рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Набожні не хочуть подавати електронні декларації. Верховний суд оприлюднив свій вердикт

    • Розсилка
    Набожні не хочуть подавати електронні декларації. Верховний суд оприлюднив свій вердикт

    Верховний суд захистив конституційне право віруючої людини на подання декларації в паперовому вигляді

    Колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в разі неврегулювання на законодавчому рівні питання про право вибору віруючою людиною, яка беззаперечно дотрималася положень Закону України «Про запобігання корупції», способу подання декларації, примусове виконання нею обов’язку подання декларації в електронному вигляді не відповідатиме легітимній меті та буде порушенням її прав і свобод, закріплених у Конституції України та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий висновок апеляційний суд зробив, проаналізувавши з належною повнотою практику застосування Європейським судом з прав людини ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя), що кореспондується з положеннями ст. 32 Конституції України.

    Про це йдеться у постанові ККС ВС, ухваленій за результатами розгляду касаційної скарги прокурора, котрий просив скасувати ухвалу апеляційного суду, згідно з якою вирок місцевого суду щодо засудження працівниці податкової інспекції за ст. 366-1 КК України (умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції») був скасований, а кримінальне провадження закрито через встановлення відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення.

    Колегія суддів залишила без задоволення касаційну скаргу прокурора, вважаючи наведені в ній доводи стосовно необґрунтованого висновку апеляційного суду про відсутність у діях особи суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, безпідставними з огляду на таке.

    Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті, передусім, ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

    Законами України та іншими нормативно-правовими актами, які мають застосовуватися тільки в частині, що не суперечить Конституції України, можна лише розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст.

    Так, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» на суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону, покладено обов’язок щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію за минулий рік за формою, що визначається цим агентством. У разі невиконання вищевказаного обов’язку настає відповідальність, передбачена ст. 366-1 КК України. Відповідно до закону декларацію може бути подано тільки шляхом її заповнення на офіційному вебсайті НАЗК.

    Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, працівниця податкової інспекції, обґрунтовуючи свою позицію про відсутність в її діях прямого умислу на вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, зазначала про те, що ідентифікація за символами і цифрами (електронний цифровий підпис) з метою дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» є приниженням її гідності та честі, а також порушенням її права на свободу совісті як віруючої людини. Крім того, вона звертала увагу на те, що електронна обробка персональних даних без її згоди є порушенням принципу поваги до приватного життя, що суперечить положенням Конституції України та законів України, а також практиці тлумачення й застосування положень Конвенції Європейським судом з прав людини.

    Колегія суддів ККС ВС вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність у діях особи прямого умислу на неподання декларації за 2016 рік як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України. Адже суд апеляційної інстанції пересвідчився в тому, що працівниця податкової інспекції, яка є віруючою людиною та через свої релігійні переконання протягом тривалого часу, за інформацією банку, користується поточним розрахунковим рахунком, оскільки відмовилася від обробки персональних даних, у визначений законом строк надіслала до НАЗК декларацію за 2016 рік на паперових носіях.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ