Мовний конфлікт Києва і Будапешта. У Венеційській комісії кажуть, що ніколи не стають на чийсь бік

    • Розсилка
    <span>Член Венеційської комісії Сергій Головатий</span> - Мовний конфлікт Києва і Будапешта. У Венеційській комісії кажуть, що ніколи не стають на чийсь бік
    Фото: Еспресо
    Член Венеційської комісії Сергій Головатий

    Венеційська комісія, проаналізувавши наш закон, геть не виявила порушень, які Україні приписувала Угорщина

    Член Венеційської комісії Сергій Головатий пояснив, що рішення Венеційської комісії щодо українського закону про освіту обов’язкове для виконання як Україною, так і Угорщиною.

    Про це він заявив в інтерв’ю «Главкому».

    «На все, що Венеційська комісія рекомендує, слід зважати. Саме тому Україна від самого початку заявила, що виконуватиме будь-яке рішення Комісії. Про це говорили і президент Порошенко, і міністр Клімкін. А політичний контекст з боку Угорщини був таким, що вона не зважатиме на висновки Венеційської комісії. Угорська сторона в особі прем’єр-міністра Орбана чітко висловилась, що позиція Венеційської комісії в цьому питанні їх не цікавитиме. У цьому, власне, й проявляються істотна відмінність та протилежність поведінки Києва та Будапешта. Угорщина не дбає про міжнародне право. Вона поводиться так само, як і Путін, себто Росія. Ці дві держави не соромляться демонструвати, що міжнародне право – не для них. Що найперше для них – це егоїстичний інтерес, породжений внутрішньополітичним контекстом», - заявив Головатий.

    Він зазначив, що виходячи з того, що Угорщина далеко наперед заявила, що її абсолютно не цікавить висновок Венеційської комісії, тут наявна негідна поведінка нинішньої угорської влади, яка нехтує своїми міжнародними зобов’язаннями.

    «Бо висновок Венеційської комісії є й для неї є таким, що нехтувати ним Угорщині зась. Натомість вона зайняла егоїстичну, віддалену від вимог міжнародного права позицію. Це те саме, що й ставлення сучасної Росії, котра анексувала Крим, до міжнародного права. Останній в часі доказ: на слова американського посла в Росії про те, що Крим – це Україна, офіціоз Росії реагує болісно (днями посол США у РФ Джон Гантсмен заявив, що Крим є територією України. На своїй сторінці у Facebook заступник голови комітету Ради Федерації з оборони Франц Клінцевич гостро відреагував на цю заяву. «Думаю, що після подібних навмисних заяв Джону Гантсмену буде нелегко працювати в Росії…», - написав Клінцевич – «Главком»). Якщо вже й вести мову про конфлікт, то слід закарбувати: його спричинила не Україна, а сама Угорщина. Нехай там що б угорська сторона не заявляла, в України натепер є міцне найавторитетніше юридичне підґрунтя для випрацювання своєї лінії поведінки шляхом виконання рекомендацій Венеційської комісії. І я впевнений: ми це зробимо. В Угорщини ж – для заявленої нею такої лінії поведінки будь-якої юридичної підстави катма», - пояснив член Венеційської комісії.

    Головатий підкреслив, що Венеційська комісія ніколи не стає на чийсь бік.

    «Вона робить аналіз стосовно відповідності національного закону вимогам міжнародного права універсального чи регіонального рівня. Передовсім – аналізує зміст законів окремої держави на предмет їх узгодженості з Європейськими та ООНівськими конвенціями. В нашому випадку Комісія дослідила статтю 7 закону про освіту під кутом зору зобов’язань України за: статтею 14 Європейської конвенції з людських прав (у пов'язанні зі статтею 2 Першого Додаткового протоколу до неї); статтею 1 Протоколу 12 до ЄКЛП (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод); статтею Е Європейської соціальної хартії; статтею 26 (клаузула щодо недискримінації); статтею 27 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права; статтею 2 Міжнародного пакту про соціальні, культурні й економічні права. З огляду на те, що Україна є стороною двох спеціальних інструментів (договорів) міжнародного права Ради Європи – Рамкової Конвенції щодо захисту національних меншин та Європейської Хартії щодо регіональних або міноритарних мов, то їх було взято за основу аналізу.
    На підставі аналізу Комісія дійшла висновку, що за формулами статті 7 Україна не порушила жоден із вище згаданих документів міжнародного права. В минулому інтерв’ю «Главкому» я вже, власне, наголошував на цьому, передбачаючи, що навряд чи Венеційська комісія виявить які-небудь порушення, позаяк я дуже добре володію матерією цих міжнародних документів», - роз'яснив член Венеційської комісії.

    Він нагадав, що висновки Комісії з'явилися на тлі заяв Орбана і Сійярто, які голослівно заявляли, що Україна буцімто порушила всі свої міжнародні зобов’язання, в тому числі нібито порушила й Угоду про асоціацію з ЄС.

    «Але Венеційська комісія, проаналізувавши наш закон, геть не виявила порушень, які Україні приписувала Угорщина. Це важливо зазначити в контексті того, що Угорщина вперто твердить про намір блокувати наші євроінтеграційні прагнення. Отже, в площині міжнародного права Висновок Венеційської комісії будь-які претензії до України з боку її сусідів відкинув геть. Тепер же погляньмо на внутрішній аспект юридичної площини. По-перше, в параграфі 70 Висновку Венеційської комісії зазначено: «Визнаним є, що інструменти міжнародного права щодо захисту мов і меншин залишають за державами певну дискрецію (можливість діяти на власний розсуд – «Главком»)в питанні їх імплементації. Направду… Венеційська комісія не бачить жодних симптомів того, що Україна вибрала такий шлях імплементації, який не відповідав би мінімумові стандартів», - зазначив Головатий.

    За його словами, Висновок комісії містить параграфи 73-76, де наголошується на особливій вагомості захисту державної мови: «Питання будівництва Української держави та зміцнення державної мови як однієї з її підвалин є важливими підставами для напрацювання статті 7 Закону про освіту» (параграф 73).

    «Цього разу, посилаючись на один із своїх попередніх висновків, схвалений 2011 року, Комісія ще раз наголосила на тому, що «мету зміцнення статусу української мови як одного з найкритичніших компонентів національної тотожності українського народу та гарантії його національного суверенітету було визнано такою, що перебуває у повній відповідності зі статтею 10 Конституції України» (параграф 74). Важливо також і те, що Комісія ще раз зазначила: «Леґітимну мету захисту державної мови та її роль як чинника цілісності суспільства також чітко визнано Рамковою конвенцією та Мовною хартією» (параграф 76)», - резюмував Головатий.

    Нагадаємо, 8 грудня Венеціанська комісія прийняла рішення щодо положень нового закону України «Про освіту» стосовно викладання державною мовою, мовою меншин та іншими мовами.

    Раніше повідомлялося, що Венеціанська комісія закликала Україну внести зміни у мовну статтю українського закону про освіту щодо російської мови.

    Читайте також інтерв`ю члена Венеційської комісії Сергія Головатого:Навчання виключно мовою нацменшин? Такого не допускає жодна країна Європи!

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ