Юрист пояснила, чому скасувати закон «Ківалова-Колесніченка» може тільки Конституційний суд

23 лютого 2014 року Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону», але процедура не була доведена до кінця. Тодішній спікер і за сумісництвом в.о. президента Олександр Турчинов не підписав закон ні як голова ВРУ, ні як в.о. президента. Нинішній склад ВРУ, зокрема її голова, не може за своїм підписом його оприлюднити, це буде правовий казус. Про це в коментарі «Главкому» сказала юрист-конституціоналіст Ярина Журба.

«Щоб її завершити без підпису президента, голова Верховної Ради мав би його оприлюднити за своїм підписом. Офіційно неопублікований закон не може вважатися чинним. Тобто закон про скасування «мовного закону» не набув чинності. Останній залишається чинним і КСУ має що розглядати», - говорить Журба.

Вона переконує, що голова чинного парламенту Андрій Парубій не може за своїм підписом уже опублікувати закон.

«Прямої відповіді на це немає ні в Конституції, ні в законі (ситуація, яка склалася, вона нетипова і не закладена в законодавчу модель). Але якщо виводити із загальних принципів, то не може чинний голова парламенту підписати. По-перше, це було інше скликання депутатів, інший голова ВР. Підпис голови ВР не просто формальна процедура, вона має змістовне навантаження. Своїм підписом голова ВР «засвідчує відповідність актів ВР змісту прийнятим рішенням» (стаття 78 Регламенту). Якщо інший голова іншого складу депутатів буде оприлюднювати акт за своїм підписом, то тут зміст процедури вихолощено. По-друге, порушився би принцип правової визначеності. Ці процедури і строки є для того, щоб не можна було жити в стані якоїсь підвішеності, непевності, можливості різкої зміни правового поля... Якщо б Парубій зараз своїм рішенням пустив на опублікування закон, прийнятий три роки тому, це був би якийсь правовий казус. Треба було б звертатися до КСУ вже щодо цього закону, щоб сказав, чи конституційний він за процедурою», - зазначила юрист. 

Як повідомлялося, 13 січня Конституційний суд України у закритому режимі продовжив розгляд питання щодо відповідності Конституції закону «Про засади державної мовної політики», так званого «закону Ківалова- Колесніченка»