Міжнародні експерти «забракували» 47 кандидатів до Антикорупційного суду

Сьогодні відбулось засідання Громадської ради міжнародних експертів, під час якого ініціювали ветування ще 15 сумнівних кандидатів до Антикорупційного суду. Загалом міжнародники поставили під сумнів 47 із 113 кандидатів. 

Надалі мають відбутися спільні засідання Громадської ради міжнародних експертів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, під час яких проведуть голосування щодо того, чи відповідають кандидати критеріям доброчесності і професійності.

Якщо 9 членів ВККС та 3 із 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата, він чи вона не зможе претендувати на посаду судді.

Уже відомі дати двох таких засідань — 18 та 21 січня. Загалом у ГРМЕ та ВККС є час до 26 січня, щоб виключити із конкурсу сумнівних кандидатів.

На цьому робота ГРМЕ завершиться і кваліфкомісія суддів на власний розсуд обере переможців конкурсу із решти кандидатів.

Загалом серед заветованих 35 суддів, 9 адвокатів та 3 науковців. 37 із ветованих міжнародниками кандидатів входять до списку сумнівних претендентів, який днями презентували громадські організації.

Під час четвертого засідання під сумнів потрапили Вікторія Жовтоватюк (Кицюк), Руслан Головатий, Юрій Юркевич, Олександр Сингаївський, Олександр Івасин, Анна Надточиєва, Руслан Бондарчук, Олеся Ковтуненко, Юрій Крутій, Андрій Яковенко, Сергій Федяєв, Андрій Сало, Тетяна Круценко, Мар’ян Головчак та Володимир Воронько.

Антикорупційний суд:

1. Маркіян Галабала — керуючий власним адвокатським бюро.
2. Інна Білоус — суддя Тернопільського окружного адміністративного суду, яка ухвалювала рішення проти активістів Революції Гідності.
3. Руслан Бондарчук —  суддя Кропивницького апеляційного суду, який імовірно занизив вартість авто у декларації, а також сумнівно приватизував земельні ділянки.
4. Петро Бурда — суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області був звільнений через порушення суддівської присяги. Раніше він уже подавався на конкурс до Верховного Суду та отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності через незадекларований будинок у 2015 році.
5. Володимир Воронько — суддя Господарського суду Дніпропетровської області, який 2015-2016 не декларував жодного житла у Дніпрі, де він працював, ані на праві власності, ані на праві користування.
6. Роман Головатий — суддя Личаківського районного суду міста Львова, щодо якого є підозри у незаконному збагаченні та недекларуванні майна.
7. Мар’ян Головчак — суддя Рівненського міського суду, який вказував різні дані у деклараціях про права власності чи користування на три квартири.
8. Оксана Голуб — суддя Шевченківського районного суду міста Києва, яка брала участь у «справах Майдану». Вона також повернула обвинувальний акт щодо екс-нардепа Миколи Мартиненка, який підозрюється у розкраданні півмільярда гривень. Згодом її ухвалу скасував Апеляційний суд.
9. Василь Гончарук — суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області, який, ймовірно, приховує майно.
10. Вікторія Жовтоватнюк (Кицюк)  — суддя Солом’янського районного суду Києва, яка нещодавно змінила прізвище на Жовноватюк, не декларувала майно або ж право на нього.
11. Діана Заніні — адвокатка.
12. Олександр Івасин — начальник юридичного відділу Київського національного торговельно-економічного університету, який імовірно не задекларував усе майно.
13. В’ячеслав Дмитрієв — суддя Донецького окружного адміністративного суду, який імовірно вказав недостовірну інформацію у декларації.
14. Олег Кімстачов — суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області, який раніше здійснював серйозні процесуальні порушення. За це він отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності та лише раз притягався до дисциплінарної відповідальності.
15. Юрій Крутій — суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва, який 2017 року брав участь у конкурсі до Верховного Суду, під час якого отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності.
16. Андрій Малєєв — суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області, родичка якого має у власності майно, походження якого сумнівне.
17. Євген Мартинов — суддя Шевченківського районного суду міста Києва. Він був  головуючим суддею у суді присяжних, який постановив ухвалу про зміну запобіжного заходу обвинуваченим в замаху на вбивство активістів Євромайдану Олегу Гебану і Сергію Костенку з тримання під вартою на домашній арешт.
18. Анна Надточиєва — голова адвокатського об’єднання «Лойєрс Груп» та керуюча власного адвокатського бюро, яка, ймовірно, вдалася до приховування реальних доходів.
19. Олексій Омельян — суддя  Господарського суду Житомирської області.
20. Віктор Онуфрієв — суддя Кропивницького апеляційного суду, який, ймовірно, вдається до приховування власного майна через реєстрацію на матір, яка є пенсіонеркою 1946 року народження.
21. Василь Постульга — заступник директора ТОВ ЮК «Постульга та партнери», адвокат, який, ймовірно, вдався до приховування власних доходів.
22. Ольга Саландяк — суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
23. Андрій Сало — суддя Рівненського окружного адміністративного суду, який заявив про викрадення автомобіля BMW X5, тоді як у майновій декларації за 2016 рік не було права користування будь-яким транспортним засобом.   
24. Олександр Сингаївський  — суддя Подільського районного суду міста Києва, який ухвалював рішення відносно учасників Революції Гідності.
25. Ігор Січеславський — директор ТОВ «Юридичне бюро Січеславського», який не задекларував об’єкт нерухомості, у якому проживає у Києві.
26. Іван Соловйов  — суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області.
27. Дмитро Тішко — суддя Центрального районного суду міста Миколаєва, який своїм рішенням відпустив з-під варти особу, що за даними СБУ, готувала теракт у Миколаєві. Пізніше звільнений втік на окуповану територію і брав участь в боях проти Збройних сил України.
28. Тетяна Черниш — Уманська суддя у відставці, яка  згідно із висновком Громадської ради доброчесності своєю бездіяльністю сприяла спотворенню правосуддя.
29. Петро Феськов — суддя Млинівського районного суду Рівненської області (з 2007 заступник голови суду, у 2008 обраний безстроково).
30. Руслан Хитрик — наразі  помічник голови Рожищенського районного суду Волинської області, а раніше суддя у 2014 році посеред робочого дня влаштував п’яне ДТП.
31. Юрій Юркевич — учасник Адвокатського об’єднання «Гобечія і партнери», працював на різних посадах (аспірант, асистент, юрисконсульт, доцент) у Львівському національному університеті імені Івана Франка. набуття власності –
32. Андрій Яковенко — суддя Коломацького районного суду Харківської області і підозрюється прокуратурою Харківської області в отриманні хабара.

Апеляційна палата Антикорупційного суду:

1. Юрій Боднар — асистент кафедри публічного права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрій Федьковича.
2. Юрій Бурбела — суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області, який брав участь у політичних переслідуваннях. У січні 2014 року він виніс обвинувальний вирок проти так званих «васильківських терористів».
3. Анатолій Загородній — екс-суддя Вищого адміністративного суду, який покривав суддів, що ухвалили свавільні рішення під час Революції Гідності.
4. Тарас Заєць — суддя Святошинського районного суду міста Києва, який брав участь у «справах Майдану». У лютому 2014року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо учасника масових акцій протесту. Проте не повідомив про це у декларації доброчесності за 2016 рік.
5. Микола Дідик — суддя Голосіївського районного суду міста Києва, який ймовірно не задекларував право користування усім майном. Також виникають підозри щодо можливого незаконного збагачення судді.
6. Анатолій Квятковський — екс-суддя Апеляційного суду Рівненської області, який ймовірно вносив недостовірні відомості у декларації протягом 2011-2014 років.
7. Юрій Кулініч — суддя Деснянського районного суду міста Чернігова, який виправдав полковника, відповідального за організацію розгону мітингувальників і знесення наметового містечка у Чернігові під час Революції гідності. Рішення судді Кулініча було згодом скасовано апеляційним судом Чернігівської області.
8. Олеся Ковтуненко — суддя, заступник голови Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя, яка вказала у декларації ціну авто, значно нижчу за ринкову.
9. Ігор Кос — суддя Буського районного суду Львівської області, який системно порушує закон, не декларуючи жодного нерухомого майна, що перебуває у його власності чи користуванні.
10. Тетяна Круценко — адвокатка з Одещини, яка у деклараціях за 2016та 2017 роки вказала річний дохід приблизно у 36-37 тисяч грн. Проте такий дохід є сумнівно низьким як для адвокатки, яка здійснює активну адвокатську діяльність.
11. Валерій Станіславський — доцент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який, ймовірно, вдався до приховування майна шляхом оформлення його на матір.
12. Валерія Чорна — суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, яка не вказала точної вартості квартири, що придбала її матір. На сьогодні вартість подібних квартир становить від 2,2 млн грн. до понад 3 млн грн.
13. Сергій Федяєв — керуючий власним адвокатським бюро Сергій Федяєв, який отримав у подарунок 1 млн грн від батька-пенсіонера.
14. Ігор Штульман — екс-суддя Вищого адміністративного суду України, який брав участь в ухваленні кількох рішень щодо заборони мирних зібрань.
15. Дмитро Ягунов — юрисконсульт ТОВ «Фортранс», адвокат задекларував у 2015 році дохід на рівні 20 тис. грн, а у 2017 — 40 тис. грн. Такі мінімальні доходи створюють сумніви у можливості придбання квартири у Києві вартістю понад 1,3 млн грн у 2016 році.