Настоятель Свято-Троїцького храму в Ногінську розповів, на яких підставах діє церква Київського патріархату в Росії
Тетяна Котенко
glavcom.ua
Свято-Троїцький храм Київського патріархату у Ногінську
В Росії хочуть знести українську церкву
Митрополит Адріан, керуючий Богородською єпархією, настоятель Свято-Троїцького храму у Ногінську в інтерв’ю «Главкому» розповів, які ще храми, окрім Свято-Троїцького храму в Ногінську, перебувають у віданні Богородської єпархії УПЦ КП.
«Чотири парафії належать до Богородської єпархії, але тільки одна парафія мала будівлі, храми. Після того як нас викинули з Богоявленського собору (з 1989-го до 1997 років настоятелем Богоявленського собору був владика Адріан. У 1997 році Арбітражний суд Московської області виніс рішення передати Богоявленський собор і споруди на його території Московській єпархії. Виганяти прихожан і співробітників храму приїхав ОМОН. – «Главком»), ми пішли молитися за адресою вул. Радянської Конституції, 17, у Свято-Троїцький православний храм. У 2014 році нам допомогли, викупили два будинки, дві земельні ділянки. І за допомогою організації (її назву владика Адріан не називає. – «Главком») нам вдалося побудувати новий храм», - розповів митрополит Адріан.
Як відомо, згідно із прийнятими в Росії законами з так званого пакету Ярової, у РФ забороняється правити служби у закладах, які не є релігійними. І тепер, коли РФ хоче заборонити службу в новому храмі, існує ймовірність, що Москва посилатиметься на те, що «новий збудований храм не є релігійною спорудою».
«Ми є не політичною організацією, а релігійною. Ми ж не на вулиці. Ми маємо будівлі, маємо землю, маємо приватні будинки, де розташовані наша канцелярія, наші їдальні і наш храм. Усе це юридично зареєстровано, як це можна так взяти і викинути з РФ? Візьміть мусульманські, протестантські, католицькі храми. Вони ж є, діють. А ми чим гірші за них?», - зазначив священнослужитель.
Про те, наскільки велика за кількістю українська громада у російському Ногінську, настоятель Свято-Троїцького храму сказав, що йому складно про це говорити.
«Уявіть собі, що в таких умовах з 1993 року вже понад два десятиліття постійно чиниться тиск. Наші віряни – це парафіяни з Богоявленського собору. Багато з тих, хто ходив до того собору на початку 90-х, уже померли. Діти парафіян з того собору почали до нас ходити, онуки почали ходити. Інші не ходять, але душею з нами. Ще хтось не ходить, бо боїться. На храмах наших весь час висіли листівки «не ходіть до розкольників молитися». А тих, мовляв, кого відспівували чи хрестили, потрібно перехрестити. Але ж не безкоштовно, а за гроші. Там (у Московському патріархаті) уся політика полягає у матеріальних благах», - розповів він.
Митрополит Адріан додав, що навіть не хоче думати про те, що храм буде знесено. І про те, чи не підштовхне ця подія Україну до дзеркальної відповіді і знесення храмів Московського патріархату.
«Якщо я таку думку висловлю, то скажуть, що Адріан підштовхує ці події. Ми всі люди освічені і маємо логіку, що все це (про що ви кажете) може трапитися тому, що Україна і український народ мають свою історію, культуру, свою мову, своє достоїнство. Україна – це древня держава. Бо що виходить: одним все і вся, а у інших потрібно все забрати, аби ми нічого не мали? Так не буде. Я не думаю, що храм знесуть, я у це не вірю», - заявив настоятель храму.
Він також вірить у компромісне рішення щодо вирішення цієї ситуації.
«Майбутні рішення, які буде ухвалено, зокрема судовими органами у РФ, будуть більш гуманними до нас, більш об’єктивними, нас зрозуміють і підуть назустріч. Скажу вам, що двічі я вже був депутатом Московської обласної ради і Ногінської міської ради – в 90-ті роки. Мене відрядили до Ногінська патріарх Пимен і митрополит Ювеналій для того, щоб відновити Богоявленський собор, який було знищено у 30-ті роки. Але я не тільки собор відновив, а й побудував 10 камінних дво- і триповерхових будинків, сформував православну гімназію, ліцей мистецтв, духовну семінарію… Їдальні у нас існували, ми до 1000 людей щодня годували і до будинків людей розвозили гарячі страви, мали велике підсобне господарство. Та й зараз невеличке маємо. Ми – парафія миролюбна. Люди знають, що ми живемо для людей, заради Бога, заради віри православної», - резюмував митрополит Адріан.
«Чотири парафії належать до Богородської єпархії, але тільки одна парафія мала будівлі, храми. Після того як нас викинули з Богоявленського собору (з 1989-го до 1997 років настоятелем Богоявленського собору був владика Адріан. У 1997 році Арбітражний суд Московської області виніс рішення передати Богоявленський собор і споруди на його території Московській єпархії. Виганяти прихожан і співробітників храму приїхав ОМОН. – «Главком»), ми пішли молитися за адресою вул. Радянської Конституції, 17, у Свято-Троїцький православний храм. У 2014 році нам допомогли, викупили два будинки, дві земельні ділянки. І за допомогою організації (її назву владика Адріан не називає. – «Главком») нам вдалося побудувати новий храм», - розповів митрополит Адріан.
Як відомо, згідно із прийнятими в Росії законами з так званого пакету Ярової, у РФ забороняється правити служби у закладах, які не є релігійними. І тепер, коли РФ хоче заборонити службу в новому храмі, існує ймовірність, що Москва посилатиметься на те, що «новий збудований храм не є релігійною спорудою».
«Ми є не політичною організацією, а релігійною. Ми ж не на вулиці. Ми маємо будівлі, маємо землю, маємо приватні будинки, де розташовані наша канцелярія, наші їдальні і наш храм. Усе це юридично зареєстровано, як це можна так взяти і викинути з РФ? Візьміть мусульманські, протестантські, католицькі храми. Вони ж є, діють. А ми чим гірші за них?», - зазначив священнослужитель.
Про те, наскільки велика за кількістю українська громада у російському Ногінську, настоятель Свято-Троїцького храму сказав, що йому складно про це говорити.
«Уявіть собі, що в таких умовах з 1993 року вже понад два десятиліття постійно чиниться тиск. Наші віряни – це парафіяни з Богоявленського собору. Багато з тих, хто ходив до того собору на початку 90-х, уже померли. Діти парафіян з того собору почали до нас ходити, онуки почали ходити. Інші не ходять, але душею з нами. Ще хтось не ходить, бо боїться. На храмах наших весь час висіли листівки «не ходіть до розкольників молитися». А тих, мовляв, кого відспівували чи хрестили, потрібно перехрестити. Але ж не безкоштовно, а за гроші. Там (у Московському патріархаті) уся політика полягає у матеріальних благах», - розповів він.
Митрополит Адріан додав, що навіть не хоче думати про те, що храм буде знесено. І про те, чи не підштовхне ця подія Україну до дзеркальної відповіді і знесення храмів Московського патріархату.
«Якщо я таку думку висловлю, то скажуть, що Адріан підштовхує ці події. Ми всі люди освічені і маємо логіку, що все це (про що ви кажете) може трапитися тому, що Україна і український народ мають свою історію, культуру, свою мову, своє достоїнство. Україна – це древня держава. Бо що виходить: одним все і вся, а у інших потрібно все забрати, аби ми нічого не мали? Так не буде. Я не думаю, що храм знесуть, я у це не вірю», - заявив настоятель храму.
Він також вірить у компромісне рішення щодо вирішення цієї ситуації.
«Майбутні рішення, які буде ухвалено, зокрема судовими органами у РФ, будуть більш гуманними до нас, більш об’єктивними, нас зрозуміють і підуть назустріч. Скажу вам, що двічі я вже був депутатом Московської обласної ради і Ногінської міської ради – в 90-ті роки. Мене відрядили до Ногінська патріарх Пимен і митрополит Ювеналій для того, щоб відновити Богоявленський собор, який було знищено у 30-ті роки. Але я не тільки собор відновив, а й побудував 10 камінних дво- і триповерхових будинків, сформував православну гімназію, ліцей мистецтв, духовну семінарію… Їдальні у нас існували, ми до 1000 людей щодня годували і до будинків людей розвозили гарячі страви, мали велике підсобне господарство. Та й зараз невеличке маємо. Ми – парафія миролюбна. Люди знають, що ми живемо для людей, заради Бога, заради віри православної», - резюмував митрополит Адріан.
Коментарі — 0