Убивство Шеремета: мобільний оператор Lifecell знову виграв суд проти поліції, яка арештувала сервери

Київський апеляційний суд скасував ухвалу слідчого судді Печерського районного суду Києва від 2 вересня про арешт майна оператора мобільного зв’язку Lifecell (ТОВ «Лайфселл»), на якому містилася інформація за період від 1 травня до 31 вересня 2016 року.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ухвалу суду від 28 жовтня.

Зазначається, що арештоване майно мобільного оператора Головне слідче управління Національної поліції визнало речовими доказами у справі вбивства журналіста «Української правди» Павла Шеремета, що сталося 20 липня 2016 року на перетині вулиць Б. Хмельницького та І. Франка у Києві. Сюди потрапили дані про вхідні і вихідні з`єднання всіх абонентських номерів на території України із зазначенням дати та часу таких з`єднань, тривалості, абонентських номерів; SMS-повідомлення і  MMS-повідомлення; інформація GPRS, 3G, 4G - трафік та нульових з`єднань абонентів тощо.

Павло Шеремет. Фото з відкритих джерел" width="700" height="416" itemprop="image" />Автомобіль, в якому загинув журналіст Павло Шеремет. Фото з відкритих джерел

В апеляційній скарзі представник Lifecell пояснила, що накладення арешту на носії інформації призведе не тільки до порушення прав та обов`язків мобільного оператора, як володільця інформації, а й обмеження конституційних прав не визначеної кількості осіб, які користувались телекомунікаційними послугами ТОВ «Лайфселл».

Більше того ані органом досудового розслідування, ані слідчим суддею не враховано, що терміни зберігання вищевказаної інформації на відповідних носіях вже закінчилися, а після спливу цих строків інформація з електронних носіїв видаляється в автоматичному режимі, а не оператором мобільного зв`язку, а тому виконання такої ухвали є неможливим.

На думку апелянта, оскаржувана ухвала носить формальний характер, містить ряд неточностей та порушень, а докази, надані органом досудового розслідування, не були належним чином перевірені слідчим суддею.

Київський апеляційний суд погодився з доводами представника Lifecell і зазначив, що ані слідчий Нацполіції, ані слідчий суддя в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.

Крім цього, як в постанові слідчого про визнання вищезазначеної інформації речовим доказом, так і в клопотанні про накладення на неї арешту та в ухвалі слідчого судді, відсутня інформація щодо осіб, яких така інформація стосується. А це фактично унеможливлює виконання ухвали, оскільки таких осіб має визначати сам оператор мобільного зв`язку, що є недопустимим.

«Колегія суддів вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення», - сказано в ухвалі апеляції.

Як повідомляв «Главком», 18 липня 2019 року Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду Києва від 29 червня про арешт майна оператора мобільного зв’язку Lifecell, на якому містилася інформація з 1 травня до 31 серпня 2016 року. Тоді під арештом опинилася інформація про близько п’яти мільйонів абонентів, що, на думку апелянта, призведе не тільки до порушення прав та обов`язків оператора телекомунікацій, а й до обмеження конституційних прав конкретно невизначеної кількості осіб.

Як відомо, журналіст Павло Шеремет був убитий в центрі Києва 20 липня 2016 року. Злочин залишається нерозкритим. Журналіста поховали в Мінську. За даними слідчих, зловмисники закріпили вибухівку на днище авто, за кермом якого був Шеремет. Також було повідомлено про те, що для вбивства відомого білоруського журналіста зловмисники використовували елементи протипіхотної міни МОН-50.

23 липня 2019 року колишній глава Нацполіції Сергій Князєв представив доповідь щодо розслідування вбивства Павла Шеремета. У ній переважно була вже відома всім інформація.
Потім Князєв в окремому приміщенні представив Володимиру Зеленському інформацію з обмеженим доступом.