки», - говорить Івановська.

За її спостереженнями у суспільстві на другий план уже відходить кітч. «Дуже добре, що сьогодні кітч уже відходить на другий план, тобто те, що називають фейклор», - продовжує фольклорист.

Сьогодні за її словами, в державі існують структури , на які покладається завдання опікуватися збереженням нематеріальної культурної спадщини, зокрема Український центр культурних досліджень. «Цього року на Всеукраїнській конференції щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини було презентовано віртуальний музей. Кожен може подати на розгляд культурні родзинки своїх регіонів через обласні відділи культури з метою внесення до Національного реєстру нематеріальної спадщини. А потім уже можна буде подаватися і в списки ЮНЕСКО. Нагадаю, що в списках ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини Україна представлена лише двома позиціями – петриківський розпис і козацькі пісні Дніпропетровщини», - зазначила голова Комітету з присудження премії  за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини.

Цьогоріч лауреатом премії став Олексій Томашин, музикант, 1933 року народження, із Закарпаття. Усього в Національному реєстрі нематеріальної культурної спадщини є 14 обєктів. У 2018 році туди ввійшли: традиція гуцульської писанки; традиція обряду «водіння куста» у селищі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області; бортництво; традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки; орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього; традиція рослинного килимарства селища Решетилівка решетилівського району Полтавської області; традиція приготування ет аяклак (караїмський пиріжок з м’ясом) досвід караїмів Мелітополя.

Нагадаємо, що у 1989 році прийнято Рекомендації ЮНЕСКО щодо збереження традиційної культури і фольклору, у 2001 – Всесвітню Декларацію про культурне різноманіття, а у 2003 році була схвалена Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Україна була серед тих країн яка підтримала ініціативу ЮНЕСКО та проголосувала за прийняття Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. З 2004 року тривав процес приєднання України до зазначеної Конвенції, що включав у себе процедуру обговорення та прийняття відповідного Закону.

У 2008 році Україна приєдналась до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, ухваливши Закон України «Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини» від 06.03.2008 № 132  

Як повідомляється на сайті Міністерства культури, Конвенція ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини» від 17 жовтня 2003 року має забезпечити охорону: усних традицій та форм вираження, охоплюючи мову як носія нематеріальної культурної спадщини; виконавчих мистецтв; звичаїв, обрядів, свят; знань та звичаїв, пов’язаних з природою та всесвітом; знань та навичок, пов’язаних із традиційними ремеслами.

Переглянути запис прес-конференції