Російські банки не становлять зараз загрози для України – банкір

Російські банки – де-факто українські фінансово-кредитні установи. Загрози для банківської системи вони не становлять, на ринку займають 8%. До війни на сході їхня частка становила 30%. З точки зору фінансової стабільності, проблем у них немає. Про це розповів банкір Євген Перелигін під час прес-конференції в прес-центрі «Главкома».

За його словами, банківський сектор у розрізі російського капіталу дуже звужується. Раніше він був на рівні 30%, сьогодні це 8–12%. Державний сектор у банківській системі сягає вже 55%. Тому паніку не варто розвивати, зазначив Перелигін.

Він звернув увагу на те, що банки з російським капіталом до воєнного конфлікту обслуговували певні регіони – Харків, Донбас, Дніпро – і їхній кредитний портфель застряг там.

«Треба врахувати, що ці так звані російські банки юридично є українськими кредитно-фінансовими установами. Вони обслуговують українських громадян. Це живі банки. Я маю надію, що Нацбанк не прийме рішення вводити тимчасову адміністрацію і так далі. Ті санкції, які ввели, є помірними та спокійними. Їх запровадили для того, щоб показати, що ми входимо в деякий правовий режим спілкування», – говорить Перелигін.

На його думку, банківський сектор досить зарегульований. «Не можна відкрито стверджувати, що так звані російські банки скуповують валюту. Тому що є певна кількість обмежень, плюс валютний контроль та фінансовий моніторинг дуже зарегульовані і вивести колосальні суми валюти неможливо. Так, можливо, були якісь рухи та хвилі, але це все було помірковано і не становить загрози насправді. Небезпеку було закладено в інших елементах. Раніше ситуація розвивалася так, що ці банки ледь не стали системними банками, були великими кредиторами містоутворювальних підприємств. Можна припустити, що ці банки до війни могли виводити прибуток у свої материнські структури за допомогою субординованого боргу. Але суборднований борг – це не прибуток, це повернення боргу, який завели на правах субординації. Так, він виходив у валюті, бо він завжди заводиться у валюті. Але нічого смертельного не відбувалося», – продовжує банкір.

Перелигін стверджує, що на сьогодні ніхто з цих банків не виводить свого капіталу назад. У них є певні обмеження та санкції, в межах яких ці банки і працюють.

«Я не став би прив’язувати роботу цих банків до політики. У нас у країні існує така тенденція: якщо треба когось звинуватити в чомусь, то це дуже легко зробити, для цього навіть інколи і доказів не треба. Можна дуже легко створити фурор, створити негативну хвилю проти будь-якої комерційної структури. Треба розуміти, що є певні політичні інструменти, які використовуються, щоб перевести інтерес населення від однієї проблеми до іншої, і зазвичай це роблять штучно», – підсумував Перелигін.

Дивіться запис прес-конференції:

Нагадаємо, що Сбербанк ввів тимчасові заходи для того, щоб банк працював стабільно, а також щоб уникнути порушень операційної діяльності внаслідок протиправних дій третіх осіб. 

Президент Петро Порошенко увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо низки юридичних осіб. Санкції, зокрема, торкнуться ПАТ «Сбербанк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «ВТБ банк», ПАТ «БМ банк».