Путін не дозволяє росіянам побачити жахливу реальність – російський журналіст

Навряд чи Росія в міжнародній пресі і Росія в очах її мешканців можуть бути ще більше різними, пише редактор російської газети «Ведомости» Максим Трудолюбов на сторінках New York Times.

Він звертає увагу на те, в очах світу президент РФ Путін - це той, хто руйнує баланс сил в Європі після Холодної війни, витісняє США з Близького Сходу і спонсорує націоналістичних демагогів на Заході. Він вплинув на результат американських виборів і не виключено, що зробить те ж саме в 2017 році у Німеччині, Нідерландах і Франції. Принаймні такі можливості Путіна випливають з публікацій західної преси. Але в самій Росії мало що з цього притаманне внутрішньому образу президента.

У статті йдеться, що більшість новин в російських ЗМІ, підконтрольних владі, стосуються не Росії, а подій в світі. І коли глядачам і читачам пропонують інформацію про Путіна на тлі репортажів з Алеппо і Токіо, його сприймають як якесь іноземне явище, що не має жодного відношення до росіян і їхнього життя. Автор пише, що насправді ж ситуація страшна. «Найсвіжіший кошмарний випадок стався в сибірському місті Іркутськ, де 71 людина померла через отруєння настоянкою глоду. На упаковці було вказано, що рідину не можна пити, тому що вона містить метил, а не етил. Але алкоголіки все одно пили настоянку. Проблема в тому, що вона коштує один долар в той час, як найдешевша пляшка горілки - 3 долари. Алкоголіки на дні ланцюга доходів не можуть собі її дозволити навіть «паленку» за 1,6 долара», - зазначається у матеріалі. Російський дослідних центр федерального і регіонального ринків алкоголю оцінює, що таких «споживачів» у Росії 10-12 мільйонів. Новини про отруєння і проблему, яка за ними стоїть, могли б отримати більше ефірного часу на телебаченні і викликати серйозне громадське обговорення. Але замість них телеканали показують війну в Сирії, наплив біженців у Європі чи вибори у Франції. «Якби внутрішні проблеми були в центрі уваги суспільства, люди б зіштовхнулися з реальністю не лише жебраків і п'яниць. Вони б дізналися про дітей, які помирають у дитбудинках через недофінансування», - пише російський журналіст, нагадуючи, що минулого серпня в Іркутську дійсно троє вихованців державного дитбудинку померли від дизентирії через відсутність коштів на належне лікування.

Тим часом доходи росіян скорочуються, бідність зростає. У статті йдеться, що економічний спад 2014 року вдарив по найменш захищеним росіянам. З 2013 до 2016 року кількість людей, які живуть за межею бідності офіційно зросла з 15,5 мільйонів до 21,4 мільйонів людей.» При цьому, урядовці проводять лінію на щомісячному доході в розмірі 160 доларів. Якби вони послуговувался європейською моделлю, яка вважає бідними усіх, чиї доходи нижчі за 60% середньої зарплати, то показник був би значно вищим. Все це - огидна зворотна сторона тієї непередбачуваної сили, яку світ бачить за екранах телевізорів. Списати все на дорогі військові авантюри Москви останніх років дуже привабливо. Але, на думку автора, все може виявитися не так», - пише автор.

«Анексія Криму і подальші агресивні кроки Москви були не лише відповіддю на конкретну подію, а саме прозахідну революцію в Україні. Вони можуть виявитися логічними наслідками рішення Кремля скерувати Росію на той шлях, на якому вона зараз», - йдеться в статті.

Видння пише, що за російською рецесією, яка повільно переросла в стагнацію, стоїть падіння цін на нафту, а також деякі довгострокові фактори, такі як зростання втручання держави в економіку і погіршення бізнес-клімату. Занепад російської економіки почався ще до вторгнення в Україну чи Сирію. Навіть попри зростання цін на нафту до 50 доларів за барель російський Мінфін не бачить можливості зростання економіки більше ніж на 1,5% аж до 2030 року. І це рукотворна ситуація, а не важка доля. «Володимир Путін за роки свого президенства зробив своїм пріоритетом контроль над ключовими економічними активами і соціальним порядком. Економічне підгрунтя для нинішньої зовнішньої політики Росії не краще, ніж було 100 років тому перед Жовтневим повстанням. Все багатство сьогодні, як і тоді, було зосереджене в руках невеликого кола людей. Однак нинішня ситуація відрізняється тим, що новий цар зробив себе популярним», - пише видання.

У статті підкреслюється, що відчуття небезпеки в суспільстві поширюється. І усвідомлення того, що Росія з її націоналізованою економікою і старіючим населенням тепер не здатна змагатися на рівних в економічному і політичному вимірі з іншими великими державами, можливо, призвело до того, що Кремль вважає беззастережне застосування сили єдиним способом демонструвати свою «велич».