Білорусь рятує рашистів: операційні працюють у режимі нон-стоп
З початком війни в медустанови Білорусі стали надходити поранені російські військові. Але відомо про це дуже мало. Чому, куди та з якими травмами їх госпіталізують?
З початку війни Росії в Україні поранених російських військових доставляють до лікарень Мозиря та Гомеля у Білорусі. Також польовий шпиталь розгорнули у Наровлі, пише DW із посиланням на чотири джерела.
За інформацією одного зі співрозмовників, багато поранених надходить у Мозир. Часто – «без рук, ніг, вух, очей». Деяких військових привозять із медсанбатів із порушенням термінів евакуації, вже з гангренами: «Якби солдатів доставляли вчасно, кінцівки можна було б урятувати».
Джерела розповідають, що деякі з пацієнтів, які до них надходили, провели без їжі до п'яти діб, дезорієнтовані, не уявляють, де перебувають, просять зателефонувати батькам. «Є пацієнти 2003 року народження, із бідних регіонів Росії. По суті, діти. І такі ж жертви», – каже один зі співрозмовників.
Ще одне джерело – безпосередньо з медициною воно не пов'язане, але добре знайоме зі ситуацією – підтвердило, що в одній із лікарень Гомельської області «операційні працюють нон-стоп», тільки за ніч можуть прооперувати до 50 осіб. Серед них і місцеві жителі з «цивільними» захворюваннями, і російські військові. Одна з найчастіших хірургічних маніпуляцій – ампутація кінцівок. «Лікарня заповнена», – розповідає співрозмовник і просить приховати дані про локацію клініки.
Декілька джерел DW повідомляють і про те, що до Білорусі привозять не тільки поранених, а й убитих солдатів. Але оцінити масштаб, про яку кількість загиблих йдеться, жоден зі співрозмовників не в змозі.
У Фонді медичної солідарності зазначають, що наразі лікарні у Гомелі та Мозирі стали «практично режимними об'єктами».
«Все дуже жорстко контролюється, прямо у лікарнях чергують співробітники КДБ або ФСБ, усі будівлі під охороною, – заявляють у фонді. – З лікарень прибрали багатьох лікарів, які теоретично могли б щось розповісти. Замість них привезли працювати росіян».
Коментарі — 0